01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.02.2010 № 36/307
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача за первісним позовом: Куцай О. С. - представник за довіреністю № 04.24 від 19.01.2010 року
від відповідача за первісним позовом : Кладіков М. П. - представник за довіреністю № 625 від 04.09.2009 року
від третьої особи: Кондуфорова Л. В. - представник за довіреністю від 21.09.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2009
у справі № 36/307 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джером Секьюритиз"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 209179,65 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Джером Секьюритиз”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Форум-Менеджмент Груп”
третя особа, що не заявляє самостійних вимог
на предмет спору, на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю „Смарт-Нерудпром”
про припинення правовідносин та спонукання вчинити дії
Первісний позов з урахуванням уточнень заявлено про стягнення 248103,33 грн. заборгованості по орендній платі за договором суборенди № 649 від 01.07.2008 року, 296741,06 грн. пені за прострочення сплати орендної плати, 2217,05 грн. 3% річних та 675,87 грн. збитків від інфляції за прострочення сплати орендної плати, 32773,74 грн. боргу по оплаті сервісних послуг, 9832,12 грн. штрафу за несплату сервісних послуг, 59,84 грн. інфляційних та 234,39 грн. суми 3% річних внаслідок несплати сервісних послуг.
Зустрічний позов заявлено про припинення правовідносин, що випливають з договору суборенди № 649 від 01.07.2008 року та зобов'язання відповідача за зустрічним позовом підписати акт приймання-передачі приміщення, що знаходиться на другому поверсі офіс №8С/22 площею 91,94 кв. м., яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. М.Пимоненка, 13, літ. “Ф”(корпус 8), від позивача за зустрічним позовом та угоду про дострокове припинення договору суборенди № 649 від 01.07.2008р. з 01.03.2009р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2009 року в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю.
Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем за зустрічний позовом належним чином доведено факт перебування третьої особи у спірному приміщенні протягом періоду, за який заявлена до стягнення заборгованість.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського міста Києва від 16.11.2009 року у справі № 36/307 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував, що підписання договору оренди спірного приміщення між позивачем по первісному позову та третьою особою було здійснено лише з метою уникнення відповідачем за первісним позовом відповідальності за дострокове розірвання спірного договору і не тягло за собою фактичне користування спірними приміщеннями.
Ухвалою від 21.01.2010 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді Калатай Н.Ф., Ропій Л. М. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Форум-Менеджмент Груп” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Розпорядженням Голови суду № 01-23/1/4 від 09.02.2010 справу № 36/307 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф.
Під час розгляду справи представник позивача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав, представники відповідача за первісним позовом та третьої особи проти апеляційної скарги заперечили та просили спірне рішення залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом міста Києва справи № 40/19, предметом розгляду у якій є визнання недійсним договору оренди спірних приміщень, укладеного між позивачем за первісним позовом та третьою особою.
У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з підстав, що викладені нижче.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
01.07.2008 року позивач за первісним позовом (далі Орендар) та відповідач за первісним позовом (далі Суборендар) уклали договір суборенди № 649 (далі Договір 1), предметом якого є передача Орендарем Суборендарю в суборенду приміщення загальною площею 91,94 кв. м. плюс 10 % площі спільного використання, яке знаходиться на другому поверсі офіс № 8С/22 у будинку за адресою: м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13, літ. „Ф” (корпус 8).
Пунктом 7.1 Договору 1 сторони визначили, що Суборендар вступає в користування приміщенням у день підписання сторонами Акту прийому - передачі приміщення. Акт прийому - передачі приміщення підписується у перший день вказаного в п. 1.3. цього Договору 1 строку.
До матеріалів справи доданий підписаний сторонами Акт прийому - передачі приміщення від 01.07.2008 року, з якого слідує, що 01.07.2008 року Орендар за умовами Договору 1 передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування (суборенду) приміщення, зазначене в Договорі 1.
Згідно п. 1.5 Договору 1 Суборендар сплачує Орендарю орендну плату, яка становить 17412,75 грн., ПДВ - 3482,55 грн., всього 20895,30 грн. за один повний календарний місяць наступним чином:
- протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі приміщення Суборендар сплачує Орендарю плату в розмірі 20895,30 грн. за період з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року;
- наступні платежі сплачуються авансом щомісячно, протягом двох банківських днів з моменту отримання Суборендарем відповідного рахунку, в розмірі 20895,30 грн. за кожний місяць суборенди. Рахунок направляється Суборендарю до 5 числа поточного (розрахункового місяця.)
Пунктом 2.3 Договору 1 сторони погодили, що орендна плата підлягає коригуванню з урахуванням зміни офіційно встановленого курсу НБУ долару США та встановили порядок такого коригування.
Пунктом 2.1. Договору 1 сторони погодили, що Суборендар сплачує Орендарю орендну плату, згідно з умовами Договору 1; плату за сервісне обслуговування, згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 3.1. Договору Орендар щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги) надає Суборендарю два примірники Акту прийому-передачі сервісних послуг з розрахунком їх місячної вартості та рахунок на їх оплату та, на вимогу Суборендаря, відповідні підтверджуючі документи. В Акті прийому-передачі сервісних послуг надається розрахунок їх місячної вартості згідно з п. 3.5. та 3.6. Договору 1 з вказанням кількісних та вартісних показників витрат, що відшкодовуються. Суборендар протягом двох робочих днів підписує зазначений Акт та повертає один примірник Орендарю. Якщо протягом зазначеного строку Суборендар не поверне підписаний Акт або не надасть мотивованої відмови від його підписання (претензії щодо якості послуг), послуги вважаються наданими належним чином.
Відповідно до п. 3.2. Договору 1 Суборендар оплачує вартість сервісних послуг на протязі двох банківських днів з дати отримання рахунку.
Отже, за умовами Договору 1 Суборендар мав сплачувати Орендарю орендну плату та плату за сервісне обслуговування на підставі виставлених останнім рахунків.
Як слідує з розрахунку Орендаря, доданого до клопотання про зменшення позовних вимог, він вимагає сягнути за Суборендаря заборгованість за наступні періоди: грудень 2008 року (доплата орендної плати), лютий 2009 року (доплата орендної плати), березень- вересень 2009 року (орендна плата та плата за сервісне обслуговування в повному обсязі).
Щодо стягнення заборгованості за грудень 2008 року (доплата орендної плати) та лютий 2009 року (доплата орендної плати) слід зазначити наступне.
На виконання умов Договору 1 за період з липня 2008 року по лютий 2009 року сторонами були підписані наступні акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на загальну суму 183075,44 грн.: № СЛ-0000088 від 30.07.2008 року суборенда за липень 2008 року на суму 20895,30 грн., № СЛ-0000209 від 29.07.2008 року сервісне обслуговування за липень 2008 року на суму 5293,73 грн., № СЛ-0000325 від 29.08.2008 року суборенда за серпень 2008 року на суму 20872,07грн., № СЛ-0000420 від 30.08.2008 року сервісне обслуговування за серпень 2008 року на суму 5394,77 грн., № СЛ-0000934 від 29.10.2008 року суборенда за жовтень 2008 року на суму 20942,29 грн., № СЛ-0001056 від 30.10.2008 року сервісне обслуговування за жовтень 2008 року на суму 5432,92 грн., № СЛ-1250 від 29.11.2008 року сервісне обслуговування за листопад 2008 року на суму 5529,67 грн., № СЛ-1156 від 30.11.2008 року суборенда за листопад 2008 року на суму 24916,60 грн., № СЛ-1522 від 30.12.2008 року сервісне обслуговування за грудень 2008 року на суму 5559,47 грн., № СЛ-0000110 від 31.01.2009 року суборенда за січень 2009 року на суму 33173,98 грн., № СЛ-0000206 від 30.01.2009 року сервісне обслуговування за січень 2009 року на суму 5777,40 грн., № СЛ-0000314 від 27.02.2009 року суборенда за лютий 2009 року на суму 23828,26 грн., № СЛ-0000431 від 27.02.2009 року сервісне обслуговування за лютий 2009 року на суму 5558,98 грн.
Вказані акти були підписані сторонами без зауважень.
На оплату вказаних послуг Орендарем Суборендарю були виставлені наступні рахунки-фактури: № СЛ-0000151 від 01.07.2008 року суборенда за липень 2008 року на суму 20895,30 грн., № СЛ-0000394 від 29.07.2008 року сервісне обслуговування за липень 2008 року на суму 5293,73 грн., № СЛ-0000278 від 30.07.2008 року суборенда за серпень 2008 року на суму 20872,07грн., № СЛ-0000639 від 29.08.2008 року суборенда за вересень 2008 року на суму 20875,96 грн., № СЛ-0000480 від 30.08.2008 року сервісне обслуговування за серпень 2008 року на суму 5394,77 грн., № СЛ-0000952 від 29.09.2008 року суборенда за жовтень 2008 року на суму 20942,29 грн., № СЛ-0001323 від 29.10.2008 року сервісне обслуговування за жовтень 2008 року на суму 5432,92 грн., № СЛ-0001242 від 31.10.2008 року суборенда за листопад 2008 року на суму 24816,60 грн., № СЛ-0001613 від 29.11.2008 року сервісне обслуговування за листопад 2008 року на суму 5529,67 грн., № СЛ-0001807 від 29.12.2008 року сервісне обслуговування за грудень 2008 року на суму 5559,47 грн., № СЛ-0001986 від 01.01.2009 року суборенда за січень 2009 року на суму 33173,98 грн., № СЛ-0002085 від 29.01.2009 року сервісне обслуговування за січень 2009 року на суму 5777,40 грн., № СЛ-0002181 від 30.01.2009 року суборенда за лютий 2009 року на суму 23828,26 грн., № СЛ-0002311 від 27.02.2009 року сервісне обслуговування за лютий 2009 року на суму 5558,98 грн.
Вказані рахунки Суборендарем були оплачені в повному обсязі, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 883 від 04.08.2008 року суборенду за липень 2008 року на суму 20895,30 грн., № 884 від 04.08.2008 року сервісне обслуговування за липень 2008 року на суму 5293,73 грн., № 921 від 04.09.2008 року суборенду за серпень 2008 року на суму 20872,07 грн., № 922 від 04.09.2008 року сервісне обслуговування за серпень 2008 року на суму 5394,77 грн., № 926 від 08.09.2008 року суборенда за вересень 2008 року на суму 20875,96 грн., № 970 від 02.10.2008 року суборенда за жовтень 2008 року на суму 20942,29 грн., № 1004 від 17.10.2008 року сервісне обслуговування за вересень 2008 року на суму 5327,34 грн., № 1036 від 07.11.2008 року суборенда за листопад 2008 року на суму 24816,60 грн., № 1037 від 07.11.2008 року сервісне обслуговування за жовтень 2008 року на суму 5432,92 грн., № 1082 від 03.12.2008 року сервісне обслуговування за листопад 2008 року на суму 5529,67 грн., № 1084 від 10.12.2008 року суборенда за грудень 2008 року на суму 24816,60 грн., № 1101 від 29.12.2008 року сервісне обслуговування за грудень 2008 року на суму 5 559,47 грн., № 1157 від 05.02.2009 року сервісне обслуговування за січень 2009 року на суму 5 777,40 грн., № 1158 від 05.02.2009 року суборенда за січень 2009 року на суму 33173,99 грн., № 1221 від 26.02.2009 року суборенда за лютий 2009 року на суму 23 828,26 грн., № 1225 від 05.03.2009 року сервісне обслуговування за лютий 2009 року на суму 5558,98 грн.
Отже, як слідує з матеріалів справи сторонами шляхом підписання відповідних актів був погоджений розмір орендної плати та плати за сервісне обслуговування в грудні 2008 року та лютому 2009 року, і погоджена сторонами сума Суборендарем Орендарю перерахована в повному обсязі.
Посилання Орендаря на те, що вказана заборгованість виникла внаслідок збою в бухгалтерській програмі колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки ним не надано жодного доказу на підтвердження такого збою. Лист № 04-69/2 від 03.02.2009 року на ім'я Суборендаря (т. 2 а. с. 114) не може вважати належним доказом зазначених обставин, оскільки матеріали справи не містять доказів його направлення адресату.
Щодо вимог Орендаря про стягнення з Суборендаря заборгованості за період з березня по вересень 2009 року (орендна плата та плата за сервісне обслуговування в повному обсязі) слід зазначити наступне.
01.03.2009 року Орендар та третя особа уклали договір суборенди (далі Договір 2), предметом якого є передача Орендарем третій особі в суборенду приміщення загальною площею 561,77 кв. м. плюс 10 % площі спільного використання, яке знаходиться на другому поверсі офіс № 8С/21, 22 у будинку за адресою: м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13, літ. „Ф” (корпус 8).
Отже, як слідує з умов Договору 2, предметом його є передача третій особі в суборенду, є, в тому числі, і приміщення, яке є предметом оренди за Договором 1.
Пунктом 1.5. Договору 2 визначено, що третя особа сплачує Орендарю орендну плату, яка становить 134 851, 67 грн. за один календарний місяць суборенди наступним чином:
- протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення суборендар сплачує орендну плату в розмірі 134 851,67 грн. за період з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року;
- наступні платежі сплачуються авансом щомісячно, потягом 2-х банківських днів з моменту отримання суборендарем відповідного рахунку в розмірі 134 851,67 грн.
На виконання умов Договору 2 Орендар виставив третій особі рахунок - фактуру № СЛ-0002516 від 01.03.2009 року за суборенду приміщення за березень 2009 року на суму 134 851,67 грн. (т. 1 а. с. 122), який платіжним дорученням № 147 від 25.03.2009 року (т. 1 а. с. 123) третьою особою оплачено.
Як слідує з пояснень третьої особи (т. 2 а. с. 15-16), протягом березня 2009 року третя особа користувалась спірним приміщенням, а станом на дату розгляду справи в суді у приміщеннях, передача в суборенду яких є предметом Договору 2, перебуває майно третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 1.3. Договору 1 сторони узгодили строк суборенди, відповідно до якого строк починається з 01.07.2008 року та закінчується 21.01.2010 року з правом подальшого продовження дії цього договору за умови перегляду орендної плати.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як слідує з матеріалів справи, Суборендар, починаючи з березня 2009 року, внаслідок дії Орендаря (укладення Договору 2) був позбавлений можливості користуватися приміщенням, яке є предметом Договору 1.
Щодо посилань Орендаря на те, що Договір 2 було укладено лише з метою уникнення Суборендарем відповідальності за дострокове розірвання Договору 1, а третя особа фактично не користувалась спірним приміщенням, слід зазначити наступне.
Орендар в обґрунтування зазначених обставин посилається на те, що між ним та третьою особою не підписаний акт прийому - передачі приміщення за Договором 2, а відтак, обчислення строку суборенди за Договором 2 не розпочалось.
Також Орендар зазначає, що він готовий на першу вимогу повернути третій особі кошти, перераховані на виконання Договору 2.
Крім того, Орендар зазначає, що керівники Суборендаря та третьої особи є родичами, що також свідчить про укладення Договору 2 лише для уникнення Суборендарем відповідальності за дострокове розірвання Договору 1.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Орендарем не надано жодного доказу того, що Договір 2 у встановленому законом порядку визнавався недійсним.
Крім того, слід зазначити, що непідписання акту приймання - передачі приміщення за Договором 2 не свідчить про те, що третя особа спірне приміщення не займала, адже за користування цим приміщенням у березні 2009 року третьою особою на виконання Договору 2 було сплачено у повному обсязі і позивачем це виконання прийняте як належне.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, Орендар, отримавши від третьої особи кошти на виконання вимог Договору 2, а саме в рахунок орендної плати за березень 2009 року, у випадку ненадання третій особі вказаних послуг мав ці кошти повернути, оскільки гроші не були Орендарю третьою особою подаровані, і відповідач мав певні обов'язки перед платником.
Факт же перебування керівників Суборендаря та третьої особи в родинних відносинах не є тією обставиною, яка може бути доказом того, що Договір 2 укладався лише для уникнення Суборендарем відповідальності за дострокове розірвання Договору 1
Також третьою особою до відзиву на апеляційну скаргу додані докази того, що майно третьої особи на даний час перебуває у спірному приміщенні.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, посилання Орендаря на те, що Договір 2 було укладено лише з метою уникнення Суборендарем відповідальності за дострокове розірвання Договору 1, а третя особа фактично не користувалась спірним приміщенням, колегією суддів до уваги не приймається як такі, що не підтверджуються матеріалами справи.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Отже, за договором найму плата сплачується лише у випадку користування майном.
Враховуючи, що як встановлено вище, Суборендар з березня 2009 року внаслідок дій Орендаря був позбавлений права користуватись спірним приміщенням, нарахування орендної плати та плати за сервісне обслуговування за період з березня 2009 року не є правомірним.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог за первісним позовом про стягнення з Суборендаря орендної плати та плати за сервісні послуги за період з березня 2009 року по вересень 2009 року включно.
Враховуючи, що вимоги за первісним позовом про стягнення з Суборендаря 2217,05 грн. 3% річних та 675,87 грн. збитків від інфляції за прострочення сплати орендної плати, 9832,12 грн. штрафу за несплату сервісних послуг, 59,84 грн. інфляційних та 234,39 грн. суми 3% річних внаслідок несплати сервісних послуг не сформульовані як самостійні, не містять окремого обґрунтування і доказів, а є правовим наслідком задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати та плати за сервісні послуги, за відсутності підстав для цього первісний позов в частині цих вимог задоволенню також не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача за первісним позовом покладається на позивача за первісним позовом.
Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.
Зустрічний позов заявлено про припинення правовідносин, що випливають з Договору 1, та зобов'язання відповідача за зустрічним позовом підписати акт приймання-передачі приміщення, що знаходиться на другому поверсі офіс №8С/22 площею 91,94 кв. м., яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. М.Пимоненка, 13, літ. “Ф”(корпус 8), від позивача за зустрічним позовом, та угоду про дострокове припинення договору суборенди № 649 від 01.07.2008р. з 01.03.2009 року.
Щодо вимог про припинення правовідносин, що випливають з Договору 1, слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 631 ЦК України визначено, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обв'язки відповідно до договору.
Договір 1 укладений на строк до 21.01.2010 року, проте 01.03.2009 року щодо приміщення, яке є предметом оренди за Договором 1, було укладено Договір 2, згідно якого зазначене приміщення передане в орендне користування третій особі.
А відтак, починаючи з 01.03.2009 року Суборендар позбавлений можливості здійснювати свої права орендаря за Договором 1 і виконувати обов'язки за цим Договором 1.
Отже, на дату звернення Суборендаря до суду з вимогами припинити правовідносини, що виплавають з Договору 1, таких відносин між сторонами не існувало, а відтак, у задоволенні зустрічного позову в цій частин слід відмовити. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Щодо вимог про зобов'язання Орендаря підписати акт приймання-передачі приміщення, передача якого в оренду є предметом Договору 1 та угоду про дострокове припинення Договору 1 слід зазначити наступне.
Акт приймання-передачі приміщення за Договором 1, зобов'язати Орендаря підписати який вимагає Суборендар, за своєю суттю, є підтвердженням виконання однією стороною та прийняття іншою стороною приміщення за Договором, тобто доказом виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
Такий документ може бути підписаний за умови узгодження сторонами факту передачі приміщення в належному стані без пошкоджень та жодних зауважень.
За статтею 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За приписами ст. 6 Господарського кодексу України однім з загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Зобов'язати Орендаря підписати Акт приймання-передачі приміщення за Договором 1 є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України закріплений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Предметом позову згідно зазначених правових норм може бути майнові та немайнові вимоги позивача до відповідача, відносно яких суд повинен прийняти рішення. Обставини, які по суті своєї є доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання - передачі, не можуть бути предметом позову, оскільки такі документи підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.
Чинним законодавством України не передбачений такий спосіб захисту прав та інтересів.
Захист у вигляді зобов'язання підписати угоду про дострокове розірвання Договору 1 за відсутності судового розгляду спору з розірвання цього договору чинним законодавством України також не передбачений.
Крім того, згідно ст. 1 ГПК України особи мають право звернутися до господарського суду за захистом свого порушеного права чи законного інтересу.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення, зокрема, про примусове виконання відповідачем певних дій або утриматись від їх вчинення.
Заявлені Суборендарем вимоги про зобов'язання Орендаря підписати Акт приймання-передачі приміщення за Договором 1 та угоду про дострокове припинення Договору 1 з 01.03.2009 року не призводять до поновлення порушеного права Суборендаря та, у разі їх задоволення, не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
За таких обставин, провадження у справі в частині вимог за зустрічним позовом про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом підписати акт приймання-передачі приміщення, що знаходиться на другому поверсі офіс №8С/22 площею 91,94 кв. м., яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. М.Пимоненка, 13, літ. “Ф”(корпус 8), від позивача за зустрічним позовом та угоду про дострокове припинення договору суборенди № 649 від 01.07.2008р. з 01.03.2009 року підлягає припиненню з підстав п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір щодо зазначених вимог не підлягає вирішенню в господарських судах України, і, відповідно, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом.
Клопотання позивача за первісним позовом про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 40/19, предметом розгляду у якій є визнання недійсним Договору 2, задоволенню не підлягає, оскільки факт дійсності або недійсності вказаного Договору 2 не впливає на доведений факт орендного користування третьою особою спірним приміщенням, з урахуванням якого вирішений спір учасників у цій справі.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовані норми процесуального права, а тому рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2009 у справі №36/307 підлягає зміні в частині задоволення зустрічного позову, - в задоволенні вимог про припинення правовідносин, що випливають з Договору 1, відмовляється, провадження у справі в частині зобов'язання відповідача за зустрічним позовом підписати акт приймання-передачі приміщення, що знаходиться на другому поверсі офіс №8С/22 площею 91,94 кв. м., яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. М.Пимоненка, 13, літ. “Ф”(корпус 8), від позивача за зустрічним позовом та угоду про дострокове припинення договору суборенди № 649 від 01.07.2008р. з 01.03.2009 року припиняється.
Щодо судових витрат позивача за первісним позовом на подачу апеляційної слід зазначити наступне.
Рішенням від 16.11.2009 у справі № 36/307 господарським судом міста Києва в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю.
За правилами ст. 3 декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із апеляційних скарг, що подаються до господарського суду, державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідач вимагав скасування рішення суду першої інстанції у повному обсязі, сплативши 2995,68 грн. державного мита з яких 2953,18 грн. за оскарження первісного позову, 42,5 грн. за оскарження зустрічного позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/307 на часткове задоволення апеляційної скарги рішення суду першої інстанції змінено в частині зустрічного позову.
За таких обставин, з урахуванням норм ст. 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом належить стягнути 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги (за оскарження зустрічного позову.).
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Форум-Менеджмент Груп” на рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2009 у справі № 36/307 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2009 у справі № 36/307 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2009 у справі № 36/307 в наступній редакції:
„1. В задоволені первісного позову відмовити повністю.
2. В задоволенні вимог за зустрічним позовом про припинення правовідносин, що випливають з договору суборенди № 649 від 01.07.2008 року, з 01.03.2009 року відмовити.
3. В решті вимог за зустрічним позовом провадження по справі припинити.”
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Джером Секьюритиз”(м. Київ, вул. Ігорівська, 7-А, код ЄДРПОУ 24747790 з будь - якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Форум-Менеджмент Груп”(м. Київ, пр-т Московський, 9, код ЄДРПОУ 35847749) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.
6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 36/307.
Головуючий суддя
Судді
16.02.10 (відправлено)