Справа № 946/5269/24
Провадження № 1-кп/946/484/24
03 липня 2024 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1
розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024166150000155, за обвинуваченням
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Приморське Кілійського району Одеської області, громадянки України, освіта вища, одруженої на утриманні одна особа, не працюючої, мешканки АДРЕСА_1 , не судимої
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України
встановив:
07 березня 2024 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 , з прямим умислом на заподіяння легких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_3 , схопила руками її за волосся, від чого остання впала, та ОСОБА_2 нанесла декілька ударів по руках. В результаті ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на передній зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, саден на тильній поверхні лівої кисті в центрі, на тильній поверхні правої кисті в проекції основи п'ятого пальця, які за ступенем тяжкості відносяться до легких
тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок умисне легке тілесне ушкодження.
Частиною 2 ст. 12 КК встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
З урахуванням вказаного відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченої, яка складена в присутності захисника ОСОБА_4 , за якою вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Разом із тим, обвинувачена також беззаперечно визнала свою винуватість.
Відповідно до вимог ст. 382 ч.1 КПК України суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ст. 382 ч. 2 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заяви, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
Досліджені судом матеріали, які долучені до обвинувального акта дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останньої в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання нею винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття.
Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
При призначенні покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст. 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно медичній довідці ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачена не належить до осіб з інвалідністю.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог КК України та передбачених ним санкцій вважає, що призначення штрафу п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян достатньо, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення.
Процесуальні витрати на експертне дослідження по справі не проводились.
Речові докази у справі розподіляються у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України та залишаються при справі.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -
ухвалив:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України та призначити покарання штраф п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п'ятдесят грн.
До набрання вироком законної сили запобіжні заходи не застосовувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Головуючий суддя: ОСОБА_1