Справа № 177/1445/24
Провадження № 3/177/1031/24
Іменем України
04 липня 2024 року Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Лященко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли до суду від Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 10.06.2024 о 01-30 годині перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим порушив п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Згідно ст. 268 КУпАП справа розглянута за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що підтверджується наступними доказами по справі:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №210406 від 13.06.2024 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- рапортом про подію від 10.06.2024, який узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній надав пояснення стосовно обставин, які відбулися 10.06.2024 та зазначив, що вчинив вдома сварку з дружиною, так як перебував у нетверезому стані, з дружиною примирився, вину не заперечував;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких зазначено фактичні обставини вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 10.06.2024 року відносно неї;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , в яких остання зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 та вони разом проживають за однією адресою. Вказала, що 10.06.2024 вона викликала поліцію, так як її син - ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля відносно своєї дружини ОСОБА_2 та до моменту приїзду поліції конфлікт було врегульовано, ОСОБА_2 примирилася з ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП за ознакою вчинення домашнього насильства (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь завданої шкоди, особу ОСОБА_1 , який в письмових поясненнях свою вину визнав, та вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 173-2, ст. 283, п.1 ч. 1 ст. 284, КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя В.В. Лященко