Справа № 362/756/24
Провадження № 2-о/362/45/24
18.06.24 рокуВасильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
з участю секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . годувальника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначає, що заявник перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстровано 16.10.2009 р. виконкомом Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. За життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.09.2013 р. по 31.10.2023 р.
Оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 складає 5135,70 грн., що не задовольняє потреб її життя, заявник звернулась до відділу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії та перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію у разі втрати годувальника.
Так, Рішенням управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 23.11.2023 р. ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону №1058 з посиланням на те, що після ретельної перевірки всіх поданих документів було встановлено, що ОСОБА_1 не надано документ про сумісне проживання з померлим годувальником, або про факт перебування на його утриманні.
Однак, рішенням управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 07.12.2023 р. ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії з пенсії за віком у зв'язку з тим, що при розгляді документів, які були надані заявницею для перерахунку з'ясовано, що довідка від 01.12.2023 р. Васильківської міської ради про перебування на утриманні видана депутатом Васильківської міської ради Мартиненко. Крім того, в довідці не зазначено дату народження годувальника. Роз'яснено, що факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою). Для підтвердження інформації про місце проживання, особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Таким чином, органами ПФУ не заперечується право ОСОБА_1 на отримання пенсії по втраті годувальника, однак, за відсутності належних доказів перебування її на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , запропоновано звернутися до суду з метою встановлення факту перебування на його утриманні.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явились, від представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, просив заяву задовольнити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області в судове засідання не з'явився, заяв про відкладення не подавав.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого порушеного цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином, захисту у судовому порядку підлягає порушене, невизнане або оспорюване право.
Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України визначений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Ч. 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Тобто, за правилами ст. 293, ч.2 ст.315 ЦПК України в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства, розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, яка перебуває на обліку у Васильківському об'єднаному управлінні ПФУ в Київській області і отримує пенсію за віком в розмірі 5135,70 грн., що підтверджується довідкою про доходи № 3998379076745918, виданою ВОГ ГУ ПФУ України в Київській області 29.12.2023 р.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстровано 16.10.2009 р. у виконкомомі Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 18.10.2023 р. Васильківським ВДРАЦС в Обухівському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ).
За життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.09.2013 р. по 31.10.2023 р. Виплату пенсії припинено 01.11.2023 р. в зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розмір пенсії за віком на дату смерті становив 12508,92 грн., що підтверджується листом ГУПФУ у Київській області від 24.01.2024 р., наданим у відповідь на адвокатський запит.
Так, Рішенням управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 23.11.2023 р. ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону №1058 з посиланням на те, що після ретельної перевірки всіх поданих документів було встановлено, що ОСОБА_1 не надано документ про сумісне проживання з померлим годувальником, або про факт перебування на його утриманні.
Відповідно до довідки про склад зареєстрованих осіб, виданої відділом з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради 13.12.2023 р. за № 5274, ОСОБА_2 , 1955 р.н., був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 з 23.03.1996 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою доведення факту спільного проживання з чоловіком ОСОБА_2 , заявником було подано довідку про склад зареєстрованих осіб, видану ОСОБА_1 відділом з питань реєстрації місця проживання Васильківської міської ради Київської області №5129 від 01.12.2023 р. на підставі довідки депутата Васильківської міської ради від 01.12.2023 р. про те, що на день смерті ОСОБА_1 проживала разом і вела спільне господарство з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, рішенням управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 07.12.2023 р. ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії з пенсії за віком у зв'язку з тим, що при розгляді документів, які були надані заявницею для перерахунку з'ясовано, що довідка від 01.12.2023 р. Васильківської міської ради про перебування на утриманні видана депутатом Васильківської міської ради Мартиненко. Крім того, в довідці не зазначено дату народження годувальника. Роз'яснено, що факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою). Для підтвердження інформації про місце проживання, особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів визначених ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Таким чином, органами ПФУ не заперечується право ОСОБА_1 на отримання пенсії по втраті годувальника, однак, за відсутності належних доказів перебування її на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , запропоновано звернутися до суду з метою встановлення факту перебування на його утриманні.
Крім того, факт проживання ОСОБА_2 із заявником за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується контрактом добровольця територіальної оборони, укладеного 19.03.2022 р. ОСОБА_2 з командиром добровольчого формування МВТТ «Щит Василькова», в якому місцем проживання ОСОБА_2 зазначено саме адресу: АДРЕСА_2 .
Крім того, за вказаною адресою ОСОБА_2 отримував квитанції про сплату за постачання електричної енергії (гараж), що стверджується змістом квитанції як за березень 2017 р., так і за серпень 2023 р.
Отже, надані в сукупності докази стверджують той факт, що ОСОБА_2 фактично проживав зі своєю дружиною ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, ОСОБА_2 за власний рахунок сплачував комунальні послуги, рахунки по яким виставлені ОСОБА_1 щодо її квартири за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема за розподіл природного газу, холодне водопостачання і водовідведення, за каналізацію, за електроенергію, за спожитий природний газ, вивезення сміття, оскільки, аналізуючи додані до заяви квитанції, вбачається, що одночасно з оплатою власних рахунків, ОСОБА_2 на постійній основі протягом тривалого часу оплачував рахунки ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 має проблеми зі здоров'ям, у зв'язку з чим потребує прийому дороговартісних медичних препаратів на постійній основі.
Відповідно до консультативного висновку КНП КОР «Київський обласний онкодиспансер» від 16.02.2022 р., ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом меланома шкіри, 10.02.2022 р. було проведено операцію з видалення пухлини.
Як вбачається з виписки з історії хвороби №3442/761/4242, виданої КНП Васильківська БЛІЛ від 08.07.2023 р., ОСОБА_1 була госпіталізована в період з 23.06.2023 р. до 03.07.2023 р. до кардіологічного відділення з діагнозом: цукровий діабет 2 типу середнього ступеню тяжкості, ст.декомпенсації, діабетична полінейропатія нижніх кінцівок, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок, діабетична нефропатія, АІТ з вузлоутворенням, гіпотіреоз, ожиріння ІІ ст., аліментарно-конституційний тип, гіперхолестеринемія неуточнена, неалкогольна жирова хвороба печінки, ІХС, стенокардія напруги ІІ ФК, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст. ризик 4 , СН 1 ст. Хронічний піелонефрит в поєднанні з діабетичною нефропатією, дивертикульоз сигмоподібної кишки. Після виписки лікарем зроблені призначення, в тому числі медичних препаратів на постійній основі, зокрема: метопролол, раміприл, еутірокс, магнукор, клівас, сінджарді, глюкофаж, тіокт, канефрон, аденомак.
Вартість призначених медичних препаратів на 1 місяць складає близько 5000 грн., що стверджується відомостями сайту інтернет аптеки "Подорожник" станом на 15.03.2024 р.
Крім того, як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1269/202/1564, виданої КНП Васильківська БЛІЛ 16.03.2023 р., ОСОБА_1 в період з 07.03.2023 р. по 16.03.2023 р. була госпіталізована до лікарі у зв'язку з отриманням ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна підшкірна гематома потиличної ділянки. Лікарем зроблені призначення, в тому числі і дороговартісних медичних препаратів.
Як вбачається з виписки із медичної картки стаціонарного хворого №6158 Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» від 21.08.2023 р., ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні лікарні у період з 15.08.2023 р. по 21.08.2023 р. з діагнозом - ускладнена катаракта ОD. 17.08.2023 р. Проведена операція - ФЕК + ІОЛ, передня вітректомія. Для забезпечення проведення такої операції заявнику були необхідні певні вироби медичного призначення, які були не замовлені. Вартість їх скала 19190 грн., що стверджується рахунком на оплату ФОП ОСОБА_3 за відсутності таких коштів у заявника, вартість вказаних препаратів була оплачена її чоловіком - ОСОБА_2 .
Крім того, у зв'язку з поганим станом здоров'я, заявник потребує постійного контролю показників роботи органів, у зв'язку з чим постійно здає аналізи, вартість яких становить 1150 грн.
Таким чином, заявник, яка є непрацездатною особою, постійно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , що стверджується довідкою відділу з питань реєстрації місця проживання Васильківської міської ради від 01.12.2023 р., квитанцією та контрактом ОСОБА_2 , з яких адресою його місця проживання зазначено місце проживання заявника. Заявник перебувала на повному утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , отримувала від нього допомогу на постійній основі, враховуючи, що розмір його пенсії більш ніж в 2 рази перевищував її дохід, і отримувана нею пенсія не задовольняла всіх потреб, зокрема щодо оплати комунальних послуг, харчування, витрат на лікування, медичні препарати, аналізи, тощо. Крім того, слід врахувати, що заявник перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі, тому мала з ним спільний бюджет як подружжя, після смерті чоловіка ОСОБА_2 втратила постійне та основне джерело засобів до існування.
Крім того, органи ПФУ у своїх рішеннях не заперечили право ОСОБА_1 на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а лише безпосередньо зазначили про необхідність встановлення факту перебування на утриманні померлого в судовому порядку, що буде підставою для здійснення перерахунку пенсії.
Таким чином, враховуючи недостатній для задоволення всіх потреб життя розмір пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на надав їй допомогу у всіх сферах її життя. Реєстрація місця проживання заявника та її померлого чоловіка за різними адресами не свідчить про те, що вони не проживали однією сім'єю і не може позбавити заявника права на отримання гарантованих законом соціальних виплат.
Враховуючи те, що встановлення факту проживання з померлим чоловіком та перебування на його утриманні заявнику необхідне для отримання соціальних виплат, в даному випадку відсутній спір про право.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IVнепрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Статтею 5 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема: коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 10 Закону передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 36 цього Закону встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону).
Аналіз норм статей 4,5, 10, 26, 36 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає підстави для висновку про те, що чоловік (дружина) став непрацездатними, а саме, досягнув пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, мають право на отримання пенсії (за їх вибором) за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, за умов, що вони були на повному утриманні померлого годувальника, та за умов наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Отже, заявниця як така, що досягнула пенсійного віку відповідно до положень статті 26 Закону та отримала пенсію за віком, має право перейти на пенсію у зв'язку із втратою годувальника за умови знаходження на повному утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 р. № 22-1 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).
Отже, Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
За змістом частини другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, і сім'я створюється на підставі, зокрема шлюбу.
Крім того, слід зазначити, що право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 592/17552/18.
ВС підкреслив, що повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Також ВС зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Встановивши, що допомога, яка надавалася позивачу померлим чоловіком була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого чоловіка.
Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 письмово показали, що вони є сусідами ОСОБА_1 , а тому їм особисто відомо, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав із заявником ОСОБА_1 в її квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Вони були сім'єю, чоловіком і дружиною, підтримували одне одного, мали спільний бюджет, разом їздили на відпочинок. ОСОБА_2 купував продукти, ліки, сплачував комунальні послуги, оплачував дружині операції, тобто основини фінансовий тягар щодо утримання сім'ї був на чоловікові - ОСОБА_2 . Свідкам про це відомо, оскільки вони часто спілкувались, оскільки ОСОБА_2 допомагав сусідам.
Таким чином, досліджені судом письмові докази, в їх сукупності, надають суду підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Будь-яких даних, які б спростовували факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 211, 259, 263, 264, 265, 272, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . годувальника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судові витрати залишити за заявником.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Л.М.Кравченко