03 липня 2024 року
м. Київ
справа №380/4187/24
адміністративне провадження № К/990/24202/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 380/4187/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, -
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просила суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення її померлого сина ОСОБА_2 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року і 01 січня 2023 року, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09 квітня.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, з включенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року і 01 лютого 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року і 01 січня 2023 року, відповідно до ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням нового розміру посадового окладу і окладу за військове звання, розрахованого відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, з включенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року і 01 лютого 2023 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позов задоволено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 380/4187/24 повернуто скаржнику, оскільки не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 380/4187/24.
ІНФОРМАЦІЯ_2 вимоги своєї касаційної скарги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Верховний Суд зазначає, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Вказаний підхід неодноразово був застосованих Верховним Судом під час оцінки дій учасників справи щодо виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції про залишення поданих до суду заяв та скарг без руху, зокрема у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 04 лютого 2023 року у справі №240/462/22, від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 380/4187/24.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій