Справа № 496/1616/24
Провадження № 1-кп/496/414/24
26 червня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов'язання. Своє клопотання мотивувала тим, що 25.11.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 грн, у разі внесення якої обвинувачений підлягає звільненню з-під варти з покладенням відповідних обов'язків передбачених ст. 194 КПК України. 25.11.2023 року захисником обвинуваченого внесена заставу за ОСОБА_6 , що підтверджується відповідною квитанцією №СВ07989600/1 від 25.11.2023 року та ОСОБА_6 було звільнено з під-варти. Обвинуваченими з моменту винесення ухвали Київського районного суду м. Одеси належним чином виконується обов'язки. ОСОБА_6 постійно на зв'язку, не приховувався від слідчого та суду, з'являється за першою вимогою, порушень за весь період строку дії ухвал та наразі не здійснював. ОСОБА_6 не збирається переховуватися від суду, має на утриманні неповнолітніх дітей та дружину, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною. Так як застава внесена адвокатом ОСОБА_4 , яка не несе і не може нести жодної матеріальної відповідальності в частині можливих майнових стягнень із обвинуваченого, крім того матеріальна шкода в рамках кримінального провадження не завдана, що свідчить про можливість повернення грошових коштів. З огляду на особу обвинуваченого, за період досудового слідства та судового розгляду справи не вчиняв дій, які б могли свідчити про його спроби переховуватися від слідства та/або суду, незаконно впливати на свідків, захисник вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_6 буде достатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, що на думку захисту забезпечить з його боку належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_6 у підготовчому судовому засідання підтримав клопотання захисника.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення клопотання захисника. Зазначив, що клопотання захисника не відповідає нормам КПК України.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні вважали за можливе вирішити клопотання на розсуд суду.
Суд, дослідивши клопотання захисника обвинуваченого, заслухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей реєстру доданого до обвинувального акту ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.11.2023 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21.01.2024 року.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №СВ07989600/1 від 25.11.2023 року ОСОБА_4 було внесена застава у розмірі 214720 грн. заставу за ОСОБА_6
Застава є безстроковим запобіжним заходом, і КПК України не передбачено необхідності її продовження.
Згідно п.3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.
Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року № 27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.
При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, вимоги клопотання про повернення застави є такими, які суперечать меті застосування запобіжного заходу, а на даний час меті застави, а тому, за наведених обставин, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, діє як захід забезпечення запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та виконання процесуальних обов'язків, належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Отже, твердження захисника, що запобіжний захід - застава припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу тримання під вартою, на який його було обрано, і тому заставу слід повернути, суперечить положенням кримінального процесуального Закону.
Наведені захисником обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання.
Доводи захисника про виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, не впливають ані на чинність застосованого запобіжного заходу, ані на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. У цьому випадку застава є забезпеченням належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантує виконання процесуальних обов'язків, передбачених ст.42 КПК України, які діють з моменту набуття ним процесуального статусу обвинуваченого в кримінальному провадженні.
Посилання захисника на те, що застава, внесена іншою особою - заставодавцем - захисником обвинуваченого, що остання не несе жодної матеріальної відповідальності в частині можливих майнових стягнень з обвинуваченого, також не є підставою для повернення застави.
Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Згідно ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із змісту наведених статей вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов'язком.
Тобто, прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним. Приймаючи його ці особи самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють, принаймні, мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу. Саме припинення дії запобіжного заходу, відповідно до ч. 11 ст.182 КПК України є підставою для повернення внесеної суми застави, у тому числі заставодавцю.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не почався, дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, суд приходить до висновку про відсутність підстав для повернення застави заставодавцю та відмову у задоволенні заявленого клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
На сьогоднішній день обвинувачений ОСОБА_6 умови застави виконує, але, зважаючи на те, що кримінальне провадження ще не завершено, питання про повернення застави заставодавцю буде вирішене судом при постановленні вироку у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.23,177-178,181,194,314-316 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1