Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 297/1261/20
03.07.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого - ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участі прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора про надіслання кримінального провадження №12020070000000161 від 18.06.2020 року до Закарпатського апеляційного суду,
У провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_3 до суду подав клопотання у якому просить кримінальне провадження № 12020070000000161 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КПК України надіслати до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання щодо направлення до Берегівського районного суду з метою об'єднання з кримінальним провадженням щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (судова справа 297/2159/18).
Клопотання мотивоване тим, що на розгляді Виноградівського районного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020070000000161 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КПК України.
Разом з тим, Берегівським районним судом розглядається обвинувальний акт, щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (судова справа 297/2159/18).
Вказує, що 24.11.2016 прокурором ГПУ ОСОБА_8 із матеріалів кримінального провадження № 12014070000000103 виділено в окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42016000000003656.
У подальшому 18.06.2020 року на підставі постанови прокурора із матеріалів досудового розслідування за № 12014070000000103 в окреме провадження виділено матеріали за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27- ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000161.
У вказаних провадженням досліджуються одні і ті самі фактичні обставини, одна події, учасники кримінальних проваджень є одні і ті самі особи.
Крім того, кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_4 вчиненні на території Берегівського району.
Вказує, що для повноти здійснення судового слідства його оптимізації, з'ясування об'єктивної істини у даних кримінальних провадження вони повинні бути об'єднані та слухатися Берегівським районним судом.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання з тих підстав, що прокурор у своєму клопотанні ставить питання про об'єднання кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , яке розглядається Виноградівським районним судом Закарпатської області з кримінальним провадженням щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке розглядається Берегівським районним судом. В свою чергу питання про об'єднання матеріалів кримінального провадження врегульовано ст.334 КПК України, яка дозволяє об'єднувати кримінальні провадження в межах юрисдикцію суду на розгляді якого вони перебувають. Також прокурор у своєму клопотанні просить направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про направлення справи до Берегівського районного суду у зв'язку з тим, що кримінальні правопорушення вчинені на території Берегівського району. Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності. Позаяк кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 перебуває на стадії судового розгляду, то вважає, що підстав для передачі справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про направлення справи до Берегівського районного суду є неможливим.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку відсутність підстав для задоволення вимог клопотання прокурора з наступних підстав.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Правила про підсудність ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2КПК України, а також засадах організації судової влади. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та згідно із п.6ч.2ст.412КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Частиною 2 статті 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Положеннями ч. 1 ст. 32 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Стаття 34 КПК України визначає окремі самостійні випадки, коли кримінальне провадження може буде передано на законних підставах до іншого суду для розгляду.
Абзац другий вказаної норми визначає виняткові випадки, у разі наявності яких кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду.
Разом з тим, з огляду на вищенаведене, клопотання прокурора не містить обґрунтованих підстав для визнання наведених доводів винятковими та з яких вбачалася б неможливість забезпечення виконання завдань кримінального провадження Виноградівським районним судом Закарпатської області, у зв'язку з чим клопотання прокурора про передачу кримінального провадження відносно ОСОБА_4 з Виноградівського районного суду Закарпатської області до Берегівського районного суду Закарпатської області не підлягає задоволенню.
Встановлений КПК України України перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, такої підстави як необхідність об'єднання кримінальних проваджень не містить, вищевказані в ст.32 КПК України підстави для передачі кримінального провадження до іншого суду в клопотанні прокурора відсутні, отже, в цій частині клопотання також задоволенню не підлягає.
Також суд вважає необхідним зазначити, що передбачена стст.32, 34 КПК України можливість передачі кримінальних проваджень на розгляд іншого суду не є механізмом реалізації положень ч.2 ст.334 КПК України.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно з п.6 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.19 Конституції України, стст.32, 34, 334, 395, 412 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання про надіслання кримінального провадження №12020070000000161 від 18.06.2020 року відносно ОСОБА_4 за ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання щодо направлення до Берегівського районного суду з метою об'єднання з кримінальним провадженням щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.5 ст.191 КК України (судова справа №297/2159/18 ) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий ОСОБА_1