Справа № 308/228/24
03.07.2024 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 163-1 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2024 року,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн (сто сімдесят гривень 00 коп.)
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідно до постанови, - ОСОБА_1 - головний бухглатер ТОВ "СОТОН", у період часу з 01.09.2023 по 30.09.2023, вчинила порушення ведення податкового обліку, в результаті чого завищено на 13 760 грн суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за вересень 2023 року та занижено показник у рядку 3 Колонки А "Операції з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковується за нульовою ставкою" за липень-вересень 2023 на загальну суму 4 324 495 грн (акт перевірки від 08.12.2023 за № 9746/07-16-07-02/42410804 п. 185.1 ст. 185; п. 186.3 "б" ст. 186; п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Крім того просить поновити строки апеляційного оскарження рішення суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду, вказує, що постанова постановлена без її участі, копію постанови отримала в канцелярії суду - 10.04.2024 року.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд враховує, що судовий розгляд у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 , відомостей про отримання копії оскарженої постанови матеріали справи не містять, а тому на думку апеляційного суду вказані обставини є поважною причиною пропуску такого строку та достатньою підставою для його поновлення.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
З постанови суду від 29.01.2024 року слідує, що суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
В обґрунтування свого висновку суд посилається на протокол про адміністративне правопорушення № 619/07-16-07-02 від 08 грудня 2023 року, актом документальної позапланової виїзною перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 08 грудня 2023 року за № 9746/07-16-07-02/42410804, листом ГУ ДПС у Закарпатській області за № 15317/607/16 від 22.12.2023 та іншими матеріалами справи.
Суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, дав належну оцінку дослідженим доказам у справі та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до цього складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Тому, оцінюючи в сукупності дії та наслідки, з урахуванням даних, що характеризують його особу, апеляційний суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. 283,294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага