Справа № 190/704/24
Провадження №1-кп/190/79/24
03 липня 2024 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 382 КК України,
На розгляді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 382 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень; перебуваючи на волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти продовження строку запобіжного заходу заперечували, захисник зазначив, що доки обвинувачений знаходиться під вартою, він не може розблокувати всі належні йому рахунки, а тому не зможе відшкодувати шкоду, заподіяну потерпілому. Крім того, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, оскільки має дитину, дружину, а тому підстави вважати, що останній може переховуватися від суду відсутні.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вище перелічені дії.
У відповідності до ст. 178 КПК України, суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, а саме позбавлення волі на строк до від 5 до 10 років, особу обвинуваченого, а також те, що судовий розгляд ще триває, а тому приходить до висновку, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, продовження вчинення кримінальних правопорушень, не зменшилися та продовжують існувати, внаслідок чого існує необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою й відсутність процесуальної можливості застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Ці висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Заслухавши думку учасників судового провадження відносно продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, приймаючи до уваги, що ризики та обставини, які були враховані при обранні запобіжного заходу обвинуваченим на час розгляду клопотання не змінилися, особа обвинувачуються у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, беручи до уваги суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінально протиправного діяння, яке полягає у порушенні прави безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілої, суд вважає, що підстави для зміни обраного запобіжного заходу обвинуваченому відсутні, у зв'язку з чим продовжує строки тримання обвинуваченого під вартою, та оскільки ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст. ст.177, 178, 181 КПК України, суд
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 31 серпня 2024 року до 15 год. 00 хвл.
Строк дії ухвали - до 31 серпня 2024 року до 15 год. 00 хвл.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1