03 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2716/24 пров. № А/857/9112/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року в справі №380/2716/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,-
суддя в 1-й інстанції - Мартинюк В.Я.,
час ухвалення рішення - 13.03.2024 року,
місце ухвалення рішення - м.Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті донарахованої пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2 в сумі 295486,68 гривень (двісті дев'яносто п'ять тисяч гривень та шістдесят вісім копійок);
зобов'язати виплатити донараховану пенсію її померлого чоловіка - ОСОБА_2 в сумі 295486,68 гривень (двісті дев'яносто п'ять тисяч гривень та шістдесят вісім копійок).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті донарахованої пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2 в сумі 295 486 (двісті дев'яносто п'ять тисяч) гривень 68 копійок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 донараховану пенсію її померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 була призначена і виплачувалася пенсія за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. При цьому, спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачено здійснення виплати недоодержаної суми пенсії, в порядку спадкування. Твердить також про те, зо виплата заборгованості на виконання судових рішень, здійснюється за відповідною бюджетною програмою. Вважає апелянт, що спірні правовідносини, які виникли в розглядуваній справі, є тотожними до тих, які вже вирішені в інших судових провадженнях.
Позивач подала до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловила незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене відповідачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Відповідно до свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_1 , виданого 8 травня 1966 року, між ОСОБА_2 та позивачем проведено реєстрацію одруження.
Також, зазначене підтверджується записами згідно паспортних даних позивача КС №0285745, з якого вбачається, в тому числі, місце проживання позивача зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.08.2023 року, ОСОБА_2 помер.
Як зазначено у позові, за життя ОСОБА_2 двічі звертався до Львівського окружного адміністративного суду із позовними заявами щодо відновлення його права на належну пенсію.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року у справі №380/7817/22 позов задоволено повністю; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії та її виплату з 01.04.2019 (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_2 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та додаткових видів грошового забезпечення, передбачених у новій довідці від 08.12.2021 №3791 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 року у справі №380/14998/22 позов задоволено повністю; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати пенсію ОСОБА_2 з 01.04.2019 року згідно довідки про перерахунок пенсії від 01.03.2020 року наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаних судових рішень ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії, внаслідок чого нарахована доплата його пенсії за період з 01.04.2019 року по 30.09.2022 року становить 121 980,34 грн. та з 01.04.2019 року по 31.07.2023 року становить 173 56,34 грн.
Зазначене не заперечується сторонами та підтверджується розрахунками на доплату (виплату, утримання) пенсії, які наявні в маті реалах справи.
Також вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.10.2023 року про здійснення виплати нарахованих коштів на виконання рішень судів від 22.06.2022 у справі №380/7817/22 та від 25.01.2023 №380/14998/22, що не були отримані ОСОБА_2 у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач, листом від 25.10.2023 року №28897-29988/Ц-52/8-1300/23 з посиланням на положення ст.52, ч.ч.1, 4 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України повідомив позивача, що «…Доплату, обчислену ОСОБА_2 на виконання судових рішень, Ви зможете отримати за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати Вам пенсії, яка була нарахована померлому».
Не погодившись із такою відповіддю позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера унормований ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частиною 1 якої передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Право позивача на отримання суми пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, не заперечується сторонами у даній справі.
Проте, у листі-відмові від 25.10.2023 року відповідач посилається лише на те, що спірна доплата може бути отримана позивачем за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати позивачеві пенсії, яка була нарахована померлому.
Суд не приймає до уваги вказані аргументи відповідача, оскільки такі суперечать приписам ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, позивач звернулась до відповідача із заявою в порядку, передбаченому вищенаведеними статтями, а не в порядку виконання судового рішення у вищезазначених справах.
При цьому, судом встановлено, що позивачем дотримано строк звернення із такою заявою, а саме - не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Водночас судом першої інстанції правильно враховано те, що у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №200/10269/19-а сформульований висновок, що «…у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий правовий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06.04.2022 року у справі №200/10136/20-а.
Беручи до уваги вказані правові позиції Верховного Суду суд попередньої інстанції дійшов підставного висновку, що оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року у справі №380/7817/22 та від 25.01.2023 року у справі №380/14998/22 за життя померлого ОСОБА_2 набрали законної сили, а нарахування пенсії були проведені, проте не були виплачені в сумі 295 486,68 гривень, а тому позивач має право на виплату їй недоотриманих її чоловіком сум пенсії у зв'язку з його смертю.
Враховуючи вищенаведене, відмовляючи позивачеві у виплаті нарахованої, але не виплаченої пенсії померлого ОСОБА_2 , відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач має право на виплату їй недоотриманих її чоловіком у зв'язку з його смертю сум пенсії у порядку ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року в справі №380/2716/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 03 липня 2024 року.