Справа № 333/2431/24
Провадження № 1-кс/333/1523/24
28 травня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
18.03.2024 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У своїй скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що він 01.03.2024 року звернувся до ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі з повідомленням про вчинення адвокатом ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.407, ч.1 ст.435-1 КК України, яка була отримана 06.03.2024 року. Водночас, станом на подачу скарги уповноважені особи вказаного правоохоронного органу не внесли відповідні відомості до ЄРДР, хоча у матеріалах, доданих до повідомлення про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень достатньо даних.
На думку ОСОБА_3 працівники Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Мелітополі, допустили бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Враховуючи вимоги ст.303 КПК України ОСОБА_3 просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі внести відомості до ЄРДР за його повідомленням від 01.03.2024 року.
У судове засідання уповноважений представник ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі - заступник керівника Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ОСОБА_5 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_3 .
До суду направив лист, в якому зазначив, що ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду від 17.05.2024 року (справа 766/4348/24) уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, зобов'язано внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_3 . За таких обставин ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав свою скаргу та просив її задовольнити, навіть незважаючи, на те, що його аналогічна скарга була задоволена слідчим суддею Херсонського міського суду від 17.05.2024 року та зобов'язано внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя, розглянувши скаргу ОСОБА_3 , вивчивши матеріали, додані до неї, дійшов до такого.
18.03.2024 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Таким чином, враховуючи дату подачі скарги до суду, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 є особою, яка має право подавати таку скаргу у порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України і він своєчасно, без порушень процесуальних строків реалізував своє таке право.
20.03.2024 року ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2024 року вказану скаргу було повернути ОСОБА_3 , враховуючи, що орган досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме другий слідчий відділ (з дислокацією у м.Херсоні) Територіального управління ДБР, розташоване у м. Мелітополі не перебуває під територіальною юрисдикцією Комунарського районного суду м. Запоріжжя, тому скаргу має розглядати суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а саме Херсонський міський суд Херсонської області.
15.04.2024 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду від 15.04.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено, ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2024 року скасовано і повернуто до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для вирішення питання про відкриття провадження.
16.05.2024 року ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3
З листа заступника керівника Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ОСОБА_6 вбачається, що за аналогічною скаргою ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду від 17.05.2024 року (справа 766/4348/24) уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, зобов'язано внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_3 .
Про прийняття вказаного рішення Херсонським міським судом Херсонської області підтверджує і ОСОБА_3 .
Отже, із аналогічною заявою про вчинення адвокатом ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.407, ч.1 ст.435-1 КК України та внесення відомостей до ЄРДР відносно останнього ОСОБА_3 одночасно звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя та Херсонського міського суду Херсонської області.
Як зазначено в ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою Європейського Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, №48553/99, п. 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, №22603/02, п. 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine) №24465/04 одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Відтак з урахуванням положень ч. 2 ст.21 КПК України, принципу res judicata та зважаючи на те, що за ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області вже розглянуто скаргу ОСОБА_3 щодо його заяви про вчинення адвокатом ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.407, ч.1 ст.435-1 КК України та внесення відомостей до ЄРДР, що є також предметом даного розгляду, однак при цьому повторний розгляд скарги порушить принцип правової визначеності.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований ст.214 КПК та Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року).
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5статті 214 КПК до ЄРДР вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Перш за все слід зважати на завдання, які вирішуються веденням ЄРДР. Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (пункт 3 розділу 1 Положення про ЄРДР).
Зміст пункту 7 розділу 4 Положення про ЄРДР передбачає здійснення перевірки наявності вже розпочатих досудових розслідувань за певним фактом саме по фактичним даним (дата вчинення кримінального правопорушення; територію вчинення правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; найменування юридичної особи; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру), а не по правовій кваліфікації. Метою цього є недопущення ситуацій неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР під різними номерами.
Повторне внесення відомостей до ЄРДР за одними й тими ж обставинами незалежно від джерел надходження такої інформації не передбачається, оскільки відповідні заяви та повідомлення на підставі пункту 9 розділу 4 глави 2 Положення про ЄРДР мають реєструватися як дублікат та окремо кримінальне провадження не обліковується, а отже і не розслідується.
Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (частини 1, 3статті 110 КПК).
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Таким чином на підставі наведеного та виходячи з того, що чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено порядку повторного зобов'язання орган досудового розслідування внесення за тією ж самою заявою про скоєння кримінальних правопорушень відомостей до ЄРДР, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні скарги.
При цьому, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголосити учасникам провадження 31.05.2024 року об 11-00 год.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1