03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 300/6833/23
адміністративне провадження № К/990/24910/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі №300/6833/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Енергетичної митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна казначейська служба України про визнання дій та бездіяльності протиправними,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» звернулося до суду з позовом до Енергетичної митниці, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення формування електронного висновку та ненадіслання сформованого електронного висновку з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби до Державної казначейської служби для повернення ТОВ «Карпатнафтохім» помилково та/ або надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 5 999,60 грн згідно поданої заяви про повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість під час митного оформлення імпортних товарів №841 від 23 серпня 2022 року;
- зобов'язати відповідача сформувати електронний висновок про повернення позивачу помилково та/ або надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 5 999,60 грн згідно поданої заяви про повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість під час митного оформлення імпортних товарів №841 від 23 серпня 2022 року та надіслати сформований електронний висновок з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби до Державної казначейської служби для виконання.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Наведені скаржником доводи стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною останнім підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Також, суд звертає увагу на те, що за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадженні, залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики або виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Однак у касаційній скарзі не зазначено про наявність випадку (випадків), передбаченого (передбачених) підпунктами «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які на думку скаржника могли б бути підставою для відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі №300/6833/23 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов