про відкриття касаційного провадження
03 липня 2024 року
м. Київ
справа №280/10862/23
адміністративне провадження №К/990/23734/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кравчука В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року ( суддя Батрак І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року (колегія у складі суддів Головко О.В., Суховарова А.В., Ясенової Т.І.)
у справі № 280/10862/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФ України в Запорізькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Запорізькій області щодо зменшення розміру пенсійної виплати позивача шляхом встановлення надбавки за понаднормативний стаж у твердому розмірі 629,00 грн. та незастосування автоматичних масових перерахунків відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії за період з 01.10.2017 по 31.08.2023 у розмірі 126 363,94 грн.;
- зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком шляхом розрахунку основного розміру пенсії та доплати за понаднормативний стаж за формулою, передбаченою частиною першою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 15 відсотків від середньомісячного заробітку, без застосування зменшення розміру пенсійної виплати та, враховуючи автоматичні масові перерахунки пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та відповідності до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, та з урахуванням Постанов Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251, від 22 лютого 2021 року № 127, від 16 лютого 2022 року № 118 та від 24 лютого 2023 року № 168 починаючи з 01 жовтня 2017 року і виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 23 лютого 2024 року позов задовольнив частково:
- визнав протиправними дії ГУ ПФ України в Запорізькій області щодо зменшення розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 шляхом встановлення надбавки за понаднормативний стаж у твердому розмірі 629,00 грн.;
- визнав протиправними дії ГУ ПФ України в Запорізькій області щодо нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії за період з 01.10.2017 по 31.08.2023 у розмірі 126 363,94 грн.;
- зобов'язав ГУ ПФ України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком шляхом розрахунку пенсії за формулою, передбаченою частиною першою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 15 відсотків від середньомісячного заробітку починаючи з 01 жовтня 2017 року, без застосування зменшення розміру пенсійної виплати, й виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
- в іншій частині позовних вимог відмовив.
Надалі Третій апеляційний адміністративний суд, задовольнивши частково апеляційну скаргу ГУ ПФ України в Запорізькій області, скасував зазначене рішення суду першої інстанції від 23 лютого 2024 року та закрив провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
20 червня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанцій помилково дійшов висновку щодо можливості звернення позивача для вирішення спірних правовідносин не з позовом, а із заявою в порядку статті 383 КАС України, а також закриття провадження у справі.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.
За змістом норми частин першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції можуть бути оскарженні лише після перегляду таких по суті судом апеляційної інстанції.
Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року, яке не було переглянуто в апеляційному порядку, не може бути оскаржене в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ним рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року.
Що ж до оскарження позивачем постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, ухваленої з процесуального питання, то Суд дійшов висновків про наступне.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Аргументи ОСОБА_1 потребують перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм пункту 4 частини першої статті 238 КАС України при закритті провадженні у справі.
Тому у цій справі слід відкрити касаційне провадження з підстави, передбаченої в абзаці 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга в зазначеній вище частині подана у строк, передбачений частиною першою статті 329 КАС України, відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329 - 330, 333, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року.
3. Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справу № 280/10862/23.
4. Направити особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження.
5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.М. Кравчук
В.М. Бевзенко
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду