03 липня 2024 року
Справа №337/3070/20
Номер провадження 6/337/345/2024
03 липня 2024 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі головуючого судді Салтан Л.Г.
за участю секретаря Трегуб Т.В.
розглянувши у судовому засіданні подання державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Головко Вікторії Олександрівни про примусовий привід боржника ОСОБА_1
21.06.2024 до суду надійшло вказане подання про привід ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому проваджені ВП N? 63822762 з примусового виконання виконавчого листа N? 337/3070/20 виданого 27.10.2020 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування подання державний виконавець посилається на те, що рішення суду боржником не виконується станом, боржник на виклики державного виконавця не з'являється, кореспонденцію не отримує, що фактично унеможливлює застосування до нього заходів примусового виконання, своїм ухилянням від сплати аліментів боржник допустив заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 14 місяців і станом на 31.05.2024 року становить 108188,72 грн., що свідчить про умисне невиконання рішення суду.
З урахуванням зазначеного, державний виконавець просив подання про примусовий привід боржника задовольнити, та розглянути подання без його участі.
У судове засідання державний виконавець, стягувач та боржник не з'явилися, про час та місце засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали подання, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати, передбачених цим Законом, заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За вимогами п. 5 ч. 5 ст. 19 цього Закону, боржник зобов'язаний своєчасно з'являтися на вимогу виконавця.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Судом встановлено, що у Хортицькому відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні у державного виконавця Головко В.О. перебуває виконавче провадження ВП N? 63822762 з примусового виконання виконавчого листа N? 337/3070/20 виданого 27.10.2020 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Як випливає з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», постанову про відкриття вказаного кримінального провадження державний виконавець був зобов'язаний надіслати боржнику рекомендованим поштовим відправленням на адресу, зазначену у виконавчому документі, тобто за адресою АДРЕСА_1 . Однак до подання не додано доказів надсилання боржнику рекомендованим поштовим відправленням постанови про відкриття виконавчого провадження у передбачений законом спосіб.
Також до подання не додано доказів на підтвердження надсилання боржнику відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» викликів державного виконавця. Державний виконавець в обґрунтування свого подання посилається на не отримання відповідачем викликів, однак доказів надсилання боржнику будь-яких викликів державний виконавець також не надав.
За своєю правовою природою привід боржника є заходом процесуального примусу до вчинення дії, яку особа добровільно не вчиняє, маючи при цьому можливість для цього і знаючи про свій обов'язок. Однак матеріалами подання не підтверджується факт ухилення боржника ОСОБА_1 явки за викликом державного виконавця, оскільки суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував виклики державного виконавця і без повідомлення причин не з'явився за ними., оскільки державним виконавцем не долучено до матеріалів подання доказів направлення таких викликів боржнику та їх отримання останнім.
За вказаних обставин твердження державного виконавця про ухилення боржника від явки на виклик державного виконавця належними та допустимими доказами не підтверджений, у зв'язку з чим звернення з поданням про примусовий привід боржника є передчасним.
Наявність лише копій викликів державного виконавця без доказів їх отримання боржником не є належним доказом на підтвердження ухилення боржника від явки до державного виконавця.
Суду не надано й доказів ухилення боржника від виконання рішення суду, а також того що на дату звернення з поданням державним виконавцем було перевірено місце реєстрації боржника, а також даних щодо ймовірної мобілізації останнього, перетину кордону, тощо.
Крім того, відповідно до чинного законодавства не підлягають приводу особи з інвалідністю першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховують дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю, однак державним виконавцем не доведено що боржник не відноситься до кола осіб, до яких застосування примусового приводу унеможливлюється законом.
Суд наголошує, що перед тим як ставити питання про порушення боржником обов'язків, визначених п. 5 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», насамперед державний виконавець повинен діяти з дотриманням всіх правил та належних процедур, визначених Законом України про «Про виконавче провадження».
Крім того, суд зазначає, що виконавцем у поданні зазначено не вірну адресу боржника , за якою він просить здійснити примусовий привід , а саме АДРЕСА_3 , у той час як у виконавчому документі місце мешкання боржника зазначено за адресою ї АДРЕСА_1 .
Підсумовуючи все вищевикладене, оскільки факт ухилення боржника від явки за викликом державного виконавця жодними доказами не підтверджено, як і порушення ОСОБА_1 обов'язку, визначеного п. 5 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», в цей же час судом встановлено не дотримання державним виконавцем вимог ст. 28 Закону України про «Про виконавче провадження», суд не знаходить передбачених законом правових підстав для задоволення падання, а тому відмовляє в його задоволенні.
Крім того, суд зазначає, що виконавцем зазначено не вірну адресу боржника, а саме АДРЕСА_3 , замість вірної АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 259-261, 438 ЦПК України, суд
У задоволенні подання державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Головко Вікторії Олександрівни про примусовий привід боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання, але може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду безпосередньо протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Суддя Салтан Л.Г.