Справа№672/483/24
Провадження №3/672/268/24
02 липня 2024 року м. Городок
Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Пономаренко Л.Е., за участю секретаря Стебло Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , студента 3 курсу історичного факультету Кам'янець-Подільського Національного університету ім. І.Огієнка,
за ст.195-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.04.2024 на адресу Городоцького районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 195-3 КУпАП.
Постановою Городоцького районного суду від 30.04.2024 справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.195-3 КУпАП повернена на доопрацювання.
16.05.2024 на адресу Городоцького районного суду надійшли доопрацьовані матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 195-3 КУпАП.
Постановою Городоцького районного суду від 17.05.2024 справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.195-3 КУпАП повернена на доопрацювання.
10.06.2024 на адресу Городоцького районного суду надійшли доопрацьовані матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 195-3 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеному під час доопрацювання, серії ВАД №091386 від 10.06.2024, ОСОБА_1 ставиться в вину, що він 03.04.2024 близько 19:00 в АДРЕСА_2 не виконав законні вимоги поліцейського ОСОБА_2 , а саме вимоги превентивного заходу, передбаченого ст.37 Закону України «Про національну поліцію», намагаючись втекти, після чого зупинився та дочекавшись наближення поліцейського ОСОБА_2 , який перебував на службі в форменому одязі, дістав із кишені куртки засіб сльозоточивої дії «Терен», який умисно застосував відносно поліцейського ОСОБА_2 , чим міг спричинити загрозу здоров'ю останньому, чим порушив розділ IV П.31 Закону України від 07.09.1993 №706 Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування, спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судові засідання, призначені на 27.06.2024, 02.07.2024, захисник ОСОБА_1 адвокат Барилюк О.А. не з'явилась, надсилала на адресу суду заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. В судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2024 захисник заперечила проти притягнення її підзахисного ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зазначила, що поліцейські не висували до ОСОБА_1 законних вимог, намагалися його затримати без будь-яких законних підстав, зазначений факт був встановлений постановою Городоцького районного суду від 13.06.2024 по справі №672/482/24.
В судові засідання, призначені на 27.06.2024, 02.07.2024 потерпілий ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. В судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2024 потерпілий пояснив, що працює інспектором СРПП ВПД №1 ХРУП ГУНП у Хмельницькій області. 03.04.2024 близько 19-45 він приїхав до відділку поліції заступити на чергування, яке починалося о 20:00. В приміщенні ВПД №1 ХРУП ГУНП у Хмельницькій області він одягнувся в форму й збирався на чергування. В цей момент він побачив на моніторі з камер відеоспостереження, як невідомий молодий чоловік (в подальшому було встановлено, що це ОСОБА_1 ) йде від відділку поліції, а його наздоганяє поліцейська ОСОБА_3 Хвилюючись за поліцейську-жінку, він разом з напарником ОСОБА_4 та інспектором СРПП ВПД №1 В.Задорожним направились їй на допомогу. Побачивши, що поліцейська ОСОБА_5 лежить на землі (на той момент він не знав, що вона спотикнулась і впала), припустивши, що відносно поліцейської скоєно правопорушення, він побіг шукати ОСОБА_1 , останній від нього тікав. Коли він його наздогнав, схопив ззаду за плечі, ДрибушкоБ.І. розпилив йому в обличчя балончик сльозоточивої дії, після чого він зміг затримати ОСОБА_1 . Звідки ОСОБА_1 дістав балончик з засобом сльозоточивої дії він не бачив.
Відповідно до ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Враховуючи тривалий розгляд справи, неявку в судове засідання ОСОБА_1 без поважних причин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності вищевказаних осіб.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд прийшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Малофєєва проти росії» («Malofeyevav.Russia»,рішення від30травня 2013року,заява №36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення частини третьої статті 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні в справі «Карелін проти росії» («Karelinv.Russia»,заява №926/08,рішення від 20.Вересня 2016року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Висновки викладені Європейським судом справедливості у відповідності до статті 17З Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є одним з джерел національного права, а отже є обов'язковими до виконання державною Україна.
На виконання вимог пункту 9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення зобов'язана у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викласти суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з урахуванням виявлених обставин.
Вказані вимоги поліцейським не дотримані, викладена в протоколі суть правопорушення не свідчить про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення за частиною першою статті 195-3 КУпАП.
Стаття 195-3 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за застосування спеціальних засобів самооборони з порушенням установлених правил.
Протокол, що складений 10.06.2024 не тільки не відповідає вимогам Інструкції, а й містить припущення особи, яка його склала.
Так, в протоколі зазначено, що вказані події відбулися 03.04.2024 близько 19-00, в той час як усі інші письмові докази по справі, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , відеозапис с зафіксованим часом, свідчить, що ці події відбулися близько 20-00.
Крім того, не зрозуміло звідки поліцейський отримав інформацію, що ОСОБА_1 дістав засіб сльозоточивої дії «Терен» саме з кишені куртки та саме умисно його застосував. Також не зрозумілі висновки поліцейського, що складав протокол щодо можливості «спричинити загрозу здоров'ю» ОСОБА_2 .
Також суд вважає за необхідне звернути увагу працівників поліції на відсутність Закону України, на який є посилання в протоколі. Те, що зазначено як «Закон України» є Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. N 706, якою затверджено Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування, спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 195-3 КУпАП, що при судовому розгляді справи не може бути виправлене, оскільки суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 статті 247, пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП, у зв'язку з недоведеністю наявності в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, ,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 091386 від 10.06.2024 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 195-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32, ст. 32-1 КУпАП.
Суддя Л.Е.Пономаренко