Справа № 675/650/24
Провадження № 1-кп/675/88/2024
"03" липня 2024 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Ізяслав кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024244000000175 від 27 січня 2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Родніково Сімферопольського району Кримської області, жителя с. Борисів Шепетівського району українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
До Ізяславського районного суду Хмельницької області 26.04.2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 ,у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченогоч.4ст.152 КК України,
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29.04.2024 року призначено в даному кримінальному провадженні підготовче судове засідання.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08.05.2024 року призначено судовий розгляд кримінального провадження. При цьому ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08.05.2024 року було продовжено запобіжний захід обвинувачених у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання в про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи свою позицію тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, на даний час ризики, що стали підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу не зменшились, оскільки він вчинив умисне особливо тяжке кримінальне правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років. На даний час є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, не маючи постійного місця роботи, стійких соціальних зв'язків, а тому може покинути територію с. Борисів Шепетівського району Хмельницької області, або ж впливати на малолітню потерпілу, її законного представника, свідків, або ж перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Більш м'який запобіжний захід не є достатнім для забезпечення запобігання вказаним ризикам, оскільки не гарантуватиме постійного перебування обвинуваченого за місцем проживання. Застосування домашнього арешту також є недостатнім запобіжним заходом, так як не сприятиме достатньому унеможливленню спроб ОСОБА_6 вчиняти подальші протиправні дії відносно своєї доньки, він матиме можливість покинути своє місце проживання, переховуючись від суду, або ж впливати на потерпілу та свідків.
Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_8 підтримує позицію прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_7 заперечили проти продовження у запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважають, що до обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши доводи прокурора, позицію захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Суд погоджується з твердженням прокурора про те, що на даний час ризики можливого переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, не зменшились.
Заявлені при обранні запобіжного заходу ризики не зменшились і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою на даний час.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів щодо малолітньої особи, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
У справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, у тому числі не допитана потерпіла, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на неї впливати, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність.
Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, та що такі заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень по справі.
У результаті залишення ОСОБА_6 під вартою досягається мета забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків і цей запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити вчинення злочинних діянь.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, розмір застави судом не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183-189, 314-316 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 31 серпня 2024 включно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з часу отримання її копії.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3