04.07.2024
Справа № 337/1240/24
Провадження № 2/337/925/2024
04 липня 2024 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерук І.Г.
з участю секретаря Нетяга М.І.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 21.01.2020 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. В Анкеті Позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором.
У Відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03.11.2023 року направив Відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте, Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим кредит став у формі «на вимогу».
Загальний розмір заборгованості перед AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором становить 10877,78 грн., в тому числі:
загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 10877,78 грн.;
заборгованість за пенею - 0 грн.
заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0 грн.
На даний час, Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів AT «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank», та судові витрати.
12.03.2024 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві представником позивача було вказано на розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
На офіційному веб-порталі суду розміщувалося оголошення про виклик відповідачки ОСОБА_1 у судове засідання.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до наданих суду документів, 21.01.2020 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору.
Відповідно до п.2 анкети-заяви відповідачка, підписавши заяву погодилася, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати.
Відповідно до п. 3 анкети-заяви, відповідачка підтвердила, що ознайомилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідачка погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідачка засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6 анкети-заяви).
Ідентифікацію та верифікацію клієнта виконав представник банку.
Наведені обставини підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами: анкетою-заявою, розрахунком заборгованості, випискою з особового банківського рахунку, які суд вважає належними та допустимими, підстав сумніватись в їх достовірності у суду не виникло.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором, це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Аналіз викладених вище норм права свідчить проте, що відповідачка уклала із АТ «Універсал банк» кредитний договір.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
З огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Укладений між сторонами даної справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді.
Так, у анкеті заяві, на яку посилається позивач, застережене, що дана анкета є додатком до Договору про надання банківських послуг в електронному вигляді.
У анкеті-заяві відповідачка висловила свою згоду саме на укладення такого договору з використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, задля чого отримала відповідний електронний ключ та електронний підпис.
Так, відповідачка зазначила у анкеті, що отриманий нею електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Також відповідачка підтвердила ознаи?омлення з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому підписання довідки було здійснене шляхом накладання електронного підпису в мобільному додатку під час активації Платіжної картки.
Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України» - використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим ЕП) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Відповідачці була згенерована ключова пара з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем, реквізити якого містяться у анкеті-заяві.
З огляду на викладене, договір та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
З наданої позивачем виписки з особового рахунку про рух коштів відповідачки вбачається, що вона активно користувалася рахунком, періодично вносила платежі на погашення заборгованості.
Відповідачка користувалася коштами, однак свого зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.
Надані банком документи є первинними документами, які беззаперечно свідчать про існування у позичальника заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачка, станом на 05.12.2023 року має заборгованість за Договором, яка становить 10877,78 грн., і складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом.
Відповідачкою у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, і не погашення кредитних коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Суд вважає, що відповідачка фактично отримала та використовувала кошти надані банком, але не повернула їх, а тому наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача отриманої та не повернутої суми кредитних коштів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,
Керуючись ст. 89, 141, 229, 263, 264, 280, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК»( м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.01.2020 року, у розмірі 10877 (десять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 78 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК»( м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) сплачені судові витрати у розмірі 3028(три тисячі двадцять вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: