03.07.2024 Справа №607/9597/24
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого В.М. Братасюка
за участю секретаря Є.І. Тинкалюк
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
В провадженні суду перебуває позов ОСОБА_1 до Білецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
На обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на ту обставину, що вона є спадкоємцею за заповітом, однак позбавлена можливості оформити спадкові права на спірне майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
В судове засідання від представника позивачки надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності, позов підтримує.
Відповідач Білецька сільська територіальна громада направила в суд клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
За життя, ОСОБА_2 13 березня 1997 року склала заповіт на користь ОСОБА_1 , яким заповіла все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на, що вона за законом буде мати право, що підтверджується копією заповіту.
Тернопільською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за №30/2022 до майна померлої ОСОБА_2 .
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної держаної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 квітня 2024 року за № 717/02-31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , 1/2 частка якого належала померлій особисто, частка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої була її дочка, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 15 квітня 1989 року Тернопільським обласним об?єднаним бюро технічної інвентаризації, будинок АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору - головою якого є ОСОБА_2 .
Згідно довідки №37, виданої 31.01.2022 Білецькою сільською радою Плотицьким старостатом Тернопільського району Тернопільської області по обліку погосподарських книг Плотицької сільської ради, станом на 15.04.1991 по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали члени господарського двору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - власник будинку; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - мама.
З інформаційної довідки №107, виданої 10.02.2022 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації вбачається, що за матеріалами бюро, станом на 01.01.2013, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_2 . Державна реєстрація права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 в бюро не проведена.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов?язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування» державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як: Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
16 лютого 2022 року ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, АДРЕСА_1 .
На земельну ділянку із кадастровим номером 6125286800:02:001:0268, площею 0,126 га, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, АДРЕСА_1 , 03.04.2024 ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а також зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 03.04.2024 за ОСОБА_4 .
Спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останне місце проживання спадкодавця - ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1221 Цивільного кодексу України.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 3, 4 ст. 1268 ЦК).
За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Позивач є спадкоємцем за заповітом, спадкоємців за законом, та котрі мають право на обов'язкову немає.
З огляду на це суд вважає, що позивачка набула права власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , однак з причини відсутності правовстановлюючих документів, не може оформити спадкових прав.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області у 30-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк