Справа № 333/4258/24
Провадження № 1-кп/333/668/24
Іменем України
07 червня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Золочів, Львівської області, громадянина України, освіта вища військова, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
11.03.2024 року, у період часу з 11-00 год. до 17 год. 30 хв., ОСОБА_6 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України 24.02.2022 року №64/2022 та затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ з подальшими змінами, згідно яких воєнний стан було продовжено і діючого до цього часу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаться ніким непоміченими, з метою особистого збагачення, перебуваючи у гостях у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , з комоду у спальній кімнаті таємно викрав грошові кошти у сумі 4000 грн. купюрами номіналом по 500 грн., що належать потерпілій ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_6 разом із викраденим майном зник з місця скоєння кримінального правопорушення, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на зазначену суму.
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_6 як скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Під час судового розгляду ОСОБА_6 визнав свою вину повністю у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними, належними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказане кримінальне правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.
Додатково пояснив, що він в 2010 році познайомився зі своєю дружиною, з якою і проживає на цей час. У дружини є донька від першого шлюбу - ОСОБА_8 , до якої вони іноді з дружиною приходять у гості за адресою: АДРЕСА_3 .
11.03.2024 року зранку він разом із дружиною приїхали у гості до ОСОБА_7 , де перебували до обіду. Він хворіє на астму, тому користується ліками, а саме: відповідним балончиком. 09 або 10 березня 2024 року у нього закінчилися ліки, а грошових коштів не було, тому, перебуваючи у гостях у ОСОБА_7 , вирішив у неї вкрасти гроші собі на балончик. В якийсь момент, коли усі перебували у кухні, а він знаходився у спальні, тобто знаючи, що його дії ніхто не помітить, з комода взяв 4000 грн., купюрами по 500 грн.Де ОСОБА_9 зберігає грошові кошти, він знав, так як неодноразово у неї позичали гроші і він бачив, куди остання їх ховала. Після цього, через певний період часу він пішов з дружиною додому. Викрадені грошові кошти витратив на балончик, який попрохав дружину замовити через інтернет-аптеку та продукти харчування в магазині «АТБ». Коли була виявлена крадіжка, він відразу визнав, що це він зробив та віддав гроші потерпілій. У скоєному щиро розкаюється.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, відсутній цивільний позов від потерпілої, приймаючи до уваги, що прокурор і обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд допитав обвинуваченого, дослідив матеріали, що характеризують особу ОСОБА_6 та стосуються речових доказів.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_6 , є щире каяття, що підтверджується його поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду. Обставини, обтяжуючі покарання ОСОБА_6 , відсутні.
Частина 2 статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином, його суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченого, характеризуючі особистість обвинуваченого обставини - має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, працює, але неофіційно, раніше не судимий, відшкодував завдану шкоду.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Враховуючи особистість обвинуваченого, конкретні обставини кримінального провадження, наявність пом'якшуючого та відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність факту відшкодування шкоди, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді позбавленні волі з мінімальним строком.
З урахуванням вимог ст.75 КК України, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробуванням.
На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Судом встановлено, що постановами слідчого мобільні телефони: марки «Xiaomi Redmi», моделі «Note 10S», у корпусі чорного кольору та «Xiaomi Redmi» моделі «Note 9 Pro» у корпусі блакитного кольору, а також два інгалятора та 1 пластинка пігулок визнані речовими доказами.
На думку суду вказані речі не є речовими доказами у розумінні вимог ст.98 КПК України, тому підлягають поверненню їхнім власникам.
Процесуальні витрати та цивільний позов у кримінальному провадженні відсутні, запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 349 ч.3, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно вимог ст.76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» моделі «Note 10S», об'ємом пам'яті на 6/128 Гб у корпусі чорного кольору у чохлі «книжка» чорного кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 та сім-картою оператора мобільного зв'язку «Lifecell» з абонентським номером НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у свідка ОСОБА_10 - залишити останній;
- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» моделі «Note 9 Pro», об'ємом пам'яті на 6/64 Гб у корпусі блакитного кольору у чохлі «накладка» чорного кольору з сім-картою НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити останньому;
- два інгалятора та 1 пластинку пігулок, що знаходяться на відповідальному зберіганні в камері речових доказів ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 , а у разі відмови від отримання вказаних предметів - знищити їх.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1