Справа № 947/18810/24
Провадження № 1-кп/947/976/24
02.07.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163470000107 від 06.02.2024 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
У невстановлений час, однак не пізніше 14.02.2024 року у ОСОБА_5 виник протиправний намір, спрямований на незаконне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення невстановленоюпосадовою особою військово-лікарської комісії, з метою отримання дозвільних документів для виїзду за державний кордон України громадянина призивного віку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного наміру, достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану (введеного 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався) передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановою КМУ від 29.12.2021 року № 1455 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» та постановою КМУ від 27.01.1995 року №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», 14.02.2024 року у вечірній час доби, більш точного часу не встановлено, засобом мобільного зв'язку із ОСОБА_6 , запропонував останньому надати йому неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США за вплив на прийняття рішення невстановленоюпосадовою особою військово-лікарської комісії, з метою отримання дозвільних документів для виїзду за державний кордон України громадянина гр. ОСОБА_6 .
Надалі, 23.02.2024 року в обідній час ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з тим же прямим умислом, зустрівся з ОСОБА_6 , змінив раніше виказану пропозицію, запропонувавши останньому, надати йому неправомірну вигоду у сумі 2500 доларів США за вплив на прийняття рішення невстановленоюпосадовою особою військово-лікарської комісії, з метою отримання дозвільних документів для виїзду за державний кордон України, після чого отримав від ОСОБА_6 першу частину грошових коштів в сумі 1000 доларів США, (що станом на 23.02.2024 року, згідно офіційного курсу НБУ становило 38480, 30 грн).
У подальшому, 21.03.2024 року о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , діючи з тим же прямим умислом, зустрівся з ОСОБА_6 , та на виконання раніше виказаної пропозиції, - отримав від останнього другу частину грошових коштів в сумі 1500 доларів США (станом на 21.03.2024 року, згідно офіційного курсу НБУ становило 58 709,85 грн.) за вплив на прийняття рішення невстановленоюпосадовою особою військово-лікарської комісії, з метою отримання дозвільних документів для виїзду за державний кордон України громадянина призивного віку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого одразу був затриманий працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та надав наступні покази.
Дійсно, 14.02.2024 року ввечері він розмовляв по телефону із ОСОБА_6 , якому запропонував надати йому 1000 доларів США, які він надасть своєму знайомому, який працює у військово-лікарській комісії, для отримання ОСОБА_6 дозвільних документів для виїзду з України.
23.02.2024 року в обідній час він за адресою: АДРЕСА_3 зустрівся з ОСОБА_6 , якому запропонував надати йому вже 2500 доларів США які він надасть своєму знайомому, який працює у військово-лікарській комісії, для отримання ОСОБА_6 дозвільних документів для виїзду з України, після чого отримав від ОСОБА_6 першу частину грошових коштів в сумі 1000 доларів США.
У подальшому, 21.03.2024 року о 20 годині 00 хвилин він за адресою: АДРЕСА_4 отримав від ОСОБА_6 другу частину грошових коштів в сумі 1500 доларів США, після чого одразу був затриманий працівниками поліції.
У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати та розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Також, обвинуваченому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.
За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, що має подяки від Управління патрульної поліції в Одеській області за підтримку і допомогу, хворіє, а також його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, тобто пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, тому суд приходить до переконання про можливість призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в дохід держави.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін. не обирався.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 08.04.2024 року підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень в дохід держави.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 08.04.2024 року - скасувати.
Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору з ІМЕІ: НОМЕР_1 , мобільний телефон марки SAMSUNG синього кольору, посвідчення «Південноукраїнської асоціації ветеранів» № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , службове посвідчення ГУ МВД Придністровської Молдавської Республіки № НОМЕР_3 , посвідчення № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5 , закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_7 , серії НОМЕР_5 , 3 фотокартки, тимчасове посвідчення військового Серія НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_8 : Довідка ВЛК на ім'я ОСОБА_8 № НОМЕР_7 , картка «ПриватБанк» № НОМЕР_8 ,: картка «АльфаБанк» № НОМЕР_9 , копія висновку лікаря на ім'я ОСОБА_6 на 3 аркушах, флеш носій чорного кольору, предмет, схожий на пістолет «Флобера» з шкіряною кабурою, автомобіль «Nissan Leaf» червоного кольору з д.н.з. « НОМЕР_10 », свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 та ключ до автомобіля, Посвідчення на ім'я ОСОБА_5 № НОМЕР_12 .AK01560D, картка «ПУМБ» № НОМЕР_13 , Посвідчення на ім'я ОСОБА_5 № НОМЕР_14 , Посвідчення на ім'я ОСОБА_5 № НОМЕР_12 .AK01560D, картка «ГГУМБ» № НОМЕР_13 , Посвідчення на ім'я ОСОБА_5 № НОМЕР_15 - повернути за належністю власнику;
-15 імітаційних засобів у вигляді 100 доларів СІЛА кожна, з індивідуальними номерами ХК11508649В - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1