Справа № 454/3659/23
03 липня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за не виконання договірних зобов'язань,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача зазначивши, що між ними 18.10.2022р. досягнуто домовленість, щодо виконання робіт по розробці веб-сайту «Zviroteka». Загальна сума розробки становить 3000 дол. США. На виконання попередньо досягнутих домовленостей позивач передав, а відповідач отримав грошові кошти в сумі 2000 дол. США, що підтверджується розпискою наданою відповідачем 19.10.2022р. При цьому, зазначає, що жодного письмового договору між ними не укладалося. Відповідно до досягнутих між сторонами домовленостей, відповідач взяв на себе зобов'язання на протязі 5,5 місяців розробити і запустити вищевказаний веб-сайт. Обсяг та строки виконання робіт відповідач власноручно розписав та скинув на месенджер позивачу. Зазначає, що відповідач відмовився виконувати взяті на себе раніше зобов'язання, а також повертати кошти отримані ним як завдаток на виконання вказаних робіт. При цьому позивачем понесено і інші витрати, що були пов'язані з реєстрацією зазначеного веб-сайту, що підтверджується перепискою із відповідачем. 27.06.2023р. позивачем направлено відповідачу вимогу, щодо невиконання ним своїх зобов'язань та повернення грошових коштів в сумі 2000 дол. США. Зазначає, що жодної відповіді від відповідача ним не отримано. Веб-сайт «Zviroteka» не розроблений, грошові кошти позивачу не повернуто. З покликанням на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України позивач просив суд стягнути із відповідача у його користь 73120грн. безпідставно набутих коштів, сплачений судовий збір та 12000грн. понесених витрат на правничу допомогу.
26.10.2023р. позивачем згідно ст. 49 ЦПК України подано заяву про зміну предмету позову. У заяві позивач зазначає, що фактично між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг. Факт укладення договору та отримання на його виконання передоплати відповідачем не заперечується. З покликанням на ст. 527, 901, 902, 906 ЦК України просить суд стягнути із відповідача у його користь 73120грн. за невиконання договірних зобов'язань, сплачений судовий збір та 12000грн. понесених витрат на правничу допомогу.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 зазначив, що позовні вимоги заперечує повністю. Між ним та відповідачем досягнуто домовленість, щодо виконання робіт по розробці веб-сайту «Zviroteka», загальна сума розробки становила 3000 дол. США та він дійсно отримав аванс 2000 дол. США. Веб-сайт він розробив та розмістив на VPS (віртуальний приватний сервер) сервері датацентру OVH за адресою https://zviroteka.com/index.php. Доступ до системи управління контентом та VPS доступи передані у перший тиждень позивачеві. Зазначає, що позивач слідкував за процесом роботи створення веб-сайту і вносив свої корективи. Однак, остаточний розрахунок проводити з ним безпідставно відмовився. Також зазначає, що позивач відмовився безпідставно приймати продукт який сам замовляв. На підставі наведеного просить у позовних вимогах позивача відмовити повністю за безпідставністю.
Представник позивача - адвокат Бунич Р.М. в судове засідання не прибув, у наданій суду заяві просив розгляд спавши проводити без його та позивача участі. В ході розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Чернявський Р.І. в судове засідання не прибув. В ході розгляду справи позовних вимог не визнав, просив у задоволенні таких відмовити, підтримав доводи, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази в справі, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
В ході розгляду справи встановлено та сторонами не заперечується, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 досягалася домовленість щодо виконання робіт із розробки веб-сайту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Загальна вартість розробки (виконаних робіт) складає 3000 дол. США, із яких відповідачем отримано аванс в розмірі 2000 дол. США.
На підтвердження вимог позивачем долучено копію розписки ОСОБА_2 , згідно якої він зобов'язується розробити веб-сайт «Zviroteka» згідно переліку робіт які він узгодив та надіслав на месенджер «Телеграм» 18.10.2022р. Загальна сума розробки-проекту 3000 дол. США. 19.10.2022р. ним отримано 2000 дол. США передоплати.
Із копії вимоги від 27.06.2022р., що адресована відповідачу ОСОБА_2 , позивач зокрема наголошує, що відповідач взяв на себе зобов'язання в строк до 01.04.2023р. завершити роботи по розробці веб-сайту «Zviroteka», отримав аванс в сумі 2000 дол. США, однак зобов'язань не виконав. У зв'язку з чим вимагає повернення отриманих коштів.
Також позивачем до матеріалів справи долучено в паперовому та електронному виді на флешнакопичувачі переписку із месенджера у якій її учасники «Nazarius» та « ОСОБА_3 » обговорюють умови та завдання щодо розробки веб-сайту.
На спростування вимог позивача, відповідачем долучено до матеріалів справи оптичний диск із презентацією веб-сайту «Zviroteka» та зазначено про розміщення самого сайту на VPS (віртуальний приватний сервер) сервері датацентру OVH за адресою https://zviroteka.com/index.php із наданням доступу позивачу.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п.3 ч.5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
В ході розгляду справи із пояснень сторін та досліджених доказів встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг із розробки веб-сайту.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Позивач зазначає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань не виконано роботи із розробки веб-сайту, відтак вимагає повернення отриманого відповідачем завдатку.
Натомість відповідач в спростування вимог позивача надав оптичний диск із презентацією веб-сайту «Zviroteka» та зазначив про розміщення самого сайту за відповідною вебадресою із наданням доступу до сайту позивачу.
Оскільки для визначення обсягу виконаних зобов'язань із виготовлення веб-сайту, його розробки тощо необхідні спеціальні знання суд не може надати оцінку ступеню виконаних відповідачем зобов'язань.
В свою чергу, в ході розгляду справи, судом, зокрема реалізовано положення ст. 12 ЦПК України, роз'яснено стороні позивача права та обов'язки щодо доведення обґрунтування заявлених вимог, можливість надання відповідних висновків спеціаліста в галузі ІТ щодо ступеня готовності веб-сайту, обсягу виконаних робіт (зобов'язань) згідно домовленості сторін, однак позивачем не реалізовано своїх прав, не надано доказів щодо заявлених вимог, чи спростувань заперечень відповідача.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись принципом верховенства права, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів зібраних у справі, суд приходить до висновку про недоведеність вимог позивача щодо не виконання відповідачем договірних зобов'язань, відповідно у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за не виконання договірних зобов'язань - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Головуючий: Т. В. Струс