Справа № 177/1151/24
Провадження № 1-кп/177/149/24
02 липня 2024 року м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024046720000170 від 11.05.2024 відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця смт. Радушне, Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-15.01.1996 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 142 ч.2, ст. 17 ч.2 142, 42 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-28.11.2002 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст.. 186 ч.2, 69 КК України до 3 років обмеження волі;
-16.04.2003 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 122 ч. 1, 70 ч.4 КК України до 2 років 11 місяців 4 дня позбавлення волі;
-11.01.2007 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2, 309 ч.1, 70 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі;
-24.03.2008 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 263 ч.1, 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
-26.04.2012 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.. 309 ч.2, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
-14.06.2012 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст. ст. 185 ч.2, 186 ч.3, 190 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 21.03.2016 по відбуттю строку покарання;
-02.06.2017 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст.. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
-29.06.2017 Криворізьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;
-29.09.2017 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 27.08.2020 по відбуттю строку покарання;
-10.08.2022 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в дохід держави в сумі 1700 грн. штраф сплачений 10.08.2022;
-25.07.2023 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.75, 76 КК України, від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки. На підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати з 30.06.2023 до 25.07.2023 з розрахунку 1 день попереднього тримання за 1 день позбавлення волі.
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_2
09.05.2024 у нічний час доби, у ОСОБА_2 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом та з цією метою останній заздалегідь підготував чоботи резинові у кількості 1 пара та знаряддя лову жилкову риболовну сітку.
Надалі, цього ж дня, з метою реалізації раніше виниклого кримінально-протиправного умислу, ОСОБА_2 разом зі заздалегідь підготовленими засобами для вилову риби, а саме: чоботи резинові у кількості 1 пара та знаряддя лову - жилковою риболовною сіткою, прибув на берег Південного водосховища, що розташоване неподалік смт. Радушне в Криворізькому районі Дніпропетровської області.
Цього ж дня, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_2 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, діючи з єдиним корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, в порушення вимог чинного законодавства України, що регламентує використання природних ресурсів, зокрема ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 26, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ» та не маючи належного законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, шляхом заброду у воду, користуючись чоботами резиновими, відійшовши від берега водосховища Південне, встановив у воду належне йому заборонене знаряддя лову жилкового типу, а саме риболовну сітку.
Наступного дня, 10.05.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_2 таким же чином повернувся до залишеної у водоймищі сітки та, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді незаконного вилову риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаної риболовної сітки здійснив незаконний вилов риби, а саме: 27 одиниць риби карась, після чого повернувшись до берега ОСОБА_2 почав складати свої речі разом з раніше виловленою рибою.
В результаті чого своїми діями ОСОБА_2 , в порушення п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затвердженого наказом державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 269/3562, згідно якого, забороняється вилов водних живих ресурсів, із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснасних або інших матеріалів усіх видів і найменувань, здійснив незаконний вилов риби по видам та кількості: 27 одиниць риби карась вартістю 1581 грн. за 1 екземпляр.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом за допомогою заборонених знарядь лову, вилучення з природного середовища - водосховища Південне, вказаної вище риби, тобто водних живих ресурсів, ОСОБА_2 , заподіяв водному об'єкту істотну шкоду за ознакою добування великої кількості риби. Тим самим, відповідно до додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209, своїми умисними діями ОСОБА_2 заподіяв істотну шкоду державі за ознакою вилову риби в період нересту в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, розмір якої відповідно до розрахунку збитків становить 42687 грн.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 249 КК України - незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 провину у вчиненому злочину визнав повністю, не заперечував фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті щодо часу, місця, способу та мети вчинення ним кримінального прапвопорушення. Пояснив, що дійсно на водосховищі Південне здійснював вилов риби за допомогою риболовної сітки, всього спіймав 27 карасів. У скоєному розкаявся просив суворо не карати.
Представник потерпілої особи - Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області - ОСОБА_5 своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалася, подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила цивільний позов задовольнити з підстав наведених в ньому.
Відповідно ч.3 ст.349 КПК України за клопотанням прокурора, суд визнав недоцільним дослідження доказів по даному кримінальному провадженню щодо обставин здійснення обвинуваченим злочину, оскільки ці обставини ніким із учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому обвинувачений суду пояснив, що він розуміє зміст цих обставин та можливість позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, крім того у суду немає сумніву щодо добровільності позиції обвинуваченого.
Зважаючи на вищевикладені обставини, беззаперечного визнання обставин вчинення злочину обвинуваченим, про що він дав свідчення, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 249 КК України, за ознаками незаконного зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання останнього та висновки органу пробації.
Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_2 судом встановлено, що останній скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, утриманців не має.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, обставини, які обтяжують покарання, згідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.
Беручи до уваги зазначене вище, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції інкримінованої йому статті у вигляді обмеження волі.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. ст. 69-1, 69, 75 КК України суд не вбачає.
Беручи до уваги, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 249 КК України у даному кримінальному провадженні вчинені ОСОБА_2 у період невідбутого покарання, за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2023, відповідно до якого ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75, 76 КК України, від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки, на підставі ст.72 ч.5 КК України зараховано з 30.06.2023 до 25.07.2023 з розрахунку 1 день попереднього тримання за 1 день позбавлення волі, остаточне покарання має бути призначено за сукупністю вироків, згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, а саме шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Керуючись ст. ст. 50, 65 КК України суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.
У рамках даного кримінального провадження заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області 42687,00 грн., у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої Рибному господарству України незаконним виловом водних біоресурсів внаслідок вчинення кримінального правопорушення, (а.с.13-16).
Обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.
У відповідності до статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища. Громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Також, при вирішенні цивільного позову в цьому кримінальному провадженні, суд керується вимогами ст. ст. 127, 128, 129 КПК України, ст. ст. 22, 1166 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).
Як визначено положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Так, відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи, що вину ОСОБА_2 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, доведено під час розгляду кримінального провадження, а розмір матеріальної шкоди в сумі 42 687,00 грн. підтверджується належними та допустимими доказами, цивільний позов Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих рибному господарству в розмірі 42687,00 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженню відсутні.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 211/3048/24), підлягає скасуванню на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Питання про речові докази, суд вирішує відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України та ст. 100 КПК України.
Так, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. п. 1, 4 ч.1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави: чоботи резинові «заброди», що належать ОСОБА_2 , та заборонене знаряддя лову рибальську сітку у кількості 1 шт., а також, як інше майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення - рибу, що передана на зберігання головному державному інспектору відділу водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_6 ..
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання застосованого до обвинуваченого ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2024, - залишити без змін до набрання вироком законної сили .
Керуючись ст. 349 ч.3, ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2023 за ч. 1 ст. 263 КК України та остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня затримання в порядку виконання вироку.
Зарахувати у строк відбування покарання відбуту ОСОБА_2 частину покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2023 за ч. 1 ст. 263 КК України у період з 30.06.2023 по 25.07.2023.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання застосованого до обвинуваченого ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2024, - залишити без змін до набрання вироком законної сили
Цивільний позов Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, 42687 (сорок дві тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 00 копійок, у рахунок відшкодування шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення у сфері охорони навколишнього природнього середовища (отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/ТГ с. Новопілля/24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA908999980333179331000004601, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету 24062100).
Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 211/3048/24, на 27 одиниць риби (карась сріблястий); риболовну сітку у кількості 1 шт.; чоботи резинові "заброди" у кількості 1 пара.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави:
- резинові чоботи «заброди», у кількості 1 пара, риболовну сітку, у кількості 1 шт., які згідно з квитанцією № 3545 зберігаються в камері речових доказів ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, інше майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення - рибу: 27 одиниць риби (карась), що згідно з розпискою передані на зберігання головному державному інспектору відділу водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1