01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.07.2010 № 41/217
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.12.2009
у справі № 41/217 ( .....)
за позовом ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"
до Державне підприємство "Вугілля України"
третя особа позивача
третя особа відповідача Державне підприємство "Антрацит"
Державне підприємство "Луганська вугільна компанія"
Гірничо-збагачувальна фабрика "Слав"яносербська"
Державне підприємство "Донбасантрацит"
Шахта "Краснолуцька"
Гірничо-збагачувальна фабрика ім.Ізвестій
Державне підприємство "Свердловантрацит"
Відокремлений підрозділ "Групова збагачувальна фабрика "Червонопартизанська"
Державне підприємство "Свердловантрацит"
Державне підприємство "Луганськвугілля"
Вугледобувне підприємство "Луганськвугольпостачання"
Державне підприємство "Орджонікідзевугілля"
Закрите акціонерне товариство Гірничозбагачувальна фабрика "Краснолуцька"
Державне підприємство "Сніжнеантрацит"
Державне підприємство "Сніжневуглезбут"
ТОВ "Вугледобувне підприємство "Вуглетрест"
ТОВ "Сніжне-Техновугілля"
Вугледобувне підприємство Шахтарськзбутпостачання Державного підприємства "Шахтарськантрацит"
ТОВ "Енергоімпекс"
про стягнення 501975,21 грн.
Постанова приймається 01.07.2010р. у зв»язку з оголошенням в судових засіданнях 27.05.2010р. та 15.06.2010р. перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.
Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення 501975,21 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2009р. у справі № 41/217 позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» 451475,51 грн. збитків, 4514,76 грн. держмита та 106,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2009р. у справі № 41/217 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2009р. у справі № 41/217 в частині задоволення суми у розмірі 143041,36 грн.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2010р. прийнято апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» та Державного підприємства «Вугілля України» до провадження та призначено розгляд справи № 41/217 на 27.04.2010р.
Встановлено, що в судове засідання 27.04.2010р. представники третіх осіб не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010р. розгляд справи № 41/217 було відкладено на 27.05.2010р. у зв»язку з не явленням представників третіх осіб.
В судовому засіданні 27.05.2010р. від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить скасувати рішення в частині задоволених вимог та в позовних вимогах ВАТ «Центренерго» відмовити.
В судовому засіданні 27.05.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 15.06.2010р.
В судовому засіданні 15.06.2010р. від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу в яких просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, рішення в частині задоволення позовних вимог ВАТ «Центренерго» залишити без змін.
В судовому засіданні 15.06.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 01.07.2010р.
Встановлено, що в судове засідання 01.07.2010р. представники третіх осіб не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
26.01.2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Центренерго" (далі -покупець, позивач) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі -постачальник, відповідач) укладено Договір № 1 -01/1 -П про поставку вугілля (далі-Договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що постачальник на умовах передбачених даним Договором, зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля кам'яне енергетичне українського походження (далі -вугілля або спірне вугілля).
Відповідно до пункту 1.2 Договору марки та базові характеристики якості вугілля, яке буде поставлятися за Договором наводяться у додатках до Договору.
Розділом 2 Договору сторони узгодили, що поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, погодженим графіком. Мінімальна партія відвантаження -залізничний напіввагон. Відвантажене вугілля повинно супроводжуватись комплектом перевізних документів відповідно до вимог Статуту залізниць України. Датою поставки вугілля є дата підписання акту приймання -передавання.
Відповідно до пункту 1 Договору ціна 1 тони вугілля з базовими характеристиками якості (базова ціна) та кількість, погоджується сторонами і зазначається у відповідних додатках до Договору.
Згідно з пунктом 3.2 Договору фактична ціна поставленого вугілля для проведення розрахунків визначається виходячи з базової ціни вугілля, погодженої згідно з п. 3.1 Договору, із застосуванням знижок/надбавок залежно від відхилень фактичних значень золи та вологи, зазначених в лабораторії ТЕС покупця -вантажоотримувача (далі - вантажоотримувач) та вказаних в акті прийому -передачі від базових.
Пунктом 4.10 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний у випадку, якщо вага вугілля, вказана у залізничній накладній не буде відповідати вазі, визначеній на ТЕС вантажоотримувача, протягом 24 -х годин з моменту надходження вугілля повідомити про це постачальника по факсу та передати постачальнику оригінал комерційного акту протягом 10 -ти робочих днів з дати надходження вугілля.
За домовленістю сторін (п. 5.1. Договору) приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, положенням про поставку продукції виробничо -технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 р. № 888, ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробуваннь”, та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору. За одиницю виміру кількості вугілля приймається одна тонна.
Відповідно до пункту 5.3 Договору у випадку, якщо показники якості (зольність) вугілля визначені в лабораторії вантажоотримувача перевищують граничний рівень, вказаний у п. 3 Додатку до цього Договору, вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів направляє виклик постачальнику -прибути до вантажоотримувача на протязі 24 год. з моменту отримання повідомлення.
Згідно з пунктом 5.3.1 Договору у випадку неприбуття представника постачальника у визначений строк, результати по якості, отримані вантажоотримувачем є дійсними для сторін та покупець має право прийняти вугілля згідно з п. 3 Додатку до цього Договору.
Пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що оплата за поставлене вугілля здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання -передачі або відкриття акредитиву покупцем на користь постачальника. Покупець також має право здійснювати передплату грошовими коштами на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 9 від 11.06.2004 року до Договору № 1 -01/2 -П від 26.01.2004 року укладеного між ДП “Вугілля УКраїни”та ВАТ “Центренерго”сторони узгодили, що при розрахунку вартості вугілля, яке постачається на ТЕС України використовується наступний порядок для всіх сортів і марок вугілля:
- якщо фактичні значення показників якості відрізняються від базових, проте знаходяться в межах допустимого діапазону значень разова ціна коригується на 2,5% за кожний процент відхилення зольності Аd і на 1,3% за кожний процент відхилення вологи W rt від базових значень;
- якщо фактичні значення основних показників якості виходять за межі допустимого діапазону значень базова ціна коригується тиким чином:
- при збільшенні зольності Аd: на 2,5% за кожний процент відхилення Аd в межах допустимого діапазону значень: на 5,0 % - за кожний процент відхилення Аd в межах верхнє допустиме значення Аd плюс 5,0 %: на 10% - за кожний подальший процент відхилення Аd ;
- при зольності прийнятого вугілля нижче 18,0% подальші надбавки по зольності не застосовуються;
- при збільшенні загальної вологи W rt : на 1,3 % - за кожний процент відхилення W rt в межах допустимого діапазону значень: на 5,0% - за кожний процент відхилення W rt в межах верхнє допустиме значення W rt плюс 3,0%: на 10,0% - за кожний подальший процент відхилення W rt .
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 11 від 21.06.2004 року до Договору № 1 -01/1 -П від 26.01.2004 року у випадку надходження вугілля з показниками якості золи Аd прийнятими до розрахунків, які перевищують 36,0 %, покупець має право прийняти таке вугілля, зі знижкою 90% від базової ціни, або повернути постачальнику. Постачальник зобов'язаний компенсувати всі витрати ТЕС вантажоотримувача з поставкою неякісного вугілля, а також забезпечити його вивезення протягом 72 годин з дати отримання повідомлення.
1) На виконання умов Договору 31.01.2005 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки “Т”концентрат, класу 0 -100 мм, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Луганська вугільна компанія”в загальній кількості 129 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 51379367 у вагоні 66028150 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 51379366 у вагоні 67181404 у кількості 60 000, 00 кг;
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатками до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля № 459 від 31.01.2005 року та № 470 від 31.01.2005 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Сухин В.С., Бабай Г.І. та Кравченко В.М, що засвідчується копіями актів відбору проб № 459 та № 470 від 31.01.2005 року.
У зв'язку з чим, 02.02.2005 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43022820 та № 43022821 належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
03 травня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, проте претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 712,00 грн. -провізної плати, 25,70 грн. -плати за користування вагонами, 124,00 грн. -додаткових зборів та 372,34 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про відшкодування збитків задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до п. 16. Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю”затвердженої Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № 7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркуванню поставленої продукції, тари та упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає якість оглянутої продукції та характер виявлених при приймання недоліків. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах що запобігають погіршенню її якості та змішання з іншою однорідною продукцією.
Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складення двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки або інших обов'язкових правилах або договорі.
П. 18 зазначеної Інструкції встановлено, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом не пізніше 24 годин, а щодо швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркуванню продукції, тари та упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановленні Основними та Особливим умовам поставки, іншим обов'язковим для сторін правилами чи договором.
Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику - прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.
Проте, позивач в порушення вищезазначених вимог виклик відповідачу не направив.
П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.
Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, колегія суддів вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору.
2) На виконання умов Договору у липні 2005 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля у вагонах № 68474345, 64483480, 66706763, 60652062, 66173659, 61028269, 67880468, 68305861, 68401983, 68546787, 68820620, 67362160, 68403260, 68777564, 68405679, 68567932, 68824887, 68614783, 68798347, 68716554, 68748631, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Антрацит”.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатками до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля № 3197 від 22.07.2005 року, № 3215 від 23.07.2005 року, № 3273 від 26.07.2005 року, № 3274 від 26.07.2005 року, № 3275 від 26.07.2005 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Сухин В.С., Бабай Г.І., Рудневой С.В., Хрень Л.М., Микитина І.В., Полевізакова І.М., Осецький А.Г., Клочко Л.М., Вищенко М.Л., Мокрий Н.Б., Собко В.Н., що засвідчується копіями актів відбору проб № 3197 від 22.07.2005 року, № 3215 від 23.07.2005 року, № 3273 від 26.07.2005 року, № 3274 від 26.07.2005 року, № 3275 від 26.07.2005 року.
У зв'язку з чим, 24.07.2005 року та 28.07.2005 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43539268, № 43539269, № 43539270, № 43539271, № 43539272, № 43539273, № 43539274, № 43539247, № 43539248, № 43539249, № 43539250, № 43539254, № 43539255, № 43539256, № 43539257, № 43539258, № 43539259, № 43539260, № 43539261, № 43539262, № 43539263 належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
01 серпня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу, відповідач надав відповідь на претензію, відповідно до якої проти задоволення позовних вимог заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 28 159,00 грн. -провізної плати, 13 539,60 грн. -плати за користування вагонами, 218, 88 грн. -додаткових зборів та 8 383,58 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Відповідач в свою чергу визнав, існуючу заборгованість частково, а саме в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 33 790,80 грн. з урахуванням ПДВ та в частині плати за користування вагонами в сумі 38,04 грн. з урахуванням ПДВ, що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.
Враховуючи те, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача по даній поставці підлягають задоволенню частково в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 33 790,80 грн. з урахуванням ПДВ та плати за користування вагонами 38,04 грн. з урахуванням ПДВ, оскільки відповідач прийняв спірне вугілля та визнав позов в цій частині, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.
3) На виконання умов Договору у серпні 2005 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля у вагонах №№ 60102316, 60909009, 65295719, 68401983, 68546787, 68483239 вантажовідправником якого було Державне підприємство “Антрацит”.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатками до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля № 3558 (45) від 07.08.2005 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Сухин В.С., Хрень Л.М., Кириченко Л.І., Кононок І.В., Ісаченко С.А., Шкуренко Г.В. та Холочук В.В., що засвідчується копіями актів відбору проб № 3558 від 07.08.2005 року та № 3256 від 25.07.2005 року .
У зв'язку з чим, 02.08.2005 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в залізничному вагоні № 68483239 без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 43539279 належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
01 серпня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, в свою чергу, відповідач надав відповідь на претензію, відповідно до якої проти задоволення позовних вимог заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 322,00 грн. -провізної плати, 1 723,70 грн. -плати за користування вагонами, 159,50 грн. -додаткових зборів та 641,04 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача по даному пункту не підлягають задоволенню, так як є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, оскільки позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору.
4) На виконання умов Договору 22.05.2006 року та 23.05.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Донбасантрацит”в загальній кількості 1 103 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48211444 у вагоні 60481314 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211440 у вагоні 68749167 у кількості 71 000, 00 кг;
- за накладною 48211441 у вагоні 68620160 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211445 у вагоні 64417587 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211442 у вагоні 67354950 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211443 у вагоні 67851675 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211484 у вагоні 65324170 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211482 у вагоні 65742975 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211481 у вагоні 67394346 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211483 у вагоні 67175075 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211486 у вагоні 66170507 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211479 у вагоні 64516016 у кількості 65 000,00 кг;
- за накладною 48211488 у вагоні 67880229 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211480 у вагоні 65284242 у кількості 70 000,00 кг;
- за накладною 48211487 у вагоні 65302465 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211485 у вагоні 64624505 у кількості 69 000,00 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатком до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля № 3057 від 23.05.2006 року, № 3059 від 23.05.2006 року та № 3072 від 24.05.2006 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 23.05.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважениї представників для спільного випробування зазначеного вугілля, проте представники своєчасно не з'явився та згоду на повернення вагонів не надали.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Ромашко П.А., Савельєва В.Н., Вербицький В.І., Осецький А.Т., Московченко Т.П., Підпорина В.А. та Пефтевий В.І, що засвідчується копіями актів відбору проб № 3057 від 23.05.2006 року, № 3059 від 23.05.2006 року та № 3072 від 24.05.2006 року.
У зв'язку з чим, 27.05.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43644046, № 43644042, № 43644047, № 43644045, № 43544048, № 43644049, № 43644053, № 43644041, № 43644040, № 43644052, №43644054, № 43644044, № 43644043, № 43644050, № 43644055, № 43644051, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
21 вересня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, проте претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 21 459,00 грн. -залізничного тарифу, 8 839,40 грн. -плати за користування вагонами та 6 059,68 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 4 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 36 358,08 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
5) На виконання умов Договору 25.05.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Донбасантрацит”в загальній кількості 695 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48211539 у вагоні 67558163 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211541 у вагоні 68359702 у кількості 71 000, 00 кг;
- за накладною 48211542 у вагоні 66172883 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211543 у вагоні 65772345 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211545 у вагоні 67898965 у кількості 71 000,00 кг;
- за накладною 48211544 у вагоні 68456284 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211540 у вагоні 68777739 у кількості 70 000,00 кг;
- за накладною 48211537 у вагоні 66732025 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211536 у вагоні 68563527 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48211538 у вагоні 67195925 у кількості 69 000,00 кг;
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатком до Договору.
За результати приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля № 3101 від 26.05.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 26.05.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля, проте представник своєчасно не з'явився та згоду на повернення вагонів не надав.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Овчаренко Д.І., Нікітіна І.В., та Дзюбко В.В., що засвідчується копією акту відбору проб № 3101 від 26.05.2006 року.
У зв'язку з чим, 03.06.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43644079, № 43644091, № 43644080, № 43644083, № 43644093, № 43644078, № 43644092, № 43644082, № 43644081, № 43644077, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
21 вересня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, проте претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 13 446,00 грн. -залізничного тарифу, 21 397,00 грн. -плати за користування вагонами та 6 968,60 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 5 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 41 811,60 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
6) На виконання умов Договору 27.09.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Свердловантрацит”в загальній кількості 1 862 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48365383 у вагоні 66726621 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48365386 у вагоні 67705970 у кількості 70 000,00 кг;
- за накладною 48365387 у вагоні 66821372 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48365388 у вагоні 66064239 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48365376 у вагонах 65287427, 64948458, 65511677, 68820364, 68531151 у кількості 343 000,00 кг;
- за накладною 48640159 у вагоні 65287427 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48365377 у вагонах 67863787, 68620160, 67913780, 66243213, 67663252 у кількості 347 000,00 кг;
- за накладною 48365385 у вагонах 67157255, 66243809, 60933488, 66933185 у кількості 277 000,00 кг;
- за накладною 48365389 у вагонах 60883816, 65110181, 67656645 у кількості 203 000,00 кг;
- за накладною 48365378 у вагонах 68703800, 65289027, 60928561, 65885949 у кількості 277 000,00 кг;
- за накладною 44078031 у вагоні 67863787 у кількості 69 000,00 кг;
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатками до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля № 5259 від 27.09.2006 року, № 5261 від 27.09.2006 року, № 5262 від 27.09.2006 року, № 5277 від 28.09.2006 року, № 5279 від 28.09.2006 року, № 5281 від 28.09.2006 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 28.09.2006 року та 29.09.2006 року повідомила вантажовідправника по постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Осецький А.Т., Московченко Т.П., Чирва Ю.В., Діденко Н.Н., Хрень Л.М., Ромашко П.А., Бухарський Е.А., Юрченко Н.Н., Савельєва В.Н., що засвідчується копіями актів відбору проб № 5259 від 27.09.2006 року, № 5261 від 27.09.2006 року, № 5262 від 27.09.2006 року, № 5277 від 27.09.2006 року, № 5279 від 27.09.2006 року, № 5281 від 27.09.2006 року.
Листом № 652 від 28.09.2006 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля в вищезазначених вагонах за показниками якості визначених лабораторією вантажоотримувача.
У зв'язку з чим, 29.09.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078031, № 44078032, № 44078033, № 44078034, № 44078035, № 44078036, № 44078037, № 44078038, № 44078039, № 44078040, № 44078041, № 44078042, № 44078043, № 44078044, № 44078045, № 44078046, № 44078047, № 44078048, № 44078049, № 44078050, № 44078051, № 44078052, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
23 листопада 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач 07.12.2006 року надіслав на адресу позивача відповідь на претензію, відповідно до якої проти існування заборгованості в сумі 42 522, 00 грн. не заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 32 562,00 грн. -залізничного тарифу, 2 873,00 грн. -плати за користування вагонами та 7 087,00 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 6 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 42 522,00 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
7) На виконання умов Договору 29.09.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Свердловантрацит”в загальній кількості 140 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48634692 у вагонах 65759565 та 67917286 у кількості 140 000,00 кг;
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої відповідними Додатками до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля за фактичною якістю № 5306 від 29.09.2006 року, № 5327 від 30.09.2006 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС факсограмою від 30.09.2006 року та телеграмою від 02.10.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля, проте представник своєчасно не з'явилися та згоду на повернення вагонів не надали.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Овчаренко Д.І., Сороніний Н.В., Кравченко В.М., Ромашко П.А., Пефтеєва Л.С., Марущанова О.І., що засвідчується копіями актів відбору проб № 5306 від 29.09.2006 року та № 5327 від 30.09.2006 року.
У зв'язку з чим, 04.10.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078058 та № 44078059, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач 07.09.2007 року надіслав на адресу позивача відповідь на претензію, відповідно до якої проти існування заборгованості заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2 976,00 грн. -залізничного тарифу, 1 640,90 грн. -плати за користування вагонами та 923,38 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 7 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 5 540,28 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля позивачем понесені витрати.
8) На виконання умов Договору 29.09.2006 року та 02.10.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки ТО - 100, вантажовідправником якого було Державне відкрите акціонерне товариство центрально -збагачувальна фабрика “Маяк”в загальній кількості 549 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48644708 у вагонах 65520173, 66444746, 67149922 у кількості 203 000,00 кг;
- за накладною 48644709 у вагонах 67905141, 66669979 у кількості 138 000,00 кг;
- за накладною 48644710 у вагоні 67673343 у кількості 70 000,00 кг;
- за накладною 48644712 у вагоні 63892533 у кількості 69 000,00 кг;
- за накладною 48644711 у вагоні 67897041 у кількості 69 000,00 кг;
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 5327 від 30.09.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмами від 02.10.2006 року та від 03.10.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля, проте представники своєчасно не з'явилися та згоду на повернення вагонів не надали.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Лесниченко Ю.М., Дихтярь Д.Н., Москаленко Н.Н., Савельєва В.Н., Ромашко П.А., Пефтеєва Л.С., Марущанова О.І., що засвідчується копіями актів відбору проб № 5302 від 04.10.2006 року, № 5327 від 30.09.2006 року та № 5362 від 04.10.2006 року.
У зв'язку з чим, 05.10.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078070, № 44078071, № 44078072, № 44078073, № 44078074, № 44078062, № 44078061, № 44078060, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач в свою чергу, 01.10.2007 року надіслав відповідь на претензію, відповідно до якої заборгованість в сумі 18 544,20 грн. визнав в повному обсязі.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 11 825,00 грн. -залізничного тарифу, 3 628,50 грн. -плати за користування вагонами та 3 090,70 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 8 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 18 544,20 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
9) На виконання умов Договору 17.11.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки ТО - 100, вантажовідправником якого було Державне відкрите акціонерне товариство центрально -збагачувальна фабрика “Маяк”в загальній кількості 552 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48644749 у вагонах 67884668, 67913517, 65532350, 68501865, 67661017, 66375718, 65709461 та 6704847 у кількості 552 000,00 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 6534 від 17.11.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС факсограмою від 18.11.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Коваль П.В., Чернишова О.Е., Казакова С.В., що засвідчується копією акту відбору проб № 6534 від 17.11.2006 року.
В свою чергу, факсограмою від 18.11.2006 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля в вищезазначених вагонах за показниками якості визначених лабораторією вантажоотримувача.
У зв'язку з чим, 18.11.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078616, № 44078617, № 44078618, № 44078619, № 44078620, № 44078621, № 44078622, № 44078623, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 11 840,00 грн. -залізничного тарифу, 327,20 грн. -плати за користування вагонами та 2 433,44 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 9 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 14 600,64 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
10) На виконання умов Договору 19.11.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки Т, вантажовідправником якого було Закрите акціонерне товариство гірничо -збагачувальна фабрика “Краснолуцька”в загальній кількості 345 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48583854 у вагоні 66021734 у кількості 65 000 кг;
- за накладною 48583855 у вагоні 68499573 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 48583856 у вагоні 65755456 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 48583857 у вагоні 68819689 у кількості 71 000 кг;
- за накладною 48583858 у вагоні 67887661 у кількості 71 000 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 6574 від 19.11.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмами від 20.11.2006 року та від 21.11.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільногно випробування зазначеного вугілля.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Сухиня В.С., Никитина І.В., Гирмяня В.А., що засвідчується копією акту відбору проб № 6574 від 19.11.2006 року.
Листом № 454 від 21.11.2006 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля в вищезазначених вагонах за показниками якості визначених лабораторією вантажоотримувача.
У зв'язку з чим, 20.11.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078631, № 44078632, № 44078633, № 44078634, № 44078635, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 714,00 грн. -залізничного тарифу, 186,00 грн. -плати за користування вагонами та 1 380,00 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 10 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 8 280,00 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
11) На виконання умов Договору 22.11.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки ТО - 100, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Шахтарськантрацит”в загальній кількості 412 800,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48426721 у вагоні 68780279 у кількості 70 400 кг;
- за накладною 48426720 у вагоні 65288219 у кількості 69 200 кг;
- за накладною 48426719 у вагоні 67871863 у кількості 68 400 кг;
- за накладною 48426718 у вагоні 66631771 у кількості 68 000 кг;
- за накладною 48426717 у вагоні 66065780 у кількості 68 600 кг;
- за накладною 48426716 у вагоні 67146381 у кількості 68 200 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 6626 від 22.11.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 23.11.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля, проте представник своєчасно не з'явилися та згоду на повернення вагонів не надали.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Ромашко П.А., Хрень Л.М., Демочко А.І., що засвідчується копією акту відбору проб № 6626 від 22.11.2006 року.
У зв'язку з чим, 24.11.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078665, № 44078664, № 44078663, № 44078662, № 44078661, № 44078660, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 8 068,00 грн. -залізничного тарифу, 1 368,00 грн. -плати за користування вагонами та 1 887,20 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 11 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 11 323,20 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
12) На виконання умов Договору 12.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Свердловантрацит”в загальній кількості 336 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48644289 у вагонах 66447764, 66821158, 66936089, 64338981, 65781437 у кількості 336 000 кг;
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 7180 від 13.12.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику - прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.
В матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.
Проте, при проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача та вантажовідправника-Осецький А.Т., Бухарський Е.А., Жеребний В.В., Шрамко В.Г., Онищенко Л.А., Филипенко Л.В., Марфутина В.Г. та Тимошенко Л.П., що засвідчується копією акту відбору проб № 7180 від 12.12.2006 року та копією акту спільного опробування вугілля, яке поступило на адресу вантажоотримувача за період з 12.12.2006 року по 15.12.2006 року.
14.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078744, № 44078743, № 44078742, № 44078741, № 44078740, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої просив призупинити строк розгляду претензії для одержання всіх необхідних документів.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 7 350,00 грн. -залізничного тарифу, 236,30 грн. -плати за користування вагонами, 9,80 грн. -додаткових зборів та 1 519,22 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 12 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 9 115,32 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
13) На виконання умов Договору 14.12.2006 року та 15.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Свердловантрацит”в загальній кількості 1 166 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48644300 у вагоні 66226812 у кількості 65 000 кг;
- за накладною 48644327 у вагонах 67609370, 67157461, 66592527, 65757189 у кількості 276 000 кг;
- за накладною 48644296 у вагонах 60723855, 67866608, 67892166 у кількості 207 000 кг;
- за накладною 48644328 у вагонах 64143084, 67194456, 67672675, 66210733 у кількості 277 000 кг;
- за накладною 48644345 у вагонах 60708252, 65772774, 67385377, 67386987 у кількості 272 000 кг;
- за накладною 48644299 у вагонах 64986466 у кількості 69 000 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 7209 від 14.12.2006 року, № 7238 від 16.12.2006 року, № 7250 від 16.12.2006 року та № 7251 від 16.12.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 15.12.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача та вантажовідправника -Овчаренко Д.І., Пефтеєва Л.С., Усатай Т.Е., Шрамко В.Г., Онищенко Л.А., Филипенко Л.В., Марфутина В.Г. та Тимошенко Л.П., що засвідчується копіями актів відбору проб № 7209 від 14.12.2006 року, № 7238 від 15.12.2006 року, № 7250 від 15.12.2006 року від 22.11.2006 року, № 7251 від 15.12.2006 року та актом спільного опробування спірного вугілля, яке надійшло на адресу вантажоотримувача за період з 12.12.2006 року по 15.12.2006 року.
Після проведення спільного опробування спірного вугілля, 17.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078755, № 44078756, № 44078758, № 44078757, № 44078760, № 44078759, № 44078762, № 44078763, № 44078764, № 44078766, № 44078765, № 44078768, № 44078767, № 44078778, № 44078769, № 44078779, № 44078780, № 44078761, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 26 610,00 грн. -залізничного тарифу, 5 533,20 грн. -плати за користування вагонами, 140,60 грн. -додаткових зборів та 6456,76 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 13 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 38 740,56 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
14) На виконання умов Договору 19.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Свердловантрацит”в загальній кількості 414 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48644419 у вагоні 67579813 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 48644415 у вагонах 68618784, 67196840, 68620848, 68466705, 68734268 у кількості 345 000,00 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 7334 від 20.12.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику -прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.
П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Овчаренко Д.І., Стеценко Т.І., Маяк В.І., що засвідчується копією акту відбору проб № 7334 від 19.12.2006 року.
22.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078797, № 44078796, № 44078795, № 44078794, № 44078792, № 44078791, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 квітня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 8 880,00 грн. -залізничного тарифу, 2 286,00 грн. -плати за користування вагонами, 120,30 грн. -додаткових зборів та 2 257,26 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
В свою чергу відповідач, визнав в повному обсязі позовні вимоги в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 10 656, 00 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.
Однак, проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що телеграма з викликом представника не направлялась, а тому відповідно простій вагонів в очікуванні представників постачальника відсутній.
Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача по даній поставці підлягають задоволенню частково лише в частині стягнення провізної плати в сумі 10 656,00 грн., в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.
15) На виконання умов Договору 19.12.2006 року та 20.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки А -О -10 мм, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”в загальній кількості 2 605 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48582100 у вагонах 65724684, 66940313, 65320574, 60491610 у кількості 273 000 кг;
- за накладною 48582101 у вагонах 65289118, 64710981, 66242686 у кількості 203 000 кг;
- за накладною 48582109 у вагонах 65704728, 67854836, 66031642, 67210922, 67383315 у кількості 341 000 кг;
- за накладною 48582120 у вагонах 63828362, 67608828, 63370183, 63978324 у кількості 272 000 кг;
- за накладною 48582121 у вагонах 67868885, 66685025, 66449042, 65353625, 65343816 у кількості 345 000 кг;
- за накладною 48582127 у вагонах 65247058, 67184176, 60784675, 67674044, 66011115 у кількості 345 000 кг;
- за накладною 48582132 у вагонах 64572928, 66230285, 65701559, 65949547, 67859389 у кількості 343 000 кг;
- за накладною 48582089 у вагонах 67850362, 66573312, 66741612, 65298010 у кількості 276 000 кг;
- за накладною 48582758 у вагоні 65352668 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 48582760 у вагоні 65730137 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 48582750 у вагоні 65288185 у кількості 69 000 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля за фактичною якістю № 7340 від 21.12.2006 року, № 7341 від 21.12.2006 року, № 7377 від 22.12.2006 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмами від 19.12.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача та вантажовідправника -Черняєва Т.І., Покович В.І., Онищенко Л.А., Бухарская Е.А., Шрамко В.Г., Осецький А.Т., Савельєва В.Н., Назаренко М.Н. Тулина А.Л., що засвідчується копіями актів відбору проб № 7296 від 18.12.2006 року, № 7324 від 19.12.2006 року, № 7340 від 20.12.2006 року, № 7341 від 20.12.2006 року, № 7377 від 22.12.2006 року, № 7323 від 19.12.2006 року.
У зв'язку з чим, 23.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078804, № 44078805, № 44078806, № 44078807, № 44078808, № 44078809, № 44078810, № 44078811, № 44078812, № 44078813, № 44078814, № 44078815, № 44078816, № 44078817, № 44078818, № 44078819, № 44078820, № 44078821, № 44078822, № 44078823, № 44078824, № 44078828, № 44078829, № 44078830, № 44078836, № 44078837, № 44078838, № 44078839, № 44078840, № 44078841, № 44078842, № 44078843, № 44078844, № 44078845, № 44078846, № 44078847, № 44078848, № 44078849, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, яка залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 48 734,00 грн. -залізничного тарифу, 19 927,50 грн. -плати за користування вагонами, 168,30 грн. -додаткових зборів та 13 765,96 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 15 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 82 595,76 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
16) На виконання умов Договору 21.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Свердловантрацит”в загальній кількості 345 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48644436 у вагонах 68622216, 67161844, 65378838, 67857433, 67382002 у кількості 345 000 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 7360 від 21.12.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику - прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.
П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Сухиня В.С., Чернишова О.Е., Германский А.М., що засвідчується копією акту відбору проб № 7360 від 21.12.2006 року.
23.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078799, № 44078800, № 44078801, № 44078802, № 44078803, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 квітня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 7 400,00 грн. -залізничного тарифу, 288,50 грн. -плати за користування вагонами, 7,50 грн. -додаткових зборів та 1 539,20 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
В свою чергу відповідач, частково визнав позовні вимоги, а саме в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 8 880, 00 грн. з урахуванням ПДВ, що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.
Однак, проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що телеграма з викликом представника не направлялась, а телеграма додана до позовної заяви по суті не є викликом представника, а тому відповідно простій вагонів в очікуванні представника вантажовідправника відсутній.
Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача по даній поставці підлягають задоволенню частково лише в частині стягнення провізної плати в сумі 8 880, 00 грн., в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.
17) На виконання умов Договору 13.01.2007 року та 14.01.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШоб., вантажовідправником якого було Державне підприємство “Донбасантрацит”в загальній кількості 548 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 49159833 у вагоні 67569822 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49159854 у вагоні 63790604 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49159850 у вагоні 67366518 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49159848 у вагоні 68620574 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49159855 у вагоні 65880940 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49159851 у вагоні 67192856 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49159841 у вагоні 64412521 у кількості 65 000 кг;
- за накладною 49159834 у вагоні 67657874 у кількості 69 000 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля за фактичною якістю № 113 від 14.01.2007 року та № 114 від 14.01.2007 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику - прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.
П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача -Сухиня В.С., Чернишова О.Е., Чебаненко І.Ф., Мироновий Л.С., що засвідчується копіями актів відбору проб № 113 від 14.01.2007 року та № 114 від 14.01.2007 року.
16.01.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078938, № 44078941, № 44078940, № 44078939, № 44078942, № 44078943, № 44078944, № 44078945, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 квітня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 10 709,00 грн. -залізничного тарифу, 2 708,80 грн. -плати за користування вагонами, 257,80 грн. -за оформлення наказу на переадресацію, 2 826,40 грн. -за оформлення пере адресації 10 вагонів та 3 300,40 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
В свою чергу відповідач, частково визнав позовні вимоги, а саме в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 12 850,80 грн. з урахуванням ПДВ, що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.
Проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що телеграма з викликом представника не направлялась, а тому відповідно простій вагонів в очікуванні представників постачальника відсутній.
Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково лише в частині стягнення провізної плати в сумі 12 850,80 грн. з урахуванням ПДВ, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.
18) На виконання умов Договору 27.01.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю “Антрацитвуглетранс”в загальній кількості 346 000, кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 49158355 у вагоні 66567421 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49158353 у вагоні 66285503 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49158278 у вагоні 67870881 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49158279 у вагоні 67120741 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49158280 у вагоні 65385221 у кількості 70 000 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля за фактичною якістю № 299 від 29.01.2007 року, № 300 від 29.01.2007 року, № 301 від 29.01.2007 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача-Коваль П.В., Стеценко Т.І., Усатой Т.Е., Бабай А.І., Тефтеєва Л.С., що засвідчується копіями актів відбору проб № 7296 від 18.12.2006 року, № 7324 від 19.12.2006 року, № 299 від 28.01.2007 року, № 300 від 28.01.2007 року, № 301 від 28.01.2007 року.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 29.01.2007 року повідомила вантажовідправника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноваженого представника для випробування зазначеного вугілля.
У зв'язку з чим, 31.01.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079012, № 44079013, № 44079014, № 44079015, № 44079016, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 713,00 грн. -залізничного тарифу, 3 103,80 грн. -плати за користування вагонами, 257,80 грн. -за оформлення наказу на переадресацію, 1 766,50 грн. -за оформлення пере адресації 5 вагонів та 2 368,22 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 18 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 14 209,32 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
19) На виконання умов Договору 28.01.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю “Вугледобувне підприємство “Вуглетрест”в загальній кількості 345 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 48190330 у вагонах 67704700, 67680710, 64202773, 66576471, 64325038 у кількості 345 000 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 306 від 29.01.2007 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача-Коваль П.В., Бабай А.І., Мокрий Н.Б., Усатой Т.Е., що засвідчується копією акту відбору проб № 306 від 28.01.2007 року.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 29.01.2007 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.
Листом № 42 від 29.01.2007 року вантажовідправник надав згоду на повернення спірного вугілля.
У зв'язку з чим, 31.01.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079017, № 44079018, № 44079019, № 44079020, № 44079021, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 420,00 грн. -залізничного тарифу, 1 459,50 грн. -плати за користування вагонами, 257,80 грн. -за оформлення наказу № 22 на переадресацію, 1 766,50 грн. -за оформлення переадресації 5 вагонів та 1 980,76 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 19 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 11 884,56 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
20) На виконання умов Договору 29.01.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки ТК 0 - 100, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю “Сніжне - Техновугілля”в загальній кількості 485 000,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 49165465 у вагонах 66115346, 68749514, 68717610, 67613489, 66175712, 66243619, 65951121, у кількості 485 000 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 319 від 29.01.2007 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 30.01.2007 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача-Ромашко П.А., Никитана І.В., Теслюк Т.В., що засвідчується копією акту відбору проб № 319 від 29.01.2007 року.
Листом № 88 від 30.01.2007 року вантажовідправник надав згоду на повернення спірного вугілля.
У зв'язку з чим, 31.01.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079022, № 44079023, № 44079024, № 44079025, № 44079026, № 44079027, № 44079028, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 18 806,00 грн. -залізничного тарифу, 1 333,10 грн. -плати за користування вагонами, 257,80 грн. -за оформлення наказу № 22 на переадресацію, 2 473,10 грн. -за оформлення переадресації 7 вагонів та 4 574,00 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
Проте, позивач не надав належних доказів в обґрунтування заявлених до стягнення позовних вимог, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.
Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 20 позовної заяви, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 16 160,40 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати.
21) На виконання умов Договору 01.02.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство “Шахтарськантрацит”в загальній кількості 344 600,00 кг (далі -спірне вугілля), зокрема:
- за накладною 49182687 у вагоні 66698523 у кількості 68 900 кг;
- за накладною 49182688 у вагоні 67889865 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49182690 у вагоні 66101379 у кількості 69 000 кг;
- за накладною 49182686 у вагоні 65755027 у кількості 68 700 кг;
- за накладною 49182689 у вагоні 67914150 у кількості 69 000 кг.
При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.
За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 382 від 02.02.2007 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.
Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику - прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля.
П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.
При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача-Ромашко П.А., Діденко М.М., Рудневий, Юрченко М.М., що засвідчується копією акту відбору проб № 382 від 02.02.2007 року.
У зв'язку з чим, 06.02.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079097, № 44079098, № 44079099, № 44079100, № 44079101, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.
27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 705,00 грн. -залізничного тарифу, 4 215,00 грн. -плати за користування вагонами, 257,80 грн. -за оформлення наказу № 34 на переадресацію, 1 766,50 грн. -за оформлення переадресації 5 вагонів та 2 588,86 грн. -ПДВ від загальної суми понесених збитків.
В свою чергу відповідач, позовні вимоги визнав частково, а саме залізничний тариф в сумі 8 046,00 грн. з урахуванням ПДВ та плату за користування вагонами в сумі 1 023,00 грн. з урахуванням ПДВ, що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.
Проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що телеграма з викликом представника не направлялась, а телеграма додана до позовної заяви по суті не є викликом представника, а тому відповідно простій вагонів в очікуванні представника вантажовідправника відсутній.
Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 9 069,00, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.
22) 25.05.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 67659839, що підтверджується залізничної накладною № 48211676.
Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією “Миронівка”при контрольному переважуванні вагону № 67659839 (вантажовідправник ГОФ “Новопавлівська”ДП “Донбасантрацит”вантажовласник ДП “Вугілля України”) було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 99 200 кг.) і масою (бруто 93 000 кг.), зазначеною в накладній № 48211675, про що складено комерційний акт АК 317351/128/144 від 01.06.2006 року та акт загальної форми № 6422 від 01.06.2006 року.
Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 67659839 було перевантажено у вагон № 66446907.
За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3 124,80 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051707 та довідкою виданою залізницею „перелік 0406" від 10.06.2006 року.
Крім того, згідно з акту загальної форми № 6422 від 01.06.2006 року, на ВАТ “Центренерго” були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 856,38 грн. в т.ч. ПДВ.
Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ “Центренерго” підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 6422 від 01.06.06 .
За умовами Договору № 1 -01/1 -П від 26.01.2004 року ВАТ “Центренерго”сплачує ДП “Вугілля України” залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття -передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.
Таким чином, у зв'язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 67659839 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця” було сплачено 3 124,80 грн. + 856,38 грн. = 3 981,18 грн. в т.ч. ПДВ.
Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.
23 червня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ “Центренерго”, складає: 3 981,18 грн.
23) 22.04.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 68288430, що підтверджується залізничної накладною № 52695588.
Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією “Миронівка”при контрольному переважуванні вагону № 68288430 (вантажовідправник ГЗФ “Краснопартизанська”вантажовласник ДП “Вугілля України”) було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 93 400 кг. нетто 72 420 кг.) і масою (нетто 71 000 кг.,), зазначеною в накладній № 52695588, про що складено комерційний акт АК 317325/101/115 від 22.04.2006 року та акт загальної форми № 6292 від 22.04.2006 року.
Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 68288430 було перевантажено у вагон № 60303534.
За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3 411,60 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051420 та довідкою виданою залізницею „перелік 3004" від 30.04.2006 року.
Крім того, згідно з акту загальної форми № 6292 від 22.04.2006 року на ВАТ “Центренерго” були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 579,89 грн. в т.ч. ПДВ.
Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ “Центренерго”підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 2804 від 28.04.2006 року.
За умовами Договору № 1 -01/1 -П від 26.01.2004 року ВАТ “Центренерго”сплачує ДП “Вугілля України”залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття -передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.
Таким чином, у зв'язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 68288430 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця”було сплачено 3 411,60 грн. + 579,89 грн. = 3 991,49 грн. в т.ч. ПДВ.
Відповідно до ст.ст. 24,122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.
12 липня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ “Центренерго”, складає: 3 991,49 грн.
24) 22.04.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 68754975, що підтверджується залізничної накладною № 52639072.
Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією “Миронівка”при контрольному переважуванні вагону № 68754975 (вантажовідправник ЦЗФ “Донецька”вантажовласник ДП “Вугілля України”) було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 97 250 кг., нетто 72 250 кг.) і масою (нетто 69 000 кг.,), зазначеною в накладній № 52639072, про що складено комерційний акт АК 317324/100/112 від 22.04.2006 року та акт загальної форми № 6291 від 22.04.2006 року.
Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 68754975 було перевантажено у вагон № 67915363.
За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3 124,80 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051420 та довідкою виданою залізницею „перелік 3004" від 30.04.2006 року.
Крім того, згідно з акту загальної форми № 6292 від 22.04.2006 року на ВАТ “Центренерго” були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 911,08 грн. в т.ч. ПДВ.
Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ “Центренерго”підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 2804 від 28.04.2006 року (в т.ч. ПДВ).
За умовами Договору № 1 -01/1 -П від 26.01.2004 року ВАТ “Центренерго”сплачує ДП “Вугілля України”залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття -передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.
Таким чином, у зв'язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 68288430 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця”було сплачено 3 124,80 грн. + 911,08 грн. = 4 035,88 грн. в т.ч. ПДВ.
Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.
12 липня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ “Центренерго”, складає: 4 035,88 грн.
25) 23.04.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 66762410, що підтверджується залізничної накладною № 52639066.
Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією “Миронівка”при контрольному переважуванні вагону № 68288430 (вантажовідправник ЦЗФ “Донецька”вантажовласник ДП “Вугілля України”) було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 96 400 кг. нетто 74 050 кг.) і масою (нетто 71 000 кг.,), зазначеною в накладній № 52639066, про що складено комерційний акт АК 317326/103/116 від 25.04.2006 року та акт загальної форми № 6296 від 25.04.2006 року.
Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 66762410 було перевантажено у вагон № 66374174.
За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3 124,80 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051420 та довідкою виданою залізницею „перелік 3004" від 30.04.2006 року.
Крім того, згідно з акту загальної форми № 6296 від 25.04.2006 року, на ВАТ “Центренерго” були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 682,64 грн. в т.ч. ПДВ.
Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ “Центренерго”підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 2904 від 29.04.2006 року (в т.ч. ПДВ).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 687,32 грн. -заборгованості за виправлення комерційного браку, проте, як вбачається з наданих позивачем документів загальна сума заборгованості за виправлення комерційного акту складає 682,64 грн.
За умовами Договору № 1 -01/1 -П від 26.01.2004 року ВАТ “Центренерго”сплачує ДП “Вугілля України”залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття -передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.
Таким чином, у зв'язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 66762410 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця”було сплачено 3 124,80 грн. + 682,64 грн. = 3 807,44 грн. в т.ч. ПДВ.
Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.
12 липня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Виходячи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 3 807,44 грн.
26) 31.05.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшли вагони № 67396622 та № 65348757, що підтверджується залізничними накладними № 48211663 та № 48211664.
Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією “Миронівка”при контрольному переважуванні вагону № 68288430 (вантажовідправник ГОФ “Новопавлівська”ДП “Донбасатрацит”вантажовласник ДП “Вугілля України”) було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 94 600 кг., 96 600 кг.) і масою (нетто 91 000 кг. та 92 060 кг.), зазначеною в накладних № 48211663 та № 48211664, про що складено комерційні акти АК 317345/124/139 від 30.05.2006 року, АК 317346/125/140 від 30.05.2006 року та акти загальної форми № 6406 від 30.05.2006 року та № 6407 від 30.05.2006 року.
Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагонів № 67396622 та № 65348757 було перевантажено у вагон № 67388181.
За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3 124,80 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051690 та довідкою виданою залізницею „перелік 0206" від 02.06.2006 року.
Крім того, згідно з актів загальної форми № 6406 від 30.05.2006 року та № 6407 від 30.05.2006 року на ВАТ “Центренерго” були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 993,36 грн. в т.ч. ПДВ. Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ “Центренерго”підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 0406 від 04.06.2006 року (в т.ч. ПДВ).
За умовами Договору № 1 -01/1 -П від 26.01.2004 року ВАТ “Центренерго”сплачує ДП “Вугілля України”залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття -передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.
Таким чином, у зв'язку порушенням вимог щодо завантаження вагонів № 67396622 та № 65348757 відповідно до їх вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця”було сплачено 3 124,80 грн. + 993,36 грн. = 4 118,16 грн. в т.ч. ПДВ.
Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.
23 червня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ “Центренерго”, складає: 4 118,16 грн.
27) 23.06.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 65293961, що підтверджується залізничної накладною № 52698727.
Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією “Миронівка”при контрольному переважуванні вагону № 68288430 (вантажовідправник ГОФ “Центросоюз”ГП “Свердловантрацит”вантажовласник ДП “Вугілля України”) було виявлено розбіжності між фактичною масою і масою зазначеною в накладній № 52698727, про що складено комерційний акт АК 317355/113/182 від 20.06.2006 року та акт загальної форми № 6486 від 21.06.2006 року.
Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 65293961 було перевантажено у вагон № 68748433.
За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3 235,20 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051864 та довідкою виданою залізницею „перелік 2506" від 25.06.2006 року.
Крім того, згідно з акту загальної форми № 6486 від 21.06.2006 року на ВАТ “Центренерго” були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 1 335,60 грн. в т.ч. ПДВ.
Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ “Центренерго”підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 2806 від 28.06.2006 року (в т.ч. ПДВ).
За умовами Договору № 1 -01/1 -П від 26.01.2004 року ВАТ “Центренерго”сплачує ДП “Вугілля України”залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття -передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.
Таким чином, у зв'язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 65293961 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця”було сплачено 3 235,20 грн. + 1 335,60 грн. = 4 570,80 грн. в т.ч. ПДВ.
Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.
12 липня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ “Центренерго”, складає: 4 570,80 грн.
Загальна сума списаних залізницею з рахунку позивача коштів за перевантаження вагонів складає: 24 504,95 грн. = 3 981,18 грн. + 3 991,49 грн. + 4 035,88 грн. + 3 807,44 грн. + 4 118,16 грн. + 4 570,80 грн.
Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язувався постачати позивачу вугілля згідно вимог Статуту залізниць України.
Стаття 32 Статуту залізниць України зазначає, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона.
П. 7.1 Договору, сторони обумовили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Тобто, відповідач в порушення умов Договору належним чином не забезпечив поставку вугілля позивачу, у зв'язку з чим, останній поніс витрати в сумі 24 504,95 грн.
Відповідно до частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зокрема, пунктом 4 встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення.
В Додатку 14 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення “Правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах”встановлено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах при перевезенні рівномірно по всіх візкам, згідно умов підпункту 4.3 пункту 4 глави 1.
Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до п. 2.5 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі-Правила), платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.
Розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу.
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику(п.2.6. Правил).
Пунктом 2.8. Правил визначено, що після закінчення звітного місяця розрахунковий підрозділ видає платнику виписку з особового рахунку.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.
Відповідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Враховуючи викладене, колегія суддів важає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 451 475,51 грн.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не надано жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2009р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» та Державного підприємства «Вугілля України» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 41/217 від 11.12.2009р. залишити без змін.
Матеріали справи № 41/217 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді