Справа № 487/4679/24
Провадження № 1-кс/487/3244/24
02.07.2024 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42017000000000650 від 16.02.2015 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, у якому просив обрати стосовно підозрюваного Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євпаторія АР Крим, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, безстроково.
У клопотанні слідчий зазначив, щоОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, характер, обставини вчинення та суспільну небезпеку злочину, а також те, що підозрювана перебуваючи на волі, переховується від органів досудового розслідування та суду, продовжує злочинну діяльність, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу є не можливим з об'єктивних причин та враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.
Захисник в судовому засіданні просив прийняти рішення на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000650 від 16.02.2015, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтями 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Згідно з ч. 1 ст. З Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (зі змінами та доповненнями), який діяв до 15.07.2015 (далі - Закон України «Про прокуратуру»), повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
Крім того, ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально- економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також військові прокуратури.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приймав Присягу працівника прокуратури, відповідно до змісту якої він, присвячуючи свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі, урочисто присягнув: неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.
Наказом прокурора Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 призначено на посаду прокурора прокуратури м. Євпаторії АР Крим. Наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 № 1014к їй присвоєний класний чин - юрист 2 класу.
Також, встановлено, що у березні 2014 року, більш точний час та дату органу досудового розслідування не вдалося встановити, усупереч загально визначеним нормам міжнародного права внаслідок збройної агресії відбулась окупація Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, яка є невід'ємним адміністративно-територіальним суб'єктом суверенної Української держави.
Усупереч вимогам ст. 73, п. 2 ст. 85, ст. 132 Конституції України, п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 6,18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум», ст. ст. 6, 6-1 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», колишніми депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим 06.03.2014 прийнято незаконну постанову за № 1702/6/14 «Про проведення загальнокримського референдуму» з визначенням 16.03.2014 датою такого волевиявлення, на яке виносилось, зокрема, питання про входження Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації на правах суб'єкта федерації.
У приміщенні Верховної Ради Автономної Республіки Крим, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , колишніми депутатами 17.03.2014 прийнято незаконну постанову за № 1745/6/14 «Про незалежність Криму», згідно з якою на підставі «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачергових пленарних засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим 11.03.2014 та Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення так звану «Республіку Крим».
У подальшому, Верховною Радою Автономної Республіки Крим ухвалено постанову від 17.03.2014 за № 1748-6/14 «Про правонаступництво АР Крим», у пункті першому якої вказано, що з моменту проголошення так званої «Республіки Крим», як незалежної суверенної держави вищим органом влади так званої «Республіки Крим» є «Державна Рада Республіки Крим».
Крім того, між Російською Федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республіка Крим» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 18.03.2014 підписано договір про входження території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя до складу Російської Федерації.
Разом з тим, статтями 5, 72, 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України.
Утім, незважаючи на наявність легітимного керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим, колишнім старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 у взаємодії з керівництвом Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим та представниками незаконних військових формувань здійснено самовільне протиправне присвоєння владних повноважень виконувача обов'язків прокурора Автономної Республіки Крим з подальшими незаконними діями, у тому числі проведенням кадрових призначень та звільненням працівників прокуратури.
Так, у березні 2014 року, більш точний час та дату органу досудового розслідування не вдалося встановити, за допомогою не встановлених органом досудового розслідування осіб, ОСОБА_11 , перебуваючи на вищевказаній посаді, запропонувала ОСОБА_7 перейти та продовжити працювати в незаконно створеній так званій «прокуратурі Республіки Крим», яка увійшла до складу прокуратури Російської Федерації та виконувати лише розпорядження і накази, які видані нею.
ОСОБА_7 нехтуючи вищевказаними вимогами Конституції і законів України, Присягою працівника прокуратури, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи про незаконність призначення ОСОБА_11 на посаду прокурора так званого «прокурора Республіки Крим», а також незаконного проведення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя референдуму, наслідком якого відбулось відокремлення вказаних адміністративно-територіальних одиниць від України та приєднання їх до складу Російської Федерації, у березні 2014 року, маючи на меті сприяти представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності на території України, погодився на незаконну пропозицію про продовження роботи у складі прокуратури АР Крим, а згодом - прокуратури Республіки Крим, без підпорядкування Генеральній прокуратурі України.
Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_7 перебуваючи у місті Євпаторія Автономної Республіки Крим, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у березні-серпні 2014 року, більш точну дату та час органу досудового розслідування не вдалося встановити, погодилася на призначення її на посаду помічника Сакського міжрайонного прокурора незаконно створеної так званої «прокуратури Республіки Крим», а також погодився на виконання вказівок і розпоряджень незаконних так званих керівників зазначеної «прокуратури».
ОСОБА_7 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді прокурора прокуратури м. Євпаторії Автономної Республіки Крим, нехтуючи вищевказаними вимогами Конституції і законів України, впродовж 2014 року продовжив свою трудову діяльність у складі незаконно створеної так званої «прокуратури Республіки Крим», яка увійшла до складу прокуратури Російської Федерації без підпорядкування Генеральній прокуратурі України та сприяла представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності на території України.
Незаконне створення та діяльність на території України так званого «правоохоронного органу» іноземної держави, до якого перейшов працювати та в якому продовжив свою трудову діяльність ОСОБА_7 , призвели до посилення окупації півострова Крим, забезпечили належне функціонування незаконних органів та злочинної організації на чолі з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Таким чином, перехід ОСОБА_7 на роботу до незаконно створеної так званої «прокуратури Республіки Крим», яка діяла у складі прокуратури Російської Федерації, а також продовження ОСОБА_7 трудової діяльності у незаконно створеній так званій «прокуратурі Республіки Крим», є державною зрадою - надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Так, 14.05.2015 у кримінальному провадженні № 42015000000000173 від 16.02.2015 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Євпаторія АР Крим, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
З метою недопущення порушення конституційних прав підозрюваного ОСОБА_12 , органом досудового розслідування у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» розміщено повідомлення про необхідність прибуття ОСОБА_7 06.07.2016, 15.07.2016 та 29.07.2016 та офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України до старшого слідчого в ОВС слідчого відділу управління з питань представництва інтересів громадян або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42015000000000173, підозрюваний безпідставно не з'явився, про причини не прибуття не повідомив.
Дані обставини свідчать, про те, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування.
Відтак, у зв'язку з неприбуттям підозрюваного на неодноразові виклики до слідчого, прокурора та переховуванням останньої від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також у зв'язку з тим, що місце знаходження ОСОБА_7 є тимчасово окупованою територією України, постановою слідчого від 30.06.2015 підозрюваного оголошено у розшук, проведення якого доручено працівникам Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.
Крім того, 27.01.2017 слідчим суддею Печерського району м. Києва у кримінальному провадженні № 42015000000000173 надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування.
Причетність підозрюваного ОСОБА_7 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими повністю обґрунтовуються пред'явлена підозра, а саме: протокол огляду інтернет-видань від 16.04.2015, відповідно до якого ОСОБА_7 працював у незаконно створеній прокуратурі; копіями інтернет видань, у яких відображено працевлаштування ОСОБА_7 у незаконно створеній прокуратурі АРК іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності узгоджуються між собою та обґрунтовують повідомлену підозру ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, санкція якого (станом на 2014 рік) передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
На теперішній час, з метою досягнення дієвості вказаного кримінального провадження виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Аналізуючи матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку щодо наявності наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення ОСОБА_7 може ухилятись від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Крім того, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме: підозрюваний може з метою приховання своєї злочинної діяльності вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, тому може переховуючись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя також враховує дані про особу ОСОБА_7 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого він обґрунтовано підозрюється.
Також слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 309,395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) територіального управління державного бюро розслідувань у м. Мелітополі ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євпаторія АР Крим, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_7 не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1