Справа №295/4031/24
2-др/295/40/24
03.07.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі: судді Кузнєцова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» про визнання рахунка недійсним, -
03.06.2024 року до суду надійшла відповідна заява представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут», у якій останній просить ухвалити додаткове рішення, котрим стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житомиргаз Збут» сплачені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.
На підставі ч. 13 ст. 7, ч. 4 ст. 270 ЦПК України судом вирішено питання про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Вивчивши й дослідивши заяву та додані до неї документи, а також окремі матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсним з моменту вчинення, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» рахунок №0400262303 від 07.03.21 р., щодо нарахування споживачу ОСОБА_2 плати за спожитий природний газ за лютий 2021 року в розмірі 699,07 грн.
У відзиві на позовну заяву, поданому представником відповідача - адвокатом Слюсарем О.М., був наведений попередній розрахунок судових витрат, який мав намір понести відповідач та котрий складав орієнтовно 12 000,00 грн. /а.с. 18-22/. Відзив містив повідомлення суду про намір подати протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у цій справі доказів таких витрат, був підписаний особисто адвокатом Слюсарем О.М. та до нього, серед іншого, долучалися копії довіреності від 22.12.2023 №007-3-1223 і свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24.05.2024 у справі №295/4031/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» про визнання рахунка недійсним відмовлено.
З матеріалів справи також слідує, що 30.11.2017 року між Адвокатським об'єднанням «Гарант Груп» та ТОВ «Житомиргаз Збут» укладено договір №38AZhz961-17 про надання правничої допомоги (далі - договір).
Згідно з пунктом 5.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення.
Зміни до цього договору вносяться за домовленістю сторін шляхом укладення додаткових угод в письмовій формі. Додаткові угоди до договору є його невід'ємними частинами (п. 5.2 договору).
30.12.2022 року між ТОВ «Житомиргаз Збут» та Адвокатським об'єднанням «Гарант Груп» було укладено додаткову угоду №21 до договору про надання правової допомоги №38AZhz961-17 від 30.11.2017 року, якою внесено зміни до п. 5.1 договору та викладено його в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01.12.2017 року до 31.12.2023 року включно, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Якщо за 30 діб до закінчення строку дії договору жодна сторона не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах на рік».
За змістом п. 3.1 договору вартість послуг виконавця складається з: щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 50 000 грн., крім того, ПДВ 10 000 грн. Загальна сума з ПДВ складає 60 000 грн. щомісяця; плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.
Згідно з актом надання послуг №б/н від 28.05.2024 року загальна вартість наданих послуг за договором від 30.11.2017 року №38AZhz961-17 складає 12 000 грн., що включає вивчення матеріалів, правовий аналіз спірних правовідносин; аналіз судової практики, а також правозастосовної практики державних та правоохоронних органів, що може мати значення у справі; написання відзиву у справі №295/4031/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житомиргаз Збут» про визнання рахунка недійсним.
Статтею 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частинами другою, третьою, четвертою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).
Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, 03 червня 2024 року до суду від представника ТОВ «Житомиргаз Збут» - адвоката Слюсаря О.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якого були долучені докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. У заяві представник зазначив, що копія судового рішення від 24.05.2024 надійшла до електронного кабінету відповідача о 23:57 27.05.2024, тобто після закінчення робочого дня. Отже, судове рішення відповідачем фактично отримане 28.05.2024. Таким чином, на переконання представника, відлік 5-денного строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення почався 29.05.2024, а останнім днем подання заяви є 03.06.2024 (враховуючи вихідний день 02.06.2024).
Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 грудня 2021 року по справі № 643/5952/20 деталізував, що положення частини восьмої статті 141 ЦПК України застосовуються і до розгляду справ в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи.
Така практика запроваджена і у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Зокрема, розглядаючи питання строку подання доказів на підтвердження розміру судових витрат у разі ухвалення судового рішення у порядку судового провадження без повідомлення учасників справи Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року по справі №340/4492/22 висловлено розуміння того, що, безперечно, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб не дає особі цілковитого розуміння, у який саме день розгляд справи буде закінчено. При цьому Суд зауважив на тому, що це не позбавляє особу права подати відповідну заяву зокрема одночасно із поданням позову, відповіді на відзив, особливо після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, у якій зазначено про обрану форму адміністративного судочинства - спрощене позовне провадження без виклику осіб або з таким викликом. Це обґрунтовується тим, що вже на цьому етапі, виходячи, навіть, з умов договору про надання правничої допомоги, сторона вже має бути обізнана про те, які докази вона має можливість подати, а які - ні через наявність певних причин.
Станом на час ухвалення судом рішення у справі №295/4031/24 у матеріалах справи був лише наведений у відзиві попередній розрахунок судових витрат, який мав намір понести відповідач, копії довіреності від 22.12.2023 №007-3-1223 на представництво інтересів ТОВ «Житомиргаз Збут» та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Вже після ухвалення рішення у цій справі і після закінчення п'ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, представником відповідача надані ряд доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а саме копії договору про надання правової допомоги з окремими додатковими угодами до нього, звіту про фактично надані послуги з актом наданих послуг тощо.
Суду вважає, що відповідачем пропущено строк для подання доказів понесених витрат. При цьому у своїй заяві від 03 червня 2024 року представник ТОВ «Житомиргаз Збут» не просив поновити пропущений процесуальний строк та не вказав про поважність причин його пропуску. У зв'язку з цим суд вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст. 126, 133, 137, 141, 270 ЦПК України суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» - адвоката Слюсаря О.М. про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Дата складання повного тексту ухвали - 03.07.2024.
Суддя Д.В. Кузнєцов