Справа № 503/1342/21
Провадження № 1-кп/503/4/24
03 червня 2024 року м. Кодима
Кодимський районний суд Одеської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднане судове провадження № 503/1342/21 кримінальних проваджень №12021161180000903 від 15.10.2021 року та №12022161180000556 від 25.07.2022 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шершенці Кодимського (на даний час Подільського) району Одеської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, працездатного, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
-вироком Кодимського районного суду Одеської області від 17.08.2006 року за ч.1 та ч.3 ст.185, ч.1 ст.115, ст.70 КК України до покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі;
-вироком Кодимського районного суду Одеської області від 20.08.2014 року за ч.3 ст.185 та ст.395, ст.70, п/п «а» п.1 ч.1 ст.72 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо він на протязі вказаного строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.2, 3 та 4 ч.1 ст.76 КК України;
-вироком Кодимського районного суду Одеської області від 25.11.2014 року за ч.2 ст.185 та ч.1 ст.162, 70, 71 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
-вироком Кодимського районного суду Одеської області від 19.10.2021 року за ст.395 КК України відповідно до узгодженої сторонами угоди про визнання винуватості міри покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці;
-вироком Кодимського районного суду Одеської області від 16.03.2023 року за ч.1 ст.162 та ч.4 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч. 4 ст. 185 КК України,
та
відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Шершенці Кодимського (на даний час Подільського) району Одеської області, мешканця АДРЕСА_3 , громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, працездатного, не одруженого, раніше не судимого в розумінні ст.89 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та 05.10.2021 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, перебуваючи в кімнаті житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , з дозволу останньої, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна з цього домоволодіння, дочекавшись, коли ОСОБА_7 заснула, діючи з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме: бувший у використанні мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi S2» 3/32Gb, модель M1803E6G золотистого кольору, вартістю 2277 гривень, з сім-картою ТОВ «Lifecell» НОМЕР_1 , яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, без залишку грошових коштів на рахунку; бувший у використанні мобільний телефон марки «Honor 7A» 2/16Gb, модель DUA-L22 золотистого кольору, вартістю 1599 гривень 33 копійки, з сім-картками ТОВ «Lifecell» НОМЕР_2 та ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , які матеріальної цінності для потерпілої не представляють, без залишку грошових коштів на рахунках; бувший у використанні силіконовий чохол до мобільного телефону марки «Honor 7A», вартістю 40 гривень, бувший у використанні мобільний телефон марки «Fly», модель FF243 чорного кольору, вартістю 253 гривні 66 копійок, з сім-карткою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 , яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, без залишку грошових коштів на рахунку, бувший у використанні силіконовий чохол до мобільного телефону марки «Redmi S2», вартістю 40 гривень та бувшу у використанні портативну блютуз колонку марки «GOLON RX-BT170S» чорного кольору з ліхтариком та сонячною батареєю, вартістю 348 гривень 33 копійки.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 з викраденим майном з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд та тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 4558 гривень 32 копійки.
Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 20.07.2022 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, що був затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та продовженого Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року та №341/2022 від 17.05.2022 року, перебуваючи на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_8 , що розташоване у АДРЕСА_1 , з дозволу власника житла, в подальшому розпиваючи з останнім та ОСОБА_5 спиртні напої, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи з урахуванням сприятливої для нього обстановки, що на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу увійшов до житлової кімнати, розміщеної у літній кухні вищевказаного домоволодіння, звідки умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_8 , яке виявив раніше того самого дня, попросивши ОСОБА_8 попити води та з дозволу останнього зайшовши до цього приміщення, а саме: бувший у використанні мобільний телефон марки «Nomii189" чорного кольору, вартістю 235 гривень з сім-карткою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 , яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, без залишку грошових коштів на рахунку, що знаходився на тумбочці біля телевізора, поклавши його собі у кишеню штанів. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 , помітивши у приміщенні цієї ж літньої кухні та в іншому підсобному приміщенні ще супутниковий тюнер, пульти дистанційного керування та бензинову мотокосу, вирішивши їх викрасти пізніше та непомітно для власника житла, вийшов з даного житлового приміщення та продовжив вживати спиртні напої разом із потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Потім з викраденим мобільним телефоном з місця події зник та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на вищевказану суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, охоплену єдиним умислом, спрямованим на таємне повторне викрадення чужого майна, а саме супутникового тюнера, пультів дистанційного керування та бензинової мотокоси з приміщенні літньої кухні та підсобного приміщення домоволодіння ОСОБА_8 , що розташоване у АДРЕСА_1 , 21.07.2022 року у другій половині дня, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, що був затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та продовженого Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року та №341/2022 від 17.05.2022 року, обвинувачений ОСОБА_4 разом з обвинуваченим ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою між собою, у спосіб розподілу ролей, запропонований ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_5 повинен був залишитися за межами території вищевказаного домоволодіння та слідкувати за обстановкою навколо, а у разі появи сторонніх осіб повідомити обвинуваченого ОСОБА_4 , що і зробив, а обвинувачений ОСОБА_4 зайшов на неогороджену територію домоволодіння ОСОБА_8 , де діючи з урахуванням сприятливої для нього обстановки, що на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, через незамкнені двері увійшов до приміщення літньої кухні, звідки, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, умисно, таємно, повторно викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_8 , а саме: бувші у використанні супутниковий тюнер «Digital Satellite Receiver - 4100 CL» сірого кольору, вартістю 150 гривень, пульт дистанційного керування марки «Philips» сірого кольору, вартістю 50 гривень та пульт дистанційного керування марки «55х Plus» чорного кольору, вартістю 50 гривень, що виніс на подвір'я домоволодіння ОСОБА_8 . В подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, спрямованим на таємне повторне викрадення майна, що належить ОСОБА_8 , діючи з урахуванням сприятливої для нього обстановки, що на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, проник до підсобного приміщення, що розташоване на території вищевказаного домоволодіння, звідки, з метою власного збагачення, умисно, таємно, повторно викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_8 , а саме: бувшу у використанні бензинову мотокосу марки «Forte БМК-1943М» помаранчевого кольору, вартістю 1500 гривень, яку також виніс на подвір'я потерпілого. Після чого обвинувачений ОСОБА_5 , за вказівкою ОСОБА_4 , зайшов на подвір'я домоволодіння ОСОБА_8 та допоміг йому винести все викрадене майно за територію цього домоволодіння. У подальшому, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядились викраним майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму в розмірі 1985 гривень.
Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення судом суті обвинувачення повністю та беззастережно визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях; підтвердив всі фактичні обставини, час та місце вчинення злочинів відповідно до обставин, вказаних в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому та показав, що дійсно, в умовах воєнного стану, у дату та час, що вказані в обвинувальному акті, знаходився у житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , з її дозволу, та побачивши, що вона заснула, таємно викрав з кімнати бувші у використанні належні їй 3 мобільні телефони, чехол та блютуз колонку, однак моделей цих речей він не пам'ятає. Крім того, будучи обізнаним із введенням в Україні воєнного стану, він перебуваючи на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_8 , що розташоване у АДРЕСА_1 , у вказані в обвинувальному акті дату та час побачив в літній кухні належний потерпілому мобільний телефон та таємно викрав його. А в подальшому, оглянувши це приміщення та інше підсобне приміщення, що розташовані на території домоволодіння ОСОБА_8 , виявив бувші у використанні супутниковий тюнер, два пульти дистанційного керування та бензинову мотокосу, які вирішив вкрасти пізніше, щоб не бачив потерпілий ОСОБА_8 . Про свій намір він повідомив обвинуваченому ОСОБА_5 та попросив його подивитися за територією домоволодіння поки він вкраде речі, на що той погодився. Наступного дня він зайшов на неогороджену територію домоволодіння ОСОБА_8 , а ОСОБА_5 чекав його за межами подвір'я та дивився, щоб його ніхто не бачив, і в разі виявлення сторонніх осіб, повинен був повідомити його. Потім він через незамкнені двері приміщення літньої кухні проник до даного приміщення та таємно викрав звідти супутниковий тюнер та 2 пульти, які виніс на подвір'я домоволодіння. Після цього, він також через незамкнені двері зайшов до іншого підсобного приміщення, де знаходилась мотокоса, таємно викрав її та також виніс на подвір'я будинку. За допомогою обвинуваченого ОСОБА_5 , який на це погодився, вони разом винесли все викрадене майно з території домоволодіння, належного ОСОБА_8 та розпорядилися ним на власний розсуд. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що вчинив вищевказані злочини повторно, оскільки раніше був судимий за аналогічні кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 після роз'яснення судом суті обвинувачення повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаявся у вчиненому; підтвердив всі фактичні обставини, час та місце вчинення злочинів відповідно до обставин, вказаних в обвинувальному акті та показав, що дійсно, погодився на пропозицію обвинуваченого ОСОБА_4 подивитися за територією домоволодіння ОСОБА_8 , поки обвинувачений ОСОБА_4 буде красти майно потерпілого, та будучи обізнаним про введення в Україні воєнного стану, у дату та час, що вказані в обвинувальному акті, чекав обвинуваченого ОСОБА_4 за межами подвір'я та дивився, щоб його ніхто не бачив, і в разі виявлення сторонніх осіб, повинен був повідомити його. Потім вони разом з обвинуваченим ОСОБА_4 винесли все викрадене майно з території домоволодіння, належного ОСОБА_8 , та розпорядилися ним на власний розсуд.
В судове засідання потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не з'явились, про час та місце розгляду даного кримінального провадження повідомлені у встановленому порядку, натомість надали до суду письмові заяви, в яких просили проводити розгляд даного судового провадження без їх участі. Претензій матеріального та морального характеру вони до обвинувачених не мають. Крім того, потерпіла ОСОБА_7 просила суд покарання призначити на власний розсуд.
Учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи та правильно розуміли їх зміст. У суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції.
З огляду на це, на пропозицію прокурора, яку підтримали обвинувачений та його захисник, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та ухвалив допитати обвинувачених, дослідити документи щодо підстав накладення арешту на майно, речових доказів, проведення та оплати судових експертиз, а також матеріалів, характеризуючих особи обвинувачених.
За таких обставин, суд роз'яснив учасникам судового провадження положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вислухавши показання обвинувачених, суд встановив що вони повністю узгоджуються з встановленими на досудовому розслідуванні обставинами кримінального правопорушення, які прокурор виклав в обвинувальному акті.
Отже, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом, дії обвинувачених кваліфіковані вірно.
Так, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Крім того, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.
Отже, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.
Загальна сума шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_7 внаслідок злочину складає 4558 гривень 32 копійки.
Загальна сума шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_8 внаслідок злочину складає 1985 гривень.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в розумінні ст.67 КК України суд не встановив.
Крім того, обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання обох обвинувачених в розумінні ст.67 КК України суд встановив вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Стаття 50 КК України встановлює, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючі принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання обом обвинуваченим враховує ступінь та тяжкість вчинених ними кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпеку, наявність обтяжуючої обставини, конкретні обставини справи, розмір заподіяної шкоди, а саме те, що від злочинів тяжких наслідків не настало, спричинені потерпілим матеріальних збитків відшкодовано в повному обсязі шляхом повернення майна та потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мають матеріальних претензій до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Крім того, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання потерпіла ОСОБА_7 покладається на розсуд суду.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив один із злочинів, який не є тяжким, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, що в розумінні ст.66 КК України є обставинами, які пом'якшують покарання та на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Однак, як встановлено судом, ОСОБА_4 , маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість повторно вчинив корисливий злочин проти власності(крадіжку), в умовах воєнного стану, яка має додаткові кваліфікуючі ознаки, що підвищує ступінь суспільної небезпечності відповідного кримінального діяння, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яке згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, негативно характеризується за місцем зареєстрованого проживання, не має міцних соціальних зав'язків, вчинив тяжкий злочин проти особи похилого віку, що в розумінні ст.67 КК України, є обставиною, яка обтяжує покарання та відповідно до змісту досудової доповіді, складеної 05.10.2022 року Подільським районним сектором №2 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області (т.1 а.с.179-182), ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий та органом з питань пробації зроблений висновок про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (в тому числі для окремих осіб).
Отже, призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , за таких обставин, з врахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення неможливо без ізоляції від суспільства та йому необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі. Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів може визначатися шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" №7 від 24.10.2003 року, суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних.
Тому, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, для визначення остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, суд вважає за доцільне обрати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на сім років в межах санкції ч.4 ст.185 КК України.
Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 16 березня 2023 року був засуджений вироком Кодимського районного суду Одеської області за ч.1 ст.162 та ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому суспільно-небезпечні діяння у цьому об'єднаному судовому провадженні 05.10.2021 року, 20.07.2022 року та 21.07.2022 року, тобто до винесення вищевказаного вироку суду, у зв'язку з чим, суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, на переконання суду, застосувавши принцип часткового складання покарань, призначених за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та частково невідбутої частини покарання за вироком Кодимського районного суду Одеської області від 16.03.2023 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає, оскільки ОСОБА_4 засуджений попереднім вироком Кодимського районного суду Одеської області від 16.03.2023 року до покарання у виді позбавлення волі та на даний час відбуває покарання за вищевказаним вироком суду в умовах ДУ «Одеська ВК №14», будучи етапованим та тимчасово поміщеним на підставі ухвали Кодимського районного суду від 26.03.2024 року до ДУ "Одеський слідчий ізолятор" для розгляду даного об'єднаного судового провадження.
Відповідно до ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02.08.2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці. Крім того, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 21.09.2022 року на стадії підготовчого судового засідання в рамках даного об'єднаного судового провадження обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано аналогічний запобіжний захід до 19.11.2022 року.
Таким чином, згідно ч.7 ст. 72 КК України слід зарахувати у строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом, в період з 02.08.2022 року до дня його фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України, а саме до 04.10.2022 року, із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі (21 день позбавлення волі - загальний період часу перебування під цілодобовим домашнім арештом 64 дні:3 = 21 день).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ту обставину, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, обставину, яка обтяжує покарання в розумінні ст.67 КК України, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, негативну характеристику за місцем зареєстрованого проживання.
Разом з тим, суд при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 враховує його особисте ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, ті обставини, що він вважається раніше не судимим в порядку ст.89 КК України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що в розумінні ст.66 КК України є обставинами, які пом'якшують його покарання, а також інформацію щодо обвинуваченого, вказану у досудовій доповіді органу пробації від 06.10.2022 року (т.1 а.с.185-187), зі змісту якої вбачається, що ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Разом з тим, вищевказаний орган вважає, що у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням доцільним покладення на правопорушника обов'язків відповідно до п.2 та п.4 ч.3 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з УОПП та виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою «Зміна про кримінального мислення».
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 можливо призначити покарання за вчинений ним злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної частини та статті, та звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати за проведення судових товарознавчих експертиз в загальному розмірі 2721 (дві тисячі сімсот двадцять однієї) гривні 41 копійки підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Держави.
Процесуальні витрати за проведення судових товарознавчих експертиз в загальному розмірі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) гривень 36 копійок підлягають солідарному стягненню з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Держави.
У кримінальному провадженні застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, які підлягають скасуванню відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України.
Речовими доказами слід розпорядитись у відповідності до положеньст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 та ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
-за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до покарання, призначеного за цим вироком суду, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Кодимського районного суду Одеської області від 16.03.2023 року, призначивши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Зарахувати в строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом, в період часу з 02.08.2022 року до 04.10.2022 року, із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі (21 день позбавлення волі).
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання, а саме: з 04.10.2022 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, у відповідності до ч.1, п.п.2,4 ч.3 ст.76 КК України, обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави процесуальні витрати на проведення судових товарознавчих експертиз в загальній сумі в розмірі 2721 (дві тисячі сімсот двадцять однієї) гривні 41 копійки.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , солідарно, на користь Держави процесуальні витрати на проведення судових товарознавчих експертиз в загальній сумі в розмірі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) гривень 36 копійок.
Речові докази: бувший у використанні мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi S2» 3/32Gb, модель M1803E6G золотистого кольору; сім-картку ТОВ «Lifecell» НОМЕР_1 ; бувший у використанні мобільний телефон марки «Honor 7A» 2/16Gb, модель DUA-L22 золотистого кольору; сім-картку ТОВ «Lifecell» НОМЕР_2 та ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 ; бувший у використанні силіконовий чохол до мобільного телефону марки «Honor 7A»; бувший у використанні мобільний телефон марки «Fly», модель FF243 чорного кольору; сім-картку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 , бувший у використанні силіконовий чохол до мобільного телефону марки «Redmi S2» та бувшу у використанні портативну блютуз колонку марки «GOLON RX-BT170S» чорного кольору з ліхтариком та сонячною батареєю - повернути потерпілій ОСОБА_7 ; бувший у використанні мобільний телефон марки «Nomii189" чорного кольору; сім-картку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 ; бувші у використанні супутниковий тюнер «Digital Satellite Receiver - 4100 CL» сірого кольору; пульт дистанційного керування марки «Philips» сірого кольору; пульт дистанційного керування марки «55х Plus» чорного кольору та бувшу у використанні бензинову мотокосу марки «Forte БМК-1943М» помаранчевого кольору - повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Скасувати арешти, накладені на майно відповідно до ухвал слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області у даному кримінальному провадженні від 29.10.2021 року та від 03.08.2022 року.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Кодимський районний суд Одеської області, шляхом подання апеляційної скарги.
Вирок суду у відповідності з вимогами ст.394ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Кодимського районного суду ОСОБА_1