03 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7970/23 пров. № А/857/9466/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення матеріальної і моральної шкоди,
суддя у І інстанції Могила А.Б. ,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення 21 липня 2023 року,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнання протиправною бездіяльність Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, правонаступником якого є Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, щодо розгляду шести його заяв від 30 жовтня 2023 року про надання безоплатної правничої допомоги, зобов'язати відповідача розглянути вказані заяви у формі наказу та стягнути з нього 96200 грн матеріальної шкоди та 100 000 грн моральної шкоди.
Окрім цього, просив суд зобов'язати відповідача наказом надати позивачу безоплатну правову допомогу на заяву від 16 листопада 2023 року та стягнути з нього 32000 грн матеріальної шкоди та 32000 грн моральної шкоди.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі №300/7970/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо повернення шести заяв ОСОБА_1 від 30 жовтня 2023 року про надання безоплатної вторинної правничої допомоги по справах №344/5795/23, №344/20311/23, №344/8027/23, №344/13978/23, №344/6314/23, №344/14470/22.
Зобов'язано Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги розглянути шість заяв ОСОБА_1 від 30 жовтня 2023 року про надання безоплатної вторинної правничої допомоги по справах №344/5795/23, №344/20311/23, №344/8027/23, №344/13978/23, №344/6314/23, №344/14470/22 та прийняти відповідні рішення з урахуванням викладених у рішенні висновків суду.
У задоволенні решти позову відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 опинився у ситуації, згідно з якою йому відмовлено в отриманні послуг з безоплатної вторинної правничої допомоги, як внутрішньо переміщеній особі, через подання документу невстановленої форми, який йому було видано центром надання адміністративних послуг. Тому дії Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо повернення звернень позивача від 30 жовтня 2023 року про надання безоплатної вторинної правничої допомоги для усунення недоліків - надання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, мають ознаки правового пуризму та є протиправними.
З метою належного захисту прав ОСОБА_1 суд вважав за необхідне зобов'язати відповідача розглянути шість його заяв від 30 жовтня 2023 року про надання безоплатної вторинної правничої допомоги по справах №344/5795/23, №344/20311/23, №344/8027/23, №344/13978/23, №344/6314/23, №344/14470/22 та прийняти відповідні рішення.
Щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок протиправності дій відповідача суд виходив із того, що позивачем не підтверджено жодними доказами суму в 96200 грн матеріальної шкоди та не доведено, що його негативні емоції досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою. Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 96200 грн матеріальної шкоди та 100000 грн моральної шкоди.
Щодо позовних вимог у частині розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 листопада 2023 року, то Західним регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у формі наказів від 24 листопада 2023 за №Н-БВПД/017/04.3-04/195 та №Н-БВПД/017/04.3-04/194 прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги позивачу у справах №344/11490/23 та №344/16185/23. На підставі вказаних наказів 27 листопада 2023 року було видано доручення №017/04.3/1783 та №017/04.3/1782, згідно з якими призначено адвоката ОСОБА_3 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 у вигляді здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами по справах №344/11490/23 та №344/16185/23 відповідно, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, яке б потребувало судового захисту. Відтак, не підлягають задоволенню також позовні вимоги про стягнення на користь позивача з відповідача 32000 грн матеріальної шкоди та 32000 грн моральної шкоди.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено сторонами.
ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просив апеляційний суд змінити рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні його позовних вимог і стягнути з відповідача на його користь 714 000 грн судових витрат та 3 650 000 грн моральної шкоди.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції неповно дослідив фактичні обставини справи, не врахував стан його здоров'я та безпідставно відмовив у задоволенні наведених у апеляційній скарзі вимог.
Водночас наполягає на тому, що суд першої інстанції не розглянув всі заявлені ним позовні вимоги.
Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги у своїй апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
При цьому наполягає на тому, що тимчасове посвідчення не є документом, який в розумінні вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII) та постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Порядок №509) підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оскільки такий підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідної форми. При цьому нормами Закону №1706-VII та Порядку № 509 не передбачено, що тимчасове посвідчення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що тимчасово проживає на території, є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, та не передбачено право відповідача на отримання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб для можливості підтвердження даних про суб'єкта права на безоплатну правову допомогу.
Наполягає на тому, що при розгляду звернень позивача відповідач діяв у чіткій відповідності із вимогами Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (далі - Закон № 3460-VI). У межах спірних правовідносин відповідачем вчинено дії, передбачені Законом щодо усунення недоліків, які містили звернення позивача для можливості прийняття рішення за результатами його зверненнями щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних вимог Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 був взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа, що тимчасово проживає на території Івано-Франківської територіальної громади за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджено тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 від 21 лютого 2023 року, виданим Департаментом адміністративних послуг (ЦНАП м. Івано-Франківська) Івано-Франківської міської ради.
30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявами про надання йому безоплатної вторинної правничої допомоги по справах №344/5795/23, №344/20311/23, №344/8027/23, №344/13978/23, №344/6314/23, №344/14470/22.
До вказаних заяв позивач долучив копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків та тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 21 лютого 2023 року, а також пред'явив працівникам відповідача паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 . При цьому у вказаних зверненнях ОСОБА_1 просив перевірити інформацію про наявність відомостей щодо нього, як внутрішньо переміщеної особи, у Єдиній інформаційній базі про внутрішньо переміщених осіб.
Західний регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради із запитом від 31 жовтня 2023 №017/01-09/922 про надання інформації про те, чи має ОСОБА_1 статус внутрішньо переміщеної особи та копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради листом від 01 листопада 2023 року №16/45.1-38/1988 відмовив Західному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у наданні запитуваної інформації, оскільки така є конфіденційною та повідомив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.
Відтак, за наслідками розгляду поданих ОСОБА_1 30 жовтня 2023 року заяв Західний регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги листом від 01 листопада 2023 року №Вн/04.3/7 повернув такі позивачу для усунення недоліків, роз'яснивши необхідність для підтвердження приналежності до категорії осіб, передбачених пунктом 14 частини 1 статті 14 Закону № 3460-VI, надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Попри те, Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради на попередній запит від 31 жовтня 2023 оку №017/01-09/922 у додаток до відповіді від 01 листопада 2023 року №16/45.1-38/1988 листом від 08 листопада 2023 року №4959/45.32-14/16в повідомив, що з огляду на надання 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 письмової згоди на передачу його персональних даних директору Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомляє, що позивач з 08 серпня 2022 року по даний час зареєстрований у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Відтак, Західний регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги листом від 10 листопада 2023 року №017/01-10/991 повідомив ОСОБА_1 про те, що оскільки його належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, підтверджена, то він може повторно звернутися до найближчого бюро правової допомоги із зверненнями про надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
ОСОБА_1 16 листопада 2023 року звернувся Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про надання безоплатної вторинної правничої допомоги у справах №344/16185/23 та №344/11490/23, до яких додав копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків та тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 21 лютого 2023 року, а також пред'явив працівникам Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .
За наслідками розгляду заяви позивача від 16 листопада 2023 року Західним регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у формі наказів від 24 листопада 2023 року за №Н-БВПД/017/04.3-04/195 та №Н-БВПД/017/04.3-04/194 на підставі пункту 14 частини 1 статті 14 Закону №3460-VI було прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 для здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами по справах №344/11490/23 та №344/16185/23, а також 27 листопада 2023 року видано доручення №017/04.3/1783 та №017/04.3/1782 адвокату ОСОБА_3 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 у вигляді здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справах №344/11490/23 та №344/16185/23 (а.с.179-180).
ОСОБА_1 вважав протиправними дії Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб'єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги регламентовано приписами Закону №3460-VI).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 вказаного Закону безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Частиною 1 статті 3 Закону №3460-VI передбачено, що право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону №3460-VI безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
За приписами частини 2 статті 13 Закону №3460-VI безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:
1) захист;
2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру.
У відповідності до пункту 14 частини 1 статті 14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають внутрішньо переміщені особи - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Приписами частини 1 статті 17 Закону №3460-VI передбачено, що Центр з надання безоплатної правничої допомоги:
1) надає правничі послуги безоплатної первинної правничої допомоги, визначені частиною другою статті 7 цього Закону;
2) здійснює правопросвітництво;
3) приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги;
4) забезпечує складання процесуальних документів за зверненням суб'єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу;
5) забезпечує участь захисника під час здійснення досудового розслідування та судового провадження у випадках, якщо захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії;
6) забезпечує участь захисника в розгляді справи про адміністративне правопорушення;
7) забезпечує здійснення представництва інтересів суб'єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
8) укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, для надання такої допомоги;
9) видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
10) приймає рішення про уповноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги на надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
11) приймає рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону;
12) подає клопотання до Координаційного центру з надання правничої допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 24 цього Закону;
13) приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
14) забезпечує надання послуг з медіації у встановленому порядку;
15) подає до Координаційного центру з надання правничої допомоги звіти про свою діяльність;
16) виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги.
Порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги регламентовано статтею 18 Закону №3460-VI.
Звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу.
У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобів зв'язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.
Письмове звернення підписується такою особою або її представником та подається до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або надсилається поштою.
Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги подаються документи (копії документів, завірені в установленому порядку), що ідентифікують особу, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, та підтверджують її належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.
Центр з надання безоплатної правничої допомоги має право отримувати інформацію про підтвердження належності особи до суб'єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу з відповідних державних реєстрів.
Подання електронного звернення та копій документів, що підтверджують належність особи до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, засобами електронного зв'язку здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (частина 1 статті 18 Закону №3460-VI).
Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків. Після усунення недоліків звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги може бути подано повторно. У такому разі забороняється відмовляти у прийнятті звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з підстав, про які не було зазначено раніше (частина 3 статті 18 Закону №3460-VI).
Відтак, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції на підставі аналізу наведених правових норм дійшов обґрунтованого висновку про те, що у разі звернення внутрішньо переміщеної особи про надання безоплатної правничої допомоги їй необхідно підтвердити належність до відповідної категорії осіб.
Питання гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб регламентовано приписами Закону №1706-VII.
За приписами частини 1 статті 4 вказаного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» було затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(далі - Порядок №509).
Згідно із пунктом 1 Порядку №509 цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка).
Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
На отримання довідки не мають права особи, які перемістилися в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, щодо яких не визначено дати завершення тимчасової окупації Російською Федерацією, перелік яких затверджений Мінреінтеграції.
У відповідності до матеріалів справи ОСОБА_1 у Центрі надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська було видано тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 від 21 лютого 2023 року для підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи, яке ним було подано відповідачу при зверненні 30 жовтня 2023 року до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявами про надання йому безоплатної вторинної правничої допомоги по справах №344/5795/23, №344/20311/23, №344/8027/23, №344/13978/23, №344/6314/23, №344/14470/22.
При цьому, на переконання апеляційного суду, безспірним є те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 4 Закону №1706-VII та пункту 1 Порядку №509 такий документ (тимчасове посвідчення №43984 від 21 лютого 2023 року ) не може вважатися належним для підтвердження відповідного статусу ОСОБА_1 , що з урахуванням положення частини 2 статті 18 №3460-VI надавало відповідачу право повернути такі звернення заявникові з відповідними роз'ясненнями для усунення недоліків, що і було зроблено.
Водночас апеляційний суд підкреслює те, що Західний регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги звертався до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради із запитом від 31 жовтня 2023 №017/01-09/922 про надання інформації про те, чи має ОСОБА_1 статус внутрішньо переміщеної особи та копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, однак листом від 01 листопада 2023 року №16/45.1-38/1988 йому у отриманні такої інформації було відмовлено.
Попри те, на переконання апеляційного суду, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Окрім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
При цьому після надання 07 листопада 2023 року позивачем згоди Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради на передачу персональних даних директору Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової 08 листопада 2023 року Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради було надіслано додаток до відповіді на запит відповідача від 01 листопада 2023 року та надано відповідь про те, що ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
На підставі зазначеного відповідачем направлено листа позивачу та проінформовано його про можливість повторного звернення до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оскільки оригінали заяв від 30 жовтня 2023 року про надання такої було повернуто позивачу.
Разом із тим, позивач станом на 11 квітня 2024 не звернувся до відповідача щодо надання йому безоплатної вторинної правничої допомоги з питання представлення інтересів у справах № 344/14470/22, № 344/5795/23, № 344/6314/23, № 344/8027/23, № 344/20311/23, № 344/13978/23.
Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини та наведене правове регулювання спірних правовідносин суд апеляційної інстанції погоджується із доводами відповідача про відсутність у його діях протиправної бездіяльності при розгляді звернень ОСОБА_1 від 30 жовтня 2023 року про надання йому безоплатної вторинної правничої допомоги по справах №344/5795/23, №344/20311/23, №344/8027/23, №344/13978/23, №344/6314/23, №344/14470/22, а отже і відсутність підстав для стягнення на користь позивача будь-якої матеріальної чи моральної шкоди, що пов'язана із розглядом цих звернень.
Покликання ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції не було вирішено всіх його позовних вимог може бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення у порядку, передбаченому статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції при частковому задоволенні позовних вимог допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Відтак, рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 слід скасувати та у задоволенні позову відмовити повністю.
Окрім того, оскільки у задоволенні вимог позивача відмовлено, апеляційний суд не вбачає підстав для стягнення на його користь будь-яких судових витрат.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги задовольнити.
Скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі №300/7970/23 у частині задоволення позову ОСОБА_1 та у задоволенні таких позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк