01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.07.2010 № 14/227
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів:
при секретарі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Соціумінвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.05.2010
у справі № 14/227 ( .....)
за позовом Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк"
до ТОВ "Соціумінвест"
ОСОБА_1
ОСОБА_2
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” у квітні 2010 року звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17.02.2010р. у справі № 85/09 за позовом Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест”, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. у справі № 14/227 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17.02.2010р. у справі № 85/09 відмовлено. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17.02.2010р. у справі № 85/09 залишено в силі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. у справі № 14/227 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17.02.2010р. у справі № 85/09.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в порушення вимог ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, рішення було прийнято без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2010р. у справі № 14/227, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду, крім того, в судовому засіданні 12.07.2010р. представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. по справі № 14/227 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест”- залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.03.2008р. між Публічним акціонерним товариством “Ерсте Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” бул оукладено кредитний договір № 012-05/922 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Публічне акціонерне товариство “Ерсте Банк” відкриває Товариству з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” невідновлювальну кредитну лінію в сумі 3000000 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” за Кредитним договором, між ПАТ “Ерсте Банк” ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договори поруки № 010-05/152п-1 від 05.07.2006р., №0100-05/152п-2 від 05.07.2006р.
Відповідно до п. 12.1 Кредитного договору всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні цього договору чи у зв'язку з ним або впливають з нього, підлягають за вибором позивача, розгляду, зокрема, в Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство “Ерсте Банк” в січні 2009р. враховуючи неналежне виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” звернулось до постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест”, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за Кредитним договором.
08.02.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” в судовому засіданні третейського суду при Асоціації українських банків подало заяву про припинення провадження у справі № 85/09 до вирішення пов'язаної з нею справи господарського суду міста Києва № 33/107 про визнання кредитного договору недійсним. Третейський суд при Асоціації українських банків ухвалою від 08.02.2010р. у задоволенні вищевказаного клопотання відмовив.
Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17.02.2010р. у справі № 85/09 позов Публічного акціонерне товариство “Ерсте Банк” задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” на користь Публічного акціонерне товариство “Ерсте Банк” заборгованість за Кредитним договором в сумі 27092506,00грн., що за офіційним курсом Національного банку України, який на 17.02.2010р. становить 3385716,82 доларів США, 25500,00 грн. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом. Третейський розгляд позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинено.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” звертаючись з заявою до Господарського суду міста Києва зазначило, що спірне рішення третейського суду при Асоціаціх банків України є передчасним та незаконним, оскільки рішення Господарського суду міста Києва у справі № 33/107 могло б вплинути на вирішення третейської справи № 85/09, проте третейський суд безпідставно не зупинив провадження у справі № 85/09 та прийняв оспорюване рішення.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про третейські суди” (далі - Закону) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Згідно ст. 6 Закону третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди” господарським судам необхідно мати на увазі, що наведений у частині третій статті 51 Закону перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно ч. 3 ст. 51 Закону рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
- справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
- рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
- третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
- склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
- третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Відповідно до п. 1.15 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди” за результатом розгляду заяви господарський суд приймає рішення, зміст якого повинен відповідати статті 84 ГПК України з урахуванням особливостей відповідної категорії справ. Одна з таких особливостей полягає в тому, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною третьою статті 51 Закону.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно абз. 5 п. 1.14 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди” господарський суд розглядає питання про скасування рішення третейського суду лише з підстав, викладених у заяві.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що із наведених в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” не вбачається підстав для скасування рішення третейського суду, оскільки відмова зупиненні провадження у справі не є підставою для скасування рішення. Докази визнання недійсною спірної угоди на момент розгляду справи третейським судом відсутні. Інших підстав під час розгляду справи не виявлено.
Інші доводи наведені Товариством з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” в апеляційній скарзі колегією суддів також до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, ст. 51 Закону України “Про третейські суди” Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю “Соціумінвест” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. у справі № 14/227 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 14/227 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді
14.07.10 (відправлено)