Справа № 496/4225/24
Провадження № 1-кп/496/508/24
03 липня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 , яка приймає участь в режимі відеоконференції,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163470000455 від 21.06.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеси, громадянин України, одруженому, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
На розгляд Біляївського районного суду Одеської області з Малиновської окружної прокуратури міста Одеси надійшов обвинувальний акт та підписана сторонами угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163470000455 від 21.06.2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 переслідуючи умисну корисливу мету, направлену на таємне викрадення майна, у невстановлений в ході досудового розслідування час вступив у попередню злочинну змову з машиністом тепловозу оборотного локомотивного депо «Роздільна» виробничого підрозділу локомотивне депо « ІНФОРМАЦІЯ_2 » регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» Особою1, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, у іншому кримінальному провадженні, що добре обізнаний з нормативними актами, які регулюють порядок обліку та списання паливно-мастильних матеріалів, володіючи знаннями щодо технічних особливостей роботи локомотивів, на яких він працював, в частині реального використання паливно-мастильних матеріалів, з помічником машиніста тепловозу оборотного локомотивного депо «Роздільна» виробничого підрозділу локомотивне депо «Подільськ» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» Особою2, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, у іншому кримінальному провадженні, та з Особою3 якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, у іншому кримінальному провадженні, що не є працівником АТ «Українська залізниця», для вчинення спільних дій, пов'язаних із таємним викраденням дизельного палива з тепловозу, за наступних обставин.
Відповідно до розподілених між вказаними особами ролей злочинна роль Особи1 полягала у визначенні часу та місця крадіжки дизельного палива, його обсягів, необхідної кількості для цього ємностей, перенесення порожніх ємностей від транспортного засобу, що перебував у користуванні ОСОБА_4 , до тепловозу, перенесення наповнених дизельним паливом ємностей від тепловозу до транспортного засобу, що перебував у користуванні ОСОБА_4 , або до іншого визначеного Особою1 місця з повідомленням про це ОСОБА_4 або Особи3.
Злочинна роль Особи2 полягала в перенесенні порожніх ємностей від транспортного засобу, що перебував у користуванні ОСОБА_4 , до тепловозу, відкачуванні дизельного пального за допомогою гумових шлангів та інших засобів з паливної системи тепловозу, перенесення наповнених дизельним паливом ємностей від тепловозу до транспортного засобу, що перебував у користуванні ОСОБА_4 , або до іншого визначеного Особою1 місця.
Злочинна роль ОСОБА_4 та Особи3 полягала у транспортуванні порожніх ємностей до місця вчинення кримінального правопорушення, слідкування за навколишньою обстановкою з метою інформування Особи1 про випадки появи сторонніх осіб поблизу місця крадіжки дизельного палива або місця перебування наповнених дизельним паливом ємностей та оперативного реагування на них, перенесення наповнених дизельним паливом ємностей від місця, повідомленого Особою1, до транспортного засобу, що перебував у користуванні ОСОБА_4 , транспортування наповнених дизельним паливом ємностей до місця зберігання.
Так, 28.02.2024 року о 08 годині 00 хвилин Особа1 спільно з Особою2, попередньо ознайомившись з маршрутом машиніста від 28.02.2024 року, заступили на зміну на тепловозі.
Розуміючи маршрут слідування та об'єм робіт, які необхідно виконати з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення дизельного палива з тепловозу, Особа1 разом з Особою2 28.02.2024 року приблизно о 11 годині 20 хвилин прибули на тепловозі в заздалегідь повідомлене ОСОБА_4 та Особі3 місце на залізничному шляху, розташованому на відстані близько 100 метрів в південно-західному напрямку від будинку АДРЕСА_3 .
У цей же час ОСОБА_4 разом Особою3, дізнавшись від Особи1 місце здійснення крадіжки дизельного палива, на автомобілі марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули на АДРЕСА_3 , після чого, залишивши автомобіль на узбіччі дороги ближче до залізничних колій, на яких перебував тепловоз, перенесли 8 порожніх каністр ємністю 20 л кожна, запакованих в поліетиленові пакети чорного кольору, в зазначене Особою1 місце на шляху до тепловозу та повернулись до автомобіля.
У подальшому Особа2 разом зі Особою1 перенесли вказані каністри до тепловозу, після чого Особа2, помістивши їх під паливний бак тепловозу, залізши під тепловоз, за допомогою гумового шлангу почав наповнювати пальним каністри через вхід до паливного баку зворотної труби та після наповнення передавати Особі1, який в свою чергу повертав їх на попереднє місце, де вони порожніми були залишені ОСОБА_4 та Особою3.
Надалі, ОСОБА_4 та Особа3 разом з Особою1 та Особою2 перенесли заповнені дизельним паливом каністри в кількості 8 штук ємністю 20 літрів до автомобіля марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та, помістивши їх до багажного відділу автомобіля, довели свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, до кінця.
У результаті злочинних дій машиніст Особа1, помічник машиніста Особа2, а також ОСОБА_4 і Особа3, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь наявного та встановленого обладнання в тепловозі, порушивши цілісність замкненої та опломбованої паливної системи тепловозу, в умовах воєнного стану таємно викрали шляхом зливання із паливної системи тепловозу оборотного локомотивного депо «Роздільна» виробничого підрозділу локомотивне депо «Подільськ» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» в заздалегідь заготовлені ємності 160 літрів дизельного палива на загальну суму 7456,59 грн., яке належить АТ «Українська залізниця», спричинивши своїми діями майнову шкоду АТ «Українська залізниця» на вказану суму.
Крім того, 04.03.2024 року о 08 годині 00 хвилин Особа1 спільно з Особою2, попередньо ознайомившись з маршрутом машиніста від 04.03.2024 року, заступили на зміну на тепловозі.
Розуміючи маршрут слідування та об'єм робіт, які необхідно виконати з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення дизельного палива з тепловозу, Особа1 разом з Особою2 04.03.2024 року приблизно о 13 годині 27 хвилин прибули на тепловозі в заздалегідь повідомлене ОСОБА_4 та Особі3 місце на залізничному шляху, розташованому на відстані близько 100 метрів в південно-західному напрямку від будинку АДРЕСА_4 .
У цей же час ОСОБА_4 разом з Особою 3, дізнавшись від Особи1 місце здійснення крадіжки дизельного палива, на автомобілі марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули на ділянку місцевості в с. Вигода Одеського району Одеської області, розташовану поблизу в'їзду на територію підприємства ПрАТ «Південатоменергокомплект», ближче до залізничних колій, на яких перебував тепловоз, де зустрілись зі Особою1 і Особою2 та передали їм 12 порожніх каністр ємкістю 20 л кожна.
У подальшому Особа2 разом з Особою1 перенесли вказані каністри до тепловозу, після чого Особа2, помістивши їх під паливний бак тепловозу, залізши під тепловоз, за допомогою гумового шлангу почав наповнювати пальним каністри через вхід до паливного баку зворотної труби та після наповнення передавати Особі1, який в свою чергу переносив заповнені дизельним паливом каністри в кількості 12 штук ємністю 20 літрів кожна до автомобіля марки «Peugeot Partner», біля якого ОСОБА_4 та Особа3, помістивши їх до багажного відділу автомобіля, довели свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, до кінця.
У результаті злочинних дій машиніст Особа1, помічник машиніста Особа2, а також ОСОБА_4 і Особа3, діючи повторно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь наявного та встановленого обладнання в тепловозі, порушивши цілісність замкненої та опломбованої паливної системи тепловозу, в умовах воєнного стану таємно викрали шляхом зливання із паливної системи тепловозу оборотного локомотивного депо «Роздільна» виробничого підрозділу локомотивне депо «Подільськ» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» в заздалегідь заготовлені ємності 240 літрів дизельного палива на загальну суму 11183,24 грн., яке належить АТ «Українська залізниця», спричинивши своїми діями майнову шкоду АТ «Українська залізниця» на вказану суму.
Крім того, 14.03.2024 року о 08 годині 00 хвилин Особа1 спільно з Особою2, попередньо ознайомившись з маршрутом машиніста від 14.03.2024 року, заступили на зміну на тепловозі.
Розуміючи маршрут слідування та об'єм робіт, які необхідно виконати з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення дизельного палива з тепловозу, Особа1 разом з Особою2 14.03.2024 року о 13 годині 27 хвилин прибули на тепловозі в заздалегідь повідомлене ОСОБА_4 та Особі3 місце на залізничному шляху, розташованому на відстані близько 200 метрів в західному напрямку від залізничної бази відстою «Карпово» в АДРЕСА_5 .
У цей же час ОСОБА_4 разом з Особою3, дізнавшись від Особи1 місце здійснення крадіжки дизельного палива, на автомобілі марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули на ділянку місцевості, розташовану поблизу залізничної бази відстою «Карпово» в АДРЕСА_5 , на відстані близько 70 метрів від залізничних колій, на яких перебував тепловоз, де зустрілись зі Особою1 та передали йому 10 порожніх каністр ємкістю 20 л кожна, запакованих в поліетиленові пакети чорного кольору.
У подальшому, Особа1 переніс вказані каністри до тепловозу та помістив їх під паливний бак тепловозу, після чого Особа2, залізши під тепловоз, за допомогою гумового шлангу почав наповнювати пальним каністри через вхід до паливного баку зворотної труби та після наповнення передавати Особі1, який в свою чергу переносив заповнені дизельним паливом каністри в кількості 10 штук ємністю 20 літрів кожна до автомобіля марки «Peugeot Partner», біля якого ОСОБА_4 та Особа3, помістивши їх до багажного відділу автомобіля, довели свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, до кінця.
У результаті злочинних дій машиніст Особа1, помічник машиніста Особа2, а також ОСОБА_4 і Особа3, діючи повторно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь наявного та встановленого обладнання в тепловозі, порушивши цілісність замкненої та опломбованої паливної системи тепловозу, в умовах воєнного стану таємно викрали шляхом зливання із паливної системи тепловозу оборотного локомотивного депо «Роздільна» виробничого підрозділу локомотивне депо «Подільськ» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» в заздалегідь заготовлені ємності 200 літрів дизельного палива на загальну суму 9319,37 грн., яке належить АТ «Українська залізниця», спричинивши своїми діями майнову шкоду АТ «Українська залізниця» на вказану суму.
Крім того, 03.04.2024 року о 08 годині 00 хвилин Особа1 спільно з Особою2, попередньо ознайомившись з маршрутом машиніста від 03.04.2024 року, заступили на зміну на локомотиві.
Розуміючи маршрут слідування та об'єм робіт, які необхідно виконати з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення дизельного палива з тепловозу, Особа1 разом з Особою2 03.04.2024 року о 14 годині 00 хвилин прибули в заздалегідь повідомлене ОСОБА_4 та Особі3 місце на залізничному шляху, розташованому на відстані близько 500 метрів в західному напрямку від АДРЕСА_6 , де попередньо ОСОБА_4 та Особа3 залишили 10 порожніх каністр ємністю 20 л кожна для поміщення в них Особою1 та Особою2 дизельного палива з тепловозу і з метою конспірації знаходились неподалік в автомобілі марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідкуючи за навколишньою обстановкою та очікуючи на можливість безперешкодного поміщення каністр з викраденим дизельним пальним до багажного відділу автомобіля.
У подальшому Особа2 підніс підготовлені заздалегідь ОСОБА_4 і Особою3 каністри до тепловозу та помістив їх під паливний бак тепловозу, після чого, залізши під тепловоз, за допомогою гумового шлангу почав наповнювати пальним каністри через вхід до паливного баку зворотної труби та після наповнення передавав каністри Особі1, який в свою чергу повертав їх на місце, де вони порожніми попередньо були залишені ОСОБА_4 і Особою3.
Наповнивши всі каністри пальним та помістивши їх на первинне місце знаходження, Особа1 повідомив ОСОБА_4 та Особі3 про наповнення каністр дизельним пальним та можливість їх вивезення після маневру тепловозу на певну відстань.
Надалі, ОСОБА_4 та Особа3, продовжуючи діяти у групі з Особою1 та Особою2, взяли каністри, заповнені дизельним паливом, в кількості 10 штук ємністю 20 л кожна, та, помістивши їх до багажного відділу автомобіля марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , довели свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, до кінця.
У результаті злочинних дій машиніст Особа1, помічник машиніста Особа2, а також ОСОБА_4 і Особа3, діючи повторно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь наявного та встановленого обладнання в тепловозі, порушивши цілісність замкненої та опломбованої паливної системи тепловозу, в умовах воєнного стану таємно викрали шляхом зливання із паливної системи тепловозу оборотного локомотивного депо «Роздільна» виробничого підрозділу локомотивне депо «Подільськ» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» в заздалегідь заготовлені ємності 200 літрів дизельного палива на загальну суму 9219,87 грн., яке належить АТ «Українська залізниця», спричинивши своїми діями майнову шкоду АТ «Українська залізниця» на вказану суму.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
21.06.2024 року між прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора (з одного боку) та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 (з іншого боку), за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024163470000455 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри (обвинувачення), всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного (обвинуваченого) та інших обставин, що враховувались при укладені угоди.
Відтак, за угодою, підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_4 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а також, при укладенні угоди, взяв на себе зобов'язання під час судового провадження беззастережно визнати свою провину в обсязі викладеному в повідомленні про підозру, обвинувальному акті.
Також, сторонами угоди узгоджено міру покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджується квитанцією № 66 від 19.06.2024 року, відсутність обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, беззастережне визнання винуватості, сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. Угода підписана обвинуваченим, його захисником та прокурором.
Так, під час підготовчого судового засідання прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені заходи. Надав документи, що характеризують особу обвинуваченого. Також доповнив, що речові докази по справі та арешт накладався в рамках іншого кримінального провадження, оскільки стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 виділені матеріали, тому вирішувати питання в рамках даного кримінального провадження недоцільно та передчасно.
Від представника потерпілого АТ «Укрзалізниця» надано заяву, в якій він не заперечує щодо укладення угоди між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання повідомив, що йому цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, він винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 485 КК України, визнав беззаперечно, пояснив, що визнає всі обставини, вказані в формулюванні обвинувачення за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024163470000455 від 21.06.2024 року. Кваліфікацію своїх дій не оспорював, у вчиненому розкаювався та зазначив, що його згода на укладення угоди про визнання винуватості є добровільною. У зв'язку з викладеним просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання.
Захисник в підготовчому судовому засіданні підтвердила добровільність згоди свого підзахисного, просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити своєму підзахисному узгоджене сторонами покарання. Через підсистему «Електронний суд» подала клопотання про скасування арешту майна, в судовому засідання просила не розглядати заявлене клопотання.
Дослідивши матеріали судового провадження, вивчивши зміст угоди та вислухавши пояснення учасників судового провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 474 КПК України - якщо угода досягнута під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою надсилається до суду та розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Разом з тим, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент, після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до приписів ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є тяжким злочином.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 , суд вважає, що прокурором дотримані вимоги щодо підстав та обставин для ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості. Зміст дослідженої угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, при цьому вимоги ст. 52 КПК України також дотримано.
На виконання вимог ст. 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін судового провадження, суд переконався, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження цієї угоди, наслідки її не виконання, а також узгоджену міру покарання, яка буде до нього застосована у разі затвердження угоди судом.
При вирішені питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З врахуванням викладеного, а також те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину у вчиненому, обставини кримінального правопорушення ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_4 відповідає пред'явленому обвинуваченню, та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Слід зауважити, що докази по кримінальному провадженню судом не досліджувались, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку, передбаченому главою 35 КПК України, кримінальне провадження на підставі угод.
В судовому засіданні встановлено, що: ОСОБА_4 є громадянином України, народився в м. Одесі, одружений, дружина є інвалідом 3 групи, що підтверджується Пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 , є батьком малолітньої дитини 2012 року народження, згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , мати є пенсіонеркою, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 , має місце реєстрації та проживання, фізичних або психічних вад не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, повністю та беззаперечно визнає себе винним у вчиненому злочині за викладених в обвинувальному акті обставинах, осуджує свою поведінку та готовий нести відповідальність за свій вчинок, особа є осудною та вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем мешкання, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, особи обвинуваченого та істотних для кримінального провадження обставин, крім того сторонами враховано наявність обставини, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України.
Відтак, суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим (підозрюваним) повністю відповідають вимогам КПК України та КК України, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін, з врахуванням, що передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання в такому випадку буде досягнута, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами угоди міри покарання.
Питання скасування арешту майна згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України, судом не вирішується, оскільки воно накладено в рамках іншого кримінального провадження № 12024163470000052 від 15.01.2024 року, суду відомостей про винесення рішення, яким закінчується судовий розгляд не надано.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
За п. 2 ч. 4 ст. 373 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Відповідно до Акут № 24-1960 здачі-приймання висновку експерта № 24-1960 загальна вартість експертизи склала 22 718,40 гривень, яка підлягає стягненню в дохід держави.
Цивільний позов у даному кримінально провадженні не заявлявся.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 та приймаючи до уваги призначене покарання, суд не вбачає підстав для обрання більш жорсткого запобіжного заходу відносно останнього до набрання вироком законної сили, залишивши попередній - домашній арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси 31.05.2024 року.
Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373, 374, 472, 474-476, 615 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21.06.2024 року між прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024163470000455 від 21.06.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В силу положень ч.1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 03.07.2024 року.
До набрання вироком законної сили застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити в силі.
До набрання вироком законної сили покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та/або місце роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 22 718 (двадцять дві тисячі сімсот вісімнадцять) гривень 40 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляцій, які можуть бути подані з підстав, передбачених ч4 ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.
Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1