Справа № 686/17367/24
Провадження № 1-кс/686/5575/24
28 червня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12024240000000521,
встановив:
Прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , після усунення недоліків, визначених в ухвалі слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.06.2024 р., звернувся до слідчого судді з новим клопотанням про накладення арешту на майно, яке 19.06.2024 р., у ході проведення, у період часу з 11 год. 10 хв. до 11 год. 20 хв., добровільного надання предметів, що мають доказове значення, було вилучене у свідка ОСОБА_4 , а саме на: належні ОСОБА_5 грошові кошти, в сумі 1000 гривень, зокрема, купюру номіналом 500 гривень, серії ЕГ 1923284; купюру номіналом 200 гривень, серії ХД 1657867; купюру номіналом 100 гривень, серії ЕЄ 8708762; купюру номіналом 100 гривень, серії АД 9382908; купюру номіналом 100 гривень, серії АГ 1776407, поміщені до сейф-пакету FPS5014467.
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що «у провадженні слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024240000000521 від 06 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.17, п.11 ч.2 ст. 115 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх наслідки, у вигляді смерті особи, та бажаючи їх настання, запланував організувати вбивство останнього, замовивши його виконання іншій особі, тобто, скоїти вбивство на замовлення, безпосереднє виконання вбивства ОСОБА_6 вирішив покласти на іншу особу. З цією метою, в кінці березня 2024 року (точну дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 звернувся до знайомого, анкетні дані якого змінено, - ОСОБА_7 , з проханням вчинити вбивство ОСОБА_6 . Однак, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну небезпечність злочинного наміру ОСОБА_5 , направленого на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, проінформував правоохоронні органи про організацію вчинення злочину, з метою недопущення здійснення злочинного наміру ОСОБА_5 . В подальшому, 18.06.2024 близько 09 год., з метою створення уяви у ОСОБА_5 про виконання його завдання, що стосується вбивства ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за допомогою інтернет месенджера, на мобільний номер ОСОБА_5 надіслав імітаційні фотознімки, на яких зображено ОСОБА_6 із видимими тілесними ушкодженнями, у вигляді рубленої рани голови, та домовився з ним про зустріч. 18 червня 2024 року, близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_7 , діючи під контролем правоохоронних органів, зустрівся із ОСОБА_5 , неподалік будинку АДРЕСА_1 , де повідомив про виконання замовлення, а саме, вбивства ОСОБА_6 . Надалі, ОСОБА_7 вказав ОСОБА_5 на необхідність розрахуватися за виконану роботу, тобто, за вбивство ОСОБА_6 , за раніше обумовлені грошові кошти в сумі 10000 грн. При цьому, ОСОБА_5 , переконавшись про виконання домовленості щодо вбивства ОСОБА_6 , вказав ОСОБА_7 про необхідність видалення фотознімків, із зображенням ОСОБА_6 із видимими тілесними ушкодженнями, у вигляді рубленої рани голови, та повідомив ОСОБА_7 , що на даний момент не має готівкових грошових коштів та запропонував останньому перерахувати грошові кошти на банківську картку. В подальшому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5 номер банківської картки - № НОМЕР_1 , яка належить його товаришу ОСОБА_8 . Цього ж дня, о 19 год. 53 хв. ОСОБА_9 , будучи не обізнаним в злочинній діяльності ОСОБА_5 , діючи на прохання останнього, перерахував на банківську карту № НОМЕР_1 грошові кошти, в сумі 1000 грн., тобто, таким чином, ОСОБА_5 здійснив оплату за виконану роботу ОСОБА_7 щодо здійснення вбивства ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для організації умисного вбивства ОСОБА_6 , вчиненого на замовлення, спрямованого на умисне вбивство останнього, яке не було вчинене з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 .
Встановлено, що грошові кошти, в сумі 1000 грн., які були перераховані на банківський рахунок ОСОБА_4 належать ОСОБА_5 , оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається наступне: відповідно до показів ОСОБА_7 встановлено, що його товариш ОСОБА_4 напередодні надав для нього реквізити власної банківської картки № НОМЕР_1 , тобто фактично передав вказану банківську картку в користування ОСОБА_7 . Під час зустрічі із ОСОБА_5 , ОСОБА_7 надав йому реквізити вказаної банківської картки, та, по домовленості, оскільки в ОСОБА_5 не було при собі грошових коштів для здійснення оплати за виконане завдання ОСОБА_7 , ОСОБА_5 мав перерахувати частину грошових коштів саме на вказану банківську картку. Відповідно до показів ОСОБА_4 встановлено, що дійсно останній надав реквізити власної банківської картки № НОМЕР_1 в користування для ОСОБА_7 18.06.2024, близько 19 год. 50 хв., на вказаний банківський рахунок від ОСОБА_10 було здійснено зарахування грошових коштів, в сумі 1000 грн. Оскільки ОСОБА_11 йому не відомий, то ОСОБА_4 зрозумів, що вказані кошти надійшли ОСОБА_7 . Відповідно до показів ОСОБА_11 встановлено, що 18.06.2024 він звернувся до ОСОБА_5 з приводу поставки йому хімікатів для обробки розсади на суму 1000 грн. О 19 год. 47 хв. ОСОБА_5 надіслав для ОСОБА_11 номер банківської картки, та, в ході телефонної бесіди, попрохав останнього перерахувати грошові кошти, в сумі 1000 грн., за виконане замовлення, що стосується придбання хімікатів. Близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_5 , прибувши до ОСОБА_11 , передав останньому вказані хімікати.
19.06.2024 ОСОБА_4 добровільно видав аркуш паперу з інформацією про рух коштів за рахунком № НОМЕР_2 , згідно з яким 18.06.2024 о 19 год. 53 хв. 08 сек. на вказаний рахунок надійшла сума 1000 грн.; чек зняття грошових коштів в сумі 1000 грн. 19.06.2024 о 11 год. 00 хв. з рахунку; грошові кошти, в сумі 1000 гривень, а саме: купюру номіналом 500 гривень, серії ЕГ 1923284; купюру номіналом 200 гривень, серії ХД 1657867; купюру номіналом 100 гривень, серії ЕЄ 8708762; купюру номіналом 100 гривень, серії АД 9382908; купюру номіналом 100 гривень, серії АГ 1776407.
Встановлено, що грошові кошти, в сумі 1000 грн., які ОСОБА_11 перерахував на банківську картку ОСОБА_4 , належать саме підозрюваному ОСОБА_5 , оскільки, як вважав ОСОБА_11 , вони були оплатою за придбання хімікатів, а фактично є доказом, тобто, підтверджують факт розрахунку ОСОБА_5 за виконану роботу, щодо вчинення вбивства ОСОБА_7 . ОСОБА_6 Вищеперераховані предмети, зокрема грошові кошти, в сумі 1000 грн., відповідно до ст.98 КПК України, визнано речовими доказами, оскільки вони підтверджують факт розрахунку ОСОБА_5 за виконану роботу, щодо вчинення вбивства ОСОБА_7 . ОСОБА_6 , тобто, є доказом факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В ході досудового розслідування встановлено, що, так як вказані грошові кошти належать підозрюваному ОСОБА_5 та є доказом розрахунку за виконану роботу ОСОБА_7 , є ризик того, що вони можуть бути приховані, пошкоджені, зіпсовані, знищені, втрачені, використані, перетворені, відчужені, передані підозрюваним ОСОБА_5 , що, в подальшому, призведе до втрати слідів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Враховуючи викладене, є необхідність встановлення ОСОБА_5 заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном. З метою недопущення втрати речових доказів по кримінальному провадженню, встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, виникла необхідність в накладенні на вищевказані об'єкти арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів.»
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте, в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить клопотання задовольнити. Третя особа ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_12 в судове засідання не з'явились, що, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, не є перешкодою для розгляду даного клопотання.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів, 19.06.2024 р., під час проведення, у період часу з 11 год. 10 хв. по 11 год. 20 хв., добровільного надання предметів, що мають доказове значення, у свідка ОСОБА_4 були тимчасово вилучені, окрім іншого, й грошові кошти, в сумі 1000 грн., зокрема: купюра номіналом 500 грн., серії ЕГ 1923284; купюра номіналом 200 грн., серії ХД 1657867; купюра номіналом 100 грн., серії ЕЄ 8708762; купюра номіналом 100 грн., серії АД 9382908; купюра номіналом 100 грн., серії АГ 1776407, поміщені до сейф-пакету FPS5014467. Вказані грошові кошти, на які просить накласти арешт прокурор, відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст.98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав і підозр вважати, що вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому, окрім іншого, ці грошові кошти 20.06.2024 р., постановою слідчого, були визнані речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Враховуючи вказані обставини, клопотання прокурора про накладення арешту є обґрунтованим та підлягає задоволенню. З метою забезпечення збереження речових доказів, задля запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, на майно, яке 19.06.2024 р., у ході проведення, у період часу з 11 год. 10 хв. до 11 год. 20 хв., добровільного надання предметів, що мають доказове значення, було вилучене у свідка ОСОБА_4 , а саме на: належні ОСОБА_5 грошові кошти, в сумі 1000 гривень, зокрема, купюру номіналом 500 гривень, серії ЕГ 1923284; купюру номіналом 200 гривень, серії ХД 1657867; купюру номіналом 100 гривень, серії ЕЄ 8708762; купюру номіналом 100 гривень, серії АД 9382908; купюру номіналом 100 гривень, серії АГ 1776407, поміщені до сейф-пакету FPS5014467. На даному етапі кримінального провадження не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження. Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, призведе до неможливості збереження речових доказів та може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, на майно, яке 19.06.2024 р., у ході проведення, у період часу з 11 год. 10 хв. до 11 год. 20 хв., добровільного надання предметів, що мають доказове значення, було вилучене у свідка ОСОБА_4 , а саме на: належні ОСОБА_5 грошові кошти, в сумі 1000 гривень, зокрема, купюру номіналом 500 гривень, серії ЕГ 1923284; купюру номіналом 200 гривень, серії ХД 1657867; купюру номіналом 100 гривень, серії ЕЄ 8708762; купюру номіналом 100 гривень, серії АД 9382908; купюру номіналом 100 гривень, серії АГ 1776407, поміщені до сейф-пакету FPS5014467.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя