Справа № 129/436/22
Провадження № 2/147/19/24
02 липня 2024 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
представника позивача Сівовни Ю.В. ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «МХП» до ОСОБА_3 про визнання недостовірною та спростування інформації,
у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «МХП» до ОСОБА_3 про визнання недостовірною та спростування інформації.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Сівовна Ю.В. наполягав на тому щоб допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 зазначив, що судом вживалися заходи щодо його повідомлення, а тому на підставі ч.1 ст. 147 ЦПК України клопоче перед судом про застосування щодо свідка приводу. Вважає, що вжито всіх заходів щодо повідомлення свідка, а його виклик є важливою і необхідною обставиною щоб вирішити пір правильно.
Представник відповідача адвокат Забуга В.В. в судовому засіданні заперечив щодо клопотання про застосування до свідка заходів процесуального примусу, оскільки належного повідомлення про отримання свідком повістки у суду немає, відмітка «за закінченням терміну зберігання» не є належним повідомленням особи. Також зазначив, що зареєстроване місце проживання може відрізнятись від фактичного місця проживання особи. Крім того, зазначив, що суду невідомо, чи взагалі не підпадає свідок під критерії, які визначені у ч.4 ст. 147 ЦПК України.
Заслухавши думку сторін щодо заявленого клопотання, дослідивши доводи клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з п.4 ч.5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи під час проведення підготовчого судового засідання у справі представником позивача Ю.В. Сівовною було подано клопотання про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_4 , відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , інші дані: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон НОМЕР_1 . Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 13 вересня 2022 року, зокрема, було задоволено клопотання представника позивача - адвоката Сівовни Ю.В. про виклик свідка і постановлено викликати та допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 (адреса АДРЕСА_1 ).
Свідок ОСОБА_4 викликався в судові засідання, призначені на 16.02.2024, 07.03.2024, 29.03.2024, 19.04.2024, 13.05.2024, 30.05.2024 шляхом направлення йому повісток на вказану адресу, проте конверти з повістками повернулися на адресу суду без вручення з довідкою про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, ухвалою суду від 29 березня 2024 року клопотання представника позивача адвоката Сівовни Ю.В. задоволено частково. Здійснено виклик свідка ОСОБА_4 шляхом направлення судової повістки: на адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та шляхом виклику по телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.9 ст. 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Відповідно до довідки про неможливість повідомлення свідка по телефону секретаря судового засідання Г.І. Чудак 01 квітня 2024 року о 14 год. 35 хв. було здійснено телефонний дзвінок для виклику в судове засідання на 19.04.2024 свідка ОСОБА_4 на номер телефону НОМЕР_1 (який зазначений в ухвалі суду від 29.03.2024), однак слухавку піднесла особа з жіночим голосом, не представилась та повідомила, що даний номер не належить ОСОБА_4 і ця особа їй невідома.
Крім цього в матеріалах справи наявні довідки про доставку електронного листа, а саме повісток свідку ОСОБА_4 на 19.04.2024, 13.05.2024, 30.05.2024, 18.06.2024, 02.07.2024, які направлялися на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
Крім цього ухвалою суду від 30 травня 2024 року витребувано від Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_4 .
На виконання ухвали суду 12 червня 2024 року від виконавчого комітету Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області надійшов лист-відповідь за вих. №1265 від 05.06.2024, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В судові засідання, призначені на 30.05.2024, 18.06.2024 та 02.07.2024 свідок ОСОБА_4 не з'явився, повістки з конвертами повернулися на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 43 ЦПК України, представник позивача подав клопотання про застосування до свідка ОСОБА_4 заходів процесуального примусу - привід.
Відповідно до ст. ст. 143, 144 ЦПК України привід свідка є заходом процесуального примусу, що вчиняється судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно з ч.1 ст. 147 ЦПК України належно викликаний свідок, який без поважних причин не з'явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.
Аналіз вказаних вище положень ЦПК України дає підстави для висновку, що застосування приводу як заходу процесуального примусу є правом, а не обов'язком суду, вказані заходи вживаються судом самостійно в межах, визначених законодавством, і не залежать від наявності клопотання учасників справи.
Підставою для застосування заходів процесуального примусу є факт недобросовісного виконання процесуальних обов'язків учасником судового процесу, ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом, без поважних причин, зловживання процесуальними правами, що має певну мету перешкоджання судочинству.
За змістом ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники справи, згідно з положеннями ч.2 ст. 43 ЦПК України, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, судом було задоволено клопотання представника позивача адвоката Сівовни Ю.В. про допит свідка ОСОБА_4 , який викликався у судові засідання, але не з'явився, конверти з судовими повістками про виклик до суду свідка поверталися до суду не врученим адресату, причини неявки свідка ОСОБА_4 суду невідомі.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.
Принагідно зазначаю, що суд не може вчиняти активних дій щодо пошуку свідків, оскільки це суперечить засаді змагальності, обов'язок забезпечення явки свідків у судове засідання покладається на сторону, яка ініціювала це питання.
Відповідно до ч.4 ст. 147 ЦПК України не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до статті 70 цього Кодексу, а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, особи з інвалідністю I і II груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю.
Суд приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що на даний час невідомо, чи не підпадає свідок ОСОБА_4 під критерії, передбачені ч.4 ст. 147 ЦПК України.
З огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу до свідка ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 147, 260, 273, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Сівовни Ю.В. про привід свідка ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлений о 16.00 год. 03 липня 2024 року.
Суддя Мудрак А.М.