01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.07.2010 № 05-5-7/5624
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - 1) Соболєв А.Л. - представник за дов. № 2923-НЮ від 11.12.2009 року;
2) не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Вінницяоблпаливо"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 18.05.2010
у справі № 05-5-7/5624 ( .....)
за позовом ВАТ "Вінницяоблпаливо"
до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"
Колективного підприємства збагачувальна фабрика "Центральна"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1080,40 грн.
Суть ухвали і апеляційної скарги:
У травні 2010 року ВАТ «Вінницяоблпаливо» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна» про стягнення 1 080,40 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року № 05-5-7/5624 (суддя - Якименко М.М.) позовна заява та додані до неї документи повернуті позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ВАТ «Вінницяоблпаливо» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року № 05-5-7/5624 та направити справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм процесуального права судом першої інстанції. Так, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Крім того, апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, мотивуючи це отриманням оскаржуваної ухвали 03.06.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 року № 05-5-7/5624 відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до на 12.07.2010 року.
У судове засідання 12.07.2010 року з'явився тільки представник відповідача - 1, представники позивача та відповідача - 2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні представником відповідача - 1 надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали, оглянувши оригінали, заслухавши пояснення представника відповідача - 1, Київський апеляційний господарський суд, -
Як зазначалося вище, господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року № 05-5-7/5624 (суддя - Якименко М.М.) позовна заява та додані до неї документи повернуті позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до позовної заяви не додано обґрунтований розрахунок стягуваної суми щодо кожного з відповідачів окремо, що є порушенням, на думку суду, п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Київський апеляційний господарський суд не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути на свою користь як з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», так і з Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна» вартість недостачі в розмірі 1 080,40 грн., обґрунтований розрахунок якої наведено в тексті позовної заяви.
Щодо розрахунку стягуваної суми виходячи зі ступеня вини кожного з відповідачів, то колегія суддів вважає, що вказана обставина має бути досліджена та встановлена судом в ході розгляду справи по суті.
Отже, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем надано обґрунтований розрахунок стягуваної суми у разі встановлення судом вини ДТГО «Південно-Західна залізниця» або Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна» у виникненні недостачі вугілля, колегія суддів вважає, що господарським судом міста Києва помилково застосовано п. 3 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України «Про господарські суди», цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує господарський суд повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи.
У разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд може витребувати, зокрема, від сторін по справі документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору. Також суд першої інстанції не позбавлений права витребувати від позивача уточнення розрахунку ціни позову та зобов'язати сторін звірити розрахунки.
Таким чином, суд першої інстанції на підставі статті 65 Господарського процесуального кодексу України при підготовці справи до розгляду мав право також витребувати від позивача обґрунтований розрахунок стягуваної суми окремо щодо кожного з відповідачів.
З огляду на наведене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарським судом міста Києва безпідставно повернуто позовну заяву без розгляду заявнику.
У зв'язку з цим апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва - скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини 1 та частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України з направленням позовних матеріалів для розгляду по суті до господарського суду міста Києва.
Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо» задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року № 05-5-7/5624 скасувати.
3. Позовні матеріали, повернуті на підставі ухвали за № 05-5-7/5624, передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді