Справа № 276/880/24
Провадження по справі№ 1-кп/276/87/24
03 липня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду кримінальне провадження №12024060460000118 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кропивня Володарсько-Волинського району Житомирської області, проживаючий по АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, розлучений, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, працює в ПрАТ «Оранта» трактористом, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.336 КК України,
На підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 №2105-ІХ, на усій території України оголошено загальну мобілізацію, яка на даний час продовжена.
ОСОБА_4 , будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, підлягаючи призову на військову службу під час загальної мобілізації, отримав під особистий підпис від працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 повістку про виклик на 06 год. 30 хв. 20.02.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_2 , для призову на військову службу до лав Збройних Сил України під час загальної мобілізації.
Разом з тим, ОСОБА_4 будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час, дату та місце прибуття для призову на військову службу під час загальної мобілізації, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за відсутності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних причин 20.02.2024 о 06 год. 30 хв не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та надав наступні показання. Вказав, що вперше повістки про явку до ТЦК почав отримувати на початку 2023 року, у лютому розпочав проходити військово-лікарську комісію у смт. Хорошів, мав завершити її у місті Житомирі, проте туди не поїхав. У грудні 2023 року йому повторно вручено повістку для проходження військово-лікарської комісії, яку він пройшов 16 лютого 2024 року у м. Житомирі, де його визнали придатним до військової служби, проте він з вказаним висновком не згоден, так як йому болить спина та у нього хворе серце, проте вказаний висновок обвинувачений в установленому порядку до вище стоящої комісії чи до суду не оскаржував. В день проходження ВЛК працівниками районного ТЦК йому було видано бойову повістку про необхідність явки на ранок вівторка 20 лютого 2024 з речами для подальшої відправки для проходження військової служби. При цьому працівник ТЦК попередив обвинуваченого, що у разі неявки без поважних причин за повісткою його можуть притягнути до кримінальної відповідальності з позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Проте, обвинувачений 20 лютого 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований у смт. Хорошів не прибув, зазначив, що не було чим доїхати, на лікуванні в цей день не перебував та інших поважних причин не прибуття за повісткою не мав. Також, обвинувачений не прибув до районного ТЦК і в наступні дні, про причини неявки нікого з працівників ТЦК не повідомляв. Також, обвинувачений пояснив, що не має на утриманні дітей чи батьків з інвалідністю, догляд за іншими особами не здійснює, лише має одну дитину, на утримання якої платить аліменти та яка проживає разом з ним і його колишньою дружиною за одною адресою по АДРЕСА_1 . Бажання проходити військову службу не має.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав суду, що обіймає посаду начальника відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 . Обвинувачений перебуває на обліку військовозобов'язаних з 1996 року, вперше був направлений для проходження військово-лікарської комісії у лютому 2023 року, проте її так і не пройшов. Вдруге обвинувачений направлений для проходження ВЛК у грудні 2023 року, яку пройшов у ІНФОРМАЦІЯ_4 , був визнаний ВЛК придатним до військової служби та в цей же день з ним проведено вивчення морально-психологічних якостей та інших відомостей, про що свідком складено відповідний лист вивчення, при цьому обвинувачений не вказував, що він має право на відстрочку, не вказував що не згодний з висновком ВЛК та самостійно поставив позначку, що скарг на здоров'я не має. В цей же день 16.02.2024 обвинуваченому було видано повістку про явку до районного ТЦК в смт. Хорошів на 20.02.2024 на 6 год. 30 хв., а також мобілізаційне розпорядження про відправку до Центру підготовки підрозділів 242. Проте, ОСОБА_4 за повісткою 20.02.2024 не з'явився, районним ІНФОРМАЦІЯ_3 20.02.2024 близько 6 год. 20 хв. до його місця проживання в с. Кропивня був направлений службовий автомобіль, проте, з його будинку вийшла якась дівчина та повідомила, що ОСОБА_4 пішов зранку у невідомому напрямку та його немає вдома. Обвинувачений не повідомляв ні свідка, ні будь-кого з інших працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 про неможливість прибути за повісткою ні 20 лютого 2024 року ні в наступні дні, а тому другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 в подальшому направлено повідомлення про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. ОСОБА_4 лише в травні 2024 року прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 щоб забрати свій військовий квиток, проте будь-яких поважних причин неявки за повісткою не повідомляв. Також, свідок повідомив, що під час бесіди з обвинуваченим 16.02.2024 та складення листа вивчення роз'яснював йому положення законодавства про мобілізацію, а також роз'яснював йому відповідальність за ухилення від призову на військову службу по мобілізації, передбачену Кримінальним кодексом України.
Вина обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину, крім його показань та показань свідка підтверджена також сукупністю наданих і безпосередньо досліджених письмових доказів, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:
- повідомленням про вчинення злочину від 26.02.2024 №2/489, поданого другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого відділення поліції №4 Житомирського РУП повідомлено про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період шляхом не явки без поважних причин 20.02.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 після отримання бойової повістки;
- військовим квитком серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого 16.02.2024 медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний придатним до військової служби та якому 16.02.2024 видано мобілізаційне розпорядження в команду № НОМЕР_2 ;
- довідкою № 818/19 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.02.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_4 придатний до військової служби у десантно-штурмових військах та морській піхоті;
- розпискою обвинуваченого про одержання 16.02.2024 року повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 20.02.2024 о 06 год. 30 хв., команда 242 ЦПП, ВОС №738950А;
- мобілізаційним розпорядженням на ім'я ОСОБА_4 , команда 242 ЦПП, ВОС №738950А про явку за адресою АДРЕСА_2 ;
- листом вивчення військовозобов'язаного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 16.02.2024, відповідно до якого, обвинуваченим зазначено про відсутність права на відстрочку від призову на військову службу по мобілізації, а також про відсутність скарг на здоров'я;
- Аркушем особистого ознайомлення 16.02.2024 ОСОБА_4 з нормативно-правовими актами України з питань оборони, мобілізації та військового обов'язку, та роз'яснення йому відповідальності за порушення правил військового обліку та ухилення від призову за мобілізацією, ухилення від військового обліку або спеціальних зборів, а саме за ст.ст. 335, 336, 337 Кримінального кодексу України;
- листом-відповіддю Новоборівської селищної ради №6/02-13/1/03 від 14.03.2024, відповідно до якого у обвинуваченого відсутні підстави для відстрочки від призову на військову службу по мобілізації у зв'язку з сімейними обставинами, визначеними ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого щодо його непридатності до військової служби через наявність захворювання, оскільки такі спростовуються довідкою №818/19 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.02.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_4 придатний до військової служби, а також листом вивчення, заповненим 16.02.2024 особисто обвинуваченим, в якому зазначено про відсутність скарг на здоров'я. Суд під час розгляду кримінального провадження не уповноважений здійснювати перегляд висновків ВЛК. Обвинувачений мав право та можливість оскаржити постанову ВЛК від 16.02.2024, також ОСОБА_4 мав право та можливість ініціювати питання про проходження повторного переогляду у ВЛК, навіть після реєстрації цього кримінального провадження, однак таким правом не скористався.
Також, суд відхиляє доводи обвинуваченого про неможливість прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 через відсутність транспорту, оскільки такі підстави не є поважними, а не повідомлення уповноважених осіб центру комплектування про причини не прибуття за повісткою, залишення після цього місця свого проживання та не явка у наступні дні протягом тривалого часу свідчать про наявність умислу у обвинуваченого саме на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд, зокрема, враховує особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, працює, характеризується позитивно,на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 25.12.2023, проте відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №152-2024 від 26.03.2024 обвинувачений виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок зловживання алкогольними напоями, стан компенсації. Вище вказані особливості зі сторони психіки у ОСОБА_4 не досягають ступеню психічного захворювання, знаходяться в межах патології особистості та не позбавляють його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, при вчиненні кримінального правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, по своєму психічному стану не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.66 КК України є активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
Необхідно зазначити, що у правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій мають використовуватися не надмірні, а лише необхідні й зумовлені метою заходи. Виправлення як мета покарання це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу, це ті певні зміни в особистості винної особи, які утримують її в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення обвинуваченого і є кінцевою метою покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Суд зазначає, що ухилення від захисту Батьківщини у період воєнного стану під час військової агресії ворога свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину, оскільки це могло призвести до підриву військової дисципліни, розлагодження дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану неприпустимо.
Крім того, у даному випадку відсутнє щире каяття обвинуваченого, безпосередньо в судовому засіданні він також не виявив наміру проходити військову службу в подальшому.
В умовах воєнного стану наслідки ухилення від військової служби повинні через покарання досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, про що зазначено в ч.1 ст.1та ч.2 ст.50 КК України.
За наведених обставин, суд не знаходить підстав для застосування щодо обвинуваченого положень ст.ст. 69, 75 КК України і погоджується з позицією прокурора, що його виправлення можливе лише шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.336 КК України, проте у мінімальному розмірі.
Визначена форма відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства є співмірною із вчиненим обвинуваченим злочинним діянням, а також є справедливим і виваженим заходом примусу, що буде ефективним в аспекті превенції вчинення ним чи іншими особами аналогічних злочинів, тоді як звільнення від відбування покарання з випробуванням не сприятиме виправленню винної особи, а також призведе до збільшення свідомого та відвертого ігнорування особами, які підлягають мобілізації, отриманого письмового повідомлення про необхідність несення військової служби.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Клопотання про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не заявлено, тому у суду відсутні підстави для його застосування.
Керуючись ст.ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1