справа № 208/5400/24
№ провадження 1-в/208/185/24
Іменем України
26 червня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника установи - ОСОБА_4 , засудженої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з Кам'янської ВК-34, справу за поданням адміністрації зазначеної установи про умовно-дострокове звільнення від покарання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Мелітополь, маючої середню освіту, не одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої до засудження за адресою: АДРЕСА_2 , -
встановив:
Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.10.2018 року ОСОБА_5 засуджена за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, змінено ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12.03.2020 року в частині додаткового покарання на конфіскацію частини майна.
Засуджена відбуває покарання в Державній установі «Кам'янська ВК-34».
Початок строку відбуття покарання: 29.10.2018 року.
Кінець строку відбуття покарання: 29.10.2025 року.
Станом на 26.06.2024 року, ОСОБА_5 відбула 5 років 7 місяців 27 днів строку призначеного покарання.
Відповідно до подання установи відбуття покарання, засуджена власною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення та заслуговує умовно-дострокове звільнення.
В судовому засіданні представник установи просив подання задовольнити. Під час перебування в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» стягнень та заохочень не мала. По прибутті до установи була працевлаштована швачкою 1 тарифного розрядку.
Має п'ять заохочень, стягнення відсутні.
Засуджена просила подання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення подання установи про звільнення від подальшого відбування покарання.
Суд розглянувши матеріали справи, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.
У відповідності до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Застосування умовно-дострокового звільнення підтверджує принцип кримінального права, згідно з яким покарання не є самоціллю, а призначається для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів. Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликані тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні нею покарання.
Підставами застосування умовно-дострокового звільнення є матеріальна підстава як доведеність виправлення засудженого, формалізована підстава як фактичне відбуття засудженим відповідної частини встановленого вироком суду строку покарання. Засуджений може бути достроково звільнений судом тільки у разі, якщо він довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді позбавлення волі. Під сумлінним ставленням до праці звичайно розуміють чесне та повне виконання своїх трудових обов'язків, підвищення ділової кваліфікації, опанування новими професіями, суворе додержання правил техніки безпеки тощо.
Злочин за який засуджено ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину. Цей злочин характеризується умисною формою вини.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
- не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом за тяжкий умисний злочин.
Відповідно до вивчених матеріалів справи, ОСОБА_5 засуджена вироком суду до позбавлення волі на строк 7 років. На час судового розгляду, невідбутий строк покарання на час розгляду справи становить 1 рік 4 місяці 3 дні.
Станом на 26.06.2024 року, ОСОБА_5 відбула 5 років 7 місяців 27 днів строку призначеного покарання, що відповідає формалізованій підставі застосування ст. 81 КК України, як вона визначена національним законодавством.
Постановою Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» визначено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно висновку засідання комісії ДУ «Кам'янська ВК-34», встановлено, що ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, заслуговує на застосування ст. 81 КК України і матеріали відносно неї вирішено передати на розгляд суду.
Судом встановлено, що з 10.07.2020 року ОСОБА_5 відбуває покарання в Кам'янській ВК-34. Під час перебування в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» стягнень та заохочень не мала. По прибутті до установи була працевлаштована швачкою 1 тарифного розрядку. До праці ставилась відповідально та старанно, за що неодноразово заохочувалась. Має п'ять заохочень, стягнення відсутні. Рідні підтримують засуджену на шляху її виправлення. З персоналом установи ОСОБА_5 . тактовна, дотримується правомірних взаємовідносин.
Ризик повторно вчинення кримінального правопорушення, визначений установою відбуття покарання як низький.
Вину у скоєному злочині ОСОБА_5 визнає, щиро кається у скоєному, будує правильні соціально-правові наміри на подальше майбутнє, підтримує зв'язки з рідними.
Стягнень ОСОБА_5 не має, а її поведінка, ставлення до праці і відповідні заохочення охоплюють поведінку засудженої фактично за весь час відбуття нею покарання.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно до вимог ст. 6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Системний аналіз Кримінального та Кримінально-виконавчого законодавства України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», свідчить про те, що висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання. Отже, виправлення засудженого передбачає такі зміни у його поведінці та особистості, які дають підстави вважати, що він у разі застосування цієї пільги спроможний свідомо дотримуватись соціальних норм життя та не має установок на повернення до злочинної діяльності.
Оцінка ступеню виправлення повинна ґрунтуватися не лише на юридичних критеріях, але й враховувати весь комплекс педагогічних та психологічних аспектів оцінки особистості, які мають підстави вважати, що у засудженого сформувалась соціально визначена самоврегульована поведінка.
Враховуючи вивчені матеріали, суд вважає, що в свідомості засудженої відбулись позитивні зміни, та вона готова до самокерованої соціально-правової поведінки у суспільстві.
Зазначені вище обставини у повній мірі доводять матеріальну підставу застосування ст. 81 КК України як доведеність виправлення засудженої.
З призначеного строку позбавлення волі ОСОБА_5 не відбуте покарання становить 1 рік 4 місяці 3 дні.
На думку суду, під час судового розгляду справи встановлена як формалізована так і матеріальна підстави застосування до засудженої ст. 81 КК України, які належним чином підтверджені, засуджена ОСОБА_5 своєю поведінкою та вставленням до праці довела своє виправлення та заслуговує умовно-дострокове звільнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України та ст.ст. 342-368, 537-539 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку м. Мелітополь, маючу середню освіту, не одружену, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу до засудження за адресою: АДРЕСА_2 , від відбування частини покарання у виді позбавлення волі, яка залишилась і призначена вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.10.2018 року за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, змінено ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12.03.2020 року в частині додаткового покарання на конфіскацію частини майна, звільнити умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 3 дні.
Ухвала може бути оскаржена в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1