Справа 229/4473/24
Номер провадження 3/229/1840/2024
01 липня 2024 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Панова Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , який проходить службу у військовій частини НОМЕР_2 , за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно з протоколом ДНК/Б-2 № 726 від 21 червня 2024 р, ОСОБА_1 , своїм недбалим ставленням, як військової службової особи до військової служби, вчиненим в умовах особливого періоду, допустив невиконання своїх посадових обов'язків, визначених в статтях 119,120 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. №548-ХІУ, внаслідок чого, 20.06.2024 р. близько 09:40 год, молодшим сержантом ОСОБА_2 , допущено грубе порушення техніки безпеки під час здійснення ремонтних робіт транспортного засобу Volkswagen - т4, що призвело до отримання молодшим сержантом ОСОБА_2 травм несумісних з життям, таким чином молодший лейтенант ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене у ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що проходить службу на посаді командира 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_2 . В теперішній час його підрозділ розквартировано в с ОСОБА_3 -Дружківці, в тому числі і молодшого сержанта ОСОБА_2 З ранку, 20.06.2024р, він зібрав своїх підлеглих, в тому числі й ОСОБА_4 , та довів їм задачу, а саме надав завдання зібрати рації для перепрошивки та чекати в місці розквартирування на отримання наступних задач. Сам він поїхав перепрошивати рації. О 10:20 год йому зателефонували його підлеглий ОСОБА_5 , який був відповідальний за ремонт авто та повідомили, що ОСОБА_4 в с. Райське під час ремонту автомобіля отримав травми, несумісні з життям, від яких помер. Яким саме чином ОСОБА_4 опинився в с.Райське, та приймав участь в ремонті транспортного засобу йому не відомо. Розпорядження їхати в с Райське та приймати участь у ремонті автомобіля він ОСОБА_4 не надавав. Важає, що ОСОБА_4 це зробив з власної ініціативи. Просив суд при прийнятті рішення взяти до уваги його пояснення.
Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених у ст. 255 КУпАП.
Дослідивши матеріали, які надійшли до суду, суд приходить до висновку, що ця справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з таких підстав.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Подія правопорушення пов'язана з відбуттям певного явища, тобто факту правопорушення. Така подія може бути обумовлена як усвідомленими діяннями, так і не залежати від волі і бажання особи.
Водночас відсутність факту правопорушення автоматично означає і відсутність складу правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у статті КУпАП та нормам інших законів, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених законодавством України протиправних дій.
Як зазначено в протоколі ДНК-2 №726, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене у ч.2 ст. 172-15 КУпАП, а саме "недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду".
Диспозиція ст. 172-15 КУпАП визначає склад правопорушення: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, ч. 2 ст.172-15 КУпАП передбачено діяння визначене в ч.1 цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
В примітках до статті 172-13 КУпАП наведено поняття "військові службові особи", під якими розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
У зв'язку з відсутністю в КУпАП тлумачення поняття «недбале ставлення до військової служби», для вирішення даних спірних правовідносин суд застосовує аналогію закону.
Згідно зі ст. 425 КК України, а саме коментарю до неї - недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.
Під невиконанням обов'язків розуміють невиконання дій, які входять у коло службових обов'язків, під неналежним виконанням нечітке, формальне або неповне здійснення обов'язків.
Відповідно до Примітки 1 ст.172-13 КУпАП та Примітки 1 ст. 425 КК України під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Згідно з п.7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Отже, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення до протоколу не долучено жодного документу на підтвердження вини особи, що притягається до відповідальності, а саме такі докази, з яких би вбачалося безпосереднє підпорядкування ОСОБА_6 , та надання ОСОБА_7 завдання приймати участь в ремонті транспортного засобу. При тому, що сам ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що розпорядження ремонтувати автомобіль ОСОБА_4 не надавав, а навпаки ОСОБА_4 , як і інші бойці підрозділу, отримав завдання чекати в населеному пункті ОСОБА_3 -Дружківка на отримання наступних задач.
Суддя дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про іншу версію події, яка відбулася 20 червня 2024 року, ніж зазначена особою, яка притягається до відповідальності.
Судом встановлено, що в провину Троню ставиться недбале ставлення до виконання своїх обов'язків з контролю за підлеглим особовим складом та порушення ст. ст. 119, 120 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, що передбачає обов'язки командира взводу. Стаття 120 Статуту містить 11 частин, але в протоколі не зазначено який саме пункт цієї статті було порушено Тронем. Таке тлумачення нормативного акту, особою що склала протокол, не дозволяє судді дійти висновку, що саме порушила особа, яку притягають до адміністративної відповідальності.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення ДНК-2 № 726 від 21.06.2024 року не конкретизовано місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться в провину ОСОБА_1 .
Не доведено недбале ставлення ОСОБА_1 , як військової службової особи до військової служби, не встановлено наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями або бездіяльністю ОСОБА_1 та подією, що сталася.
Не наведено обставин, які б вказували на те, що ОСОБА_1 з урахуванням покладених на нього обов'язків та поточної обстановки об'єктивно міг та повинен був передбачити настання події, що сталася, та її наслідки.
З наведеного вбачається, що не повно розкрита суть адміністративного правопорушення, що суперечить вимогам ч.1 ст. 256 КУпАП та п. 4 Розділу ІІ «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року, і не дає змогу суду достовірно та повно встановити обставини вчинення правопорушення.
Враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення, протокол у такому вигляді не може вважатись допустимим доказом по справі.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява F7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцією фактів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявні в матеріалах справи докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого у ч.2 ст.172-15 КУпАП, відтак провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.172-15,221,245,247-249,284 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому у ст. 294 КУпАП, до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. Л. Панова