про залишення позовної заяви без руху
Справа №348/1541/24
2/348/819/24
02 липня 2024 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Романишин Д.М., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175,177 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав:
Згідно п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України).
Позивач в обґрунтування ціни позову надав копію довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, у якій зазначена оціночна вартість об'єкта оцінки, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 2624010100:05:001:0116 за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженийнаказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658(у редакціїнаказу Фонду державного майна України від 12.01.2021 № 24), додатком до якого є надана суду довідка, визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Відтак, сфера застосування оціночної вартості дуже обмежена: лише для оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власного майна, а тому, суд не може прийняти надані позивачем довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, як доказ дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, яке є предметом спору.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 цього Закону передбачено, що оцінка майна це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Натомість, із наданих позивачем довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості вбачається, що не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку саме ринкової вартості, а не оцінку для оподаткування у відповідності до вимог п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440.
З огляду на наведене, довідки про оцінку вартості об'єкта нерухомості від 22.05.2024 № 201-20240522-0007822614 та №201-20240522-0007822613 не можуть вважатися належним підтвердженням ринкової вартості нерухомого майна, що унеможливлює прийняти цю оцінку для визначення розміру судового збору, який слід сплатити позивачу за подання даного позову.
До того ж з прохальної частини позовної заяви вбачається, що предметом позову є поділ майна подружжя: житлового будинку, загальною площею 127,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок з кадастровими номерами 2624010100:05:001:0115та 2624010100:05:001:0116 за вищевказаною адресою та автомобіля марки LEXUS модель RX 350, рік випуску 2007.
Отже, при зверненні до суду з майновим позовом, з вимогою про поділ майна подружжя, для визначення ціни позову, суми судового збору, яка підлягає до сплати та вартості всього спірного майна, необхідно надати звіт про оцінку майна, яке підлягає поділу та в разі надання уточненої оцінки щодо дійсної ринкової оцінки майна на теперішній час сплатити 1 відсоток ціни позову з врахуванням вже сплаченого судового збору.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.
При таких обставинах, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачу слід надати строк для усунення недоліків.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання даної ухвали та роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною і та буде повернута.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А.Бурдун