Справа № 333/11346/23
Провадження № 1-кс/333/923/24
18 березня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22023080000001620, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.09.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч.2 ст.111 КК України та додані до нього матеріали, -
13.03.2024 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні.
Клопотання прокурора обґрунтоване таким.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №22023080000001620 встановлено, що ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованою особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, направлених на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, передбачаючи невідворотнє настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, у першій половині вересня 2023 року (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені), перебуваючи за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно та ініціативно надав добровільну згоду на допомогу представнику іноземної держави - держави-агресора російської федерації з позивним «АГ» на допомогу у проведені підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, шляхом виконання завдань, спрямованих на збір та передачу інформації щодо переміщення військової техніки і особового складу сил оборони України, задіяних в протидії військовій агресії представникам збройним формуванням держави-агресора російської федерації проти України на території південного регіону України шляхом придбання маскування та встановлення бездротових відеокамер із можливістю безперервної трансляції відеозапису в мережу Інтернет в зоні відповідальності Оперативно-стратегічного угрупування «Таврія» Об'єднаних сил оборони України, з метою передачі отриманої інформації представнику іноземної держави - держави агресора рф позивний «АГ».
На виконання отриманого завдання щодо придбання, маскування та встановлення бездротових відеокамер із можливістю безперервної трансляції відеозапису в мережу Інтернет, у заздалегідь вказаних місцях - автомобільних магістралях сполученням «Дніпро - Запоріжжя Н08», «Дніпро - Покровське Т0401», «Дніпро - Донецьк Е50», 09.10.2023, о 15:07 год. ОСОБА_5 на свій банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк» отримав від представника іноземної держави - держави-агресора рф позивний «АГ» грошові кошти в сумі 7400 грн., за які придбав дві бездротові відеокамери із можливістю безперервної трансляції відеозапису в мережу Інтернет марки «HD Solar Energy». Потім, з метою виконання зазначеного завдання з придбання, маскування та встановлення бездротових відеокамер із можливістю безперервної трансляції відеозапису в мережу Інтернет, ОСОБА_5 , 10.10.2023 о 17:35 год. та 13.10.2023 об 11:59 на свій банківський рахунок, відкритий у акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк» отримав від представника іноземної держави - держави-агресора рф позивний «АГ» грошові кошти в сумі 1300 гривень, за які придбав дві «Sim-card» мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .
Далі, приблизно о 10 год. 30 хв. 24.10.2023 року ОСОБА_5 , діючи умисно, з прямим умислом на встановлення бездротових відеокамер із можливістю безперервної трансляції відеозапису в мережу Інтернет та передачі інформації щодо переміщення військової техніки і особового складу сил оборони України, задіяних в протидії військовій агресії збройним формуванням держави-агресора російської федерації проти України на території південного регіону України в зоні відповідальності Оперативно-стратегічного угрупування «Таврія» Об'єднаних сил оборони України, маючи при собі попередньо придбані камери «HD Solar Energy», вийшов у напрямку зупинки громадського транспорту АДРЕСА_2 , яка знаходиться приблизно за координатами НОМЕР_10, після чого о 10 год. 40 хв. 24.10.2023 року був затриманий співробітниками СБУ.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 08.02.2023 № 43 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду снайпера (другої категорії) 1 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення, зараховано в списки особового складу військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України та на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 24.05.2023 № 156 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду номера 2 обслуги міномета мінометного взводу 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_7 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
08.08.2023, приблизно о 16 год., солдат ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою ухилення від проходження військової служби, самовільно залишив місце служби - медичний пункт військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , після чого, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.
Вказані дії ОСОБА_5 слідчий кваліфікував за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинена в умовах воєнного стану та за ч.4 ст.408 КК України як дезертирство, тобто самовільне залишення місце служби, з метою ухилитися вій військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
24.10.2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня, у кримінальному провадженні № 22023080000001620, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.09.2023 року, ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами: повідомленням про виявлене кримінальне правопорушення від 26.09.2023 року, листом оперативного підрозділу щодо виконання доручення слідчого, протоколом затримання ОСОБА_5 від 24.10.2023 року, протоколом обшуку за місцем фактичного проживання підозрюваного, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової_ дії від 23.11.2023 відносно ОСОБА_5 , а саме: зняття інформації з електронних інформаційних систем мобільного терміналу), іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:
-переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 не має постійного місця проживання у місті Запоріжжі, своїми діями добровільно та ініціативно надав згоду на допомогу представнику іноземної держави - держави агресора російської федерації, має сталі зв'язки із особами, які постійно знаходяться на тимчасово окупованій території Запорізької області та підтримують окупаційну владу рф, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 НГУ та відносно нього розслідується кримінальне провадження за фактом самовільного залишення місця несення служби. Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацію майна, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 НГУ самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні. У випадку не продовження запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на свідків тощо;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, а саме державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану.
Враховуючи характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , беручи до уваги, що вчинене ним кримінальне правопорушення саме по собі має підвищений суспільно небезпечний характер, а тим більше вчинене ним у період воєнного стану, в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, в той час коли він, як військовослужбовець, покликаний захищати життя та здоров'я громадян України, із застосуванням насилля та що спричинило загибель людини, а також те, що вказана його протиправна діяльність створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження - безладдя та безкарності у Збройних силах України, сторона обвинувачення вважає за можливе не визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, оскільки вона не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, з підстав зазначених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 не заперечували проти клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши доводи прокурора, думки підозрюваного та його захисника, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого.
У судовому засіданні встановлено, що 26.09.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч.2 ст. 114-2 КК України, що кваліфікується як несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_7, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (кримінальне провадження № 22023080000001620).
23.10.2023 року постановою старшого слідчого в ОВС 1-го відділення відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_8 змінено правову кваліфікацію у кримінальному провадженні № 22023080000001620 з кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, що кваліфікується як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану.
24.10.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111 КК України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2023 року клопотання слідчого задоволено та обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
31.10.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч.4 ст.408 КК України по факту ухилення військовослужбовця ОСОБА_5 від подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_4 НГУ (кримінальне провадження №42023082370000534).
07.11.2023 року прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_9 визначено підслідність у кримінальному провадженні № 22023080000001620 за ТУ ДБР у м. Мелітополі.
20.11.2023 року постановою керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Східного регіону ОСОБА_10 визначено групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні №22023080000001620, у складі: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , старший групи ОСОБА_12
27.11.2023 року постановою керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_17 визначено групу слідчих для здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 22023080000001620, у складі: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , старший групи - ОСОБА_4 .
18.12.2023 року постановою керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_10 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 24.01.2024 року.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2023 року продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000001620, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.09.2023 року, по 23.01.2024 року (включно).
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2023 року слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, надано дозвіл на проведення тимчасового доступу до речей і документів у АТ «ПУМБ» по банківському рахунку за банківською карткою № НОМЕР_5 .
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.01.2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000001620, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.09.2023 року, відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до п'яти місяців, тобто до 23.03.2024 року.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.01.2024 року продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000001620, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.09.2023 року, по 21.03.2024 року (включно).
29.01.2024 року постановою начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_12 об'єднані в одне провадження матеріали кримінального провадження №22023080000001620, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та №42023082370000534, відомості про яке внесені до ЄРДР 31.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, під єдиним реєстраційним номером №22023080000001620.
30.01.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та про зміну раніше повідомленої підозри, а саме: з ч. 2 ст. 114-2 КК України на ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2024 року слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, надано дозвіл на проведення тимчасового доступу а у разі їх відсутності до належним чином завірених копій, які містять охоронювану законом таємницю, (в тому числі в електронному вигляді), що перебувають у володінні АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: до інформації щодо відкритих рахунків (із наданням копій документів, поданих особами для відкриття рахунків), руху коштів по рахункам із зазначенням повних анкетних даних отримувача таких коштів та його контрагентів, за період часу з 01.09.2023 року по 01.11.2023 року відносно: ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2024 року слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, надано дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю та перебуває у володінні оператора телекомунікації (мобільного зв'язку) ПрАТ «ВФ Україна», розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , а саме: інформації про зв'язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг мобільного терміналу НОМЕР_6 , за період часу з 01.09.2023 року до 30.10.2023 року (включно).
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000001620, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.09.2023 року, відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 2 ст. 111 КК України, до шести місяців, тобто до 23.04.2024 року.
Згідно з п. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вважаю, що прокурором у судовому засіданні доведено, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408, ч.2 ст.111 КК України. На думку слідчого судді, зазначене підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційниї систем, а саме: мобільного терміналу, на якому встановлений мобільний додаток «Telegram» під іменем « ОСОБА_29 », який використовується ОСОБА_5 , з використанням мобільного номеру НОМЕР_7 .
Під час огляду листування абонентів « ОСОБА_29 » НОМЕР_7 та « ОСОБА_30 » НОМЕР_8 , який фактично перебуває на тимчасово окупованій території Запорізької області, встановлено, що ОСОБА_5 отримав завдання із закупівлі камер, коробок та встановлення «вікна» для визначення переміщення особового складу й техніки ЗСУ, а також грошові кошти на реалізацію вказаного завдання. Також встановлено, що на виконання завдання « ОСОБА_31 » НОМЕР_8 , ОСОБА_5 відправив йому повідомлення, яке містить відеозапис знятий біля будівлі ІНФОРМАЦІЯ_8.
09.10.2023 року о 14:30 у мобільному додатку «Telegram» з номеру телефону НОМЕР_7 під іменем « ОСОБА_29 » відбулась розмова з особою, яка підписана у ОСОБА_5 як « ОСОБА_32 », який представився співробітником спецслужби російської федерації.
В ході розмови « ОСОБА_32 » неодноразово запитував у ОСОБА_5 куди він витратив кошти які йому були надані на виконання обумовленого між ними завдання на що ОСОБА_5 повідомив що в нього недостатньо коштів для його реалізації та він потребує їх більше та які будуть витрачені на те щоб забрати із відділення « Нова пошта » замовлені ним дві камери відеоогляду на загальну суму 7300 грн. В цей же день о 15-10 на картковий рахунок ОСОБА_5 надійшли кошти у розмірі 7400 грн. від особи яка в за стосунку банку ПУМБ підписана як «ОСОБА_27».
12.10.2023 року між цими ж особами відбувся діалог щодо можливості проїзду через блокпост із Запоріжжя до Дніпропетровської області для їх наступного безперешкодного встановлення камер відео огляду у певній точці. Також особа під ім'ям « ОСОБА_32 » доручив ОСОБА_5 купити сім-карти не на своє ім'я.
18.10.2023 року між цими ж особами велася переписка із якої вбачається, що особа під ім'ям « ОСОБА_32 » вказує ОСОБА_5 щодо необхідності збору інформації по будинку АДРЕСА_6 , а саме, куди саме відбулося влучання, кількість постраждалих як серед цивільних так і військових. На виконання цього завдання ОСОБА_5 було повідомлено особу під ім'ям « ОСОБА_32 » що після перебування на місці влучення постраждало кілька поверхів будинку та церков напроти, є жертви серед цивільних;
- протоколом затримання ОСОБА_5 від 24.10.2023, під час якого у останнього виявлено та вилучено дві бездротові відеокамери із можливістю безперервної трансляції відеозапису в мережу Інтернет марки «HD Solar Energy», мобільний телефон з номером НОМЕР_7 який зареєстрований у месенджері «Telegram» як «нік-нейм - ОСОБА_29 », терміналу мобільного зв'язку ІМЕІ: НОМЕР_9 ;
- протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено дві сім-картки мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ;
- показаннями свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , які пояснили, що вони проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_4 НГУ. 07.08.2023 року зі скаргами на болі у спину ОСОБА_5 звернувся до медичного пункту. Цього ж дня підозрюваному дали короткострокову відпустку на одну добу, тобто до 08.08.2023 року до 16 год. Однак, у вказаний день він не прийшов;
- матеріалами службового розслідування, проведеного керівництвом військової частини НОМЕР_4 НГУ за фактом нез'явлення зі звільнення без поважних причин, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Прокурор в обґрунтування свого клопотання, на думку суду, довів наявність фактів, зміст яких переконав суд у тому, що підозрюваний ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, вказані у клопотанні слідчого.
При вирішенні питання про продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою ОСОБА_5 , суд оцінює та враховує у сукупності такі обставини: особистість підозрюваного (раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває), його майновий стан (офіційно не працює, відсутні докази щодо наявності постійного щомісячного доходу), соціальні зв'язки (не одружений; не має на утриманні неповнолітніх дітей).
Слідчим суддею враховується також і тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408 КК України (санкція зазначеної статті передбачає карається позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років) та/або ч.2 ст.111 КК України (санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна).
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні особливо тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Тому слідчий суддя вважає, що тяжкість злочину, в якому підозрюють ОСОБА_5 не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Таким чином, при аналізі пояснень учасників судового засідання, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, факти, встановлені у судовому засіданні, особистість підозрюваного, вважаю, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд, з урахуванням викладеного, приймає рішення про задоволення клопотання слідчого та продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 182, 314-317, 372, 384, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22023080000001620, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.09.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч.2 ст.111 КК України - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000001620, відомості про яке внесені до ЄРДР 26.09.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч.2 ст.111 КК України по 22.04.2024 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику підозрюваного, а також надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Повний текст ухвали складено 22.03.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1