Єдиний унікальний номер справи: 766/7500/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/819/124/24 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Категорія: запобіжні заходи
03 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2024 року, якою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 22.02.2017 року Святошинським районним судом м. Києві за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільнений 14.09.2020 по відбиттю строку покарання,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21:00 години до 06:00 години, з покладенням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України до 31 липня 2024 року, включно.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, за наступних обставин.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 03.05.2024 приблизно о 14:00 годині (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, через відчиненні вхідні двері проник до кімнати №30, викрав бувшим у використанні мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A04e, 3/32Gb SM-A042F», ринкова вартість якого складає 3879,20 гривень, після чого, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 , матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім цього. ОСОБА_7 продовжуючи свою злочину діяльність. 15.05.2024 (точний час органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 . шляхом вільного доступу, через відчиненні вхідні двері проник до кімнати №28. переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, із шафи в спальній кімнаті, дістав з гардеробу сумку з якої вийняв гаманець та вчинив крадіжку грошових коштів у сумі 4000 гривень, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденими грошовими коштами та розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_10 , матеріальну шкоду на вказану суму.
Слідчий СВ ВП ХРУП ГУНП в Херсонській області лейтенант поліції ОСОБА_11 звернувся з звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які зазначені в клопотанні слідчого та недоцільності застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2024 року у задоволенні вищевказаного клопотання слідчого відмовлено та відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21:00 години по 06:00 годин, з покладенням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України до 31 липня 2024 року включно.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість ухвали.
Зокрема, апелянт зазначає про те, що слідчим суддею не взято до уваги наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, та ризиків, зазначених в клопотанні слідчого.
Крім того, апелянт зазначає про те, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки, останній офіційно не працевлаштований, а отже, не має стабільного та законного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, підозрюваного, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони в судових дебатах, колегія суддів приходить до наступного.
Прийняте слідчим суддею рішення в повній мірі ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.
При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ст.194 ч.1 КПК України, а саме:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у тому разі, якщо жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про: відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Частиною 4 ст.194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як вбачається з матеріалів провадження, 31 травня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
На даному етапі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого і оскаржуваній ухвалі слідчого судді, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом огляду відеозапису з відеокамер; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом огляду місця події; протоколом допитом потерпілої ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом огляду відеозапису з відеокамер; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені докази, як кожен окремо, так і в цілому, доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 , хоча і підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, однак, підозру визнає, не заперечує обставини вчинення кримінального правопорушення, пояснивши у судовому засіданні, що частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, планує відшкодувати її у повному обсязі, оскільки має тимчасові підробітки.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби, з покладенням на нього обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді здатний запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Апелянтом не доведено існування обставин, які б свідчили про недостатність застосування домашнього арешту у визначений час для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зважаючи на процесуальну поведінку та відомості про особу підозрюваного, сама ж категорія «тяжкість злочину» законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.
У матеріалах, доданих до клопотання відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_7 з часу набуття ним статусу підозрюваного не з'являвся за викликом до слідчого чи прокурора, чи іншим чином перешкоджав кримінальному провадженню.
Про такі випадки не було зазначено і прокурором під час апеляційного розгляду. Прокурор вказав, що випадків не виконання покладених на підозрюваного обов'язків не встановлено.
Тобто, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу в повній мірі були враховані, як дані про особу підозрюваного, так і характер вчиненого кримінального правопорушення та його тяжкість.
З урахуванням зазначеного та інших обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, а також тяжкості покарання, що загрожуватиме ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, є підстави стверджувати про існування ризиків, які зазначені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді.
Також, під час розгляду клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, прокурором не доведено того, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку. Не встановлено цього, як в апеляційній скарзі прокурора, так і під час апеляційного розгляду провадження.
На підставі викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби, години з покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зазначених в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, які можуть запобігти існуючим ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Отже, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2024 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - без змін.
Ухвала набуває законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_19 ОСОБА_20 ОСОБА_21