про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2024 року м. Київ № 752/24783/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Голосіївського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської міської військової адміністрації, в якому просить суд визнати не перевірку обставин та фактів неправомірною бездіяльністю та зобов'язати перевірити обставини та факти.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.11.2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської військової адміністрації про визнання не перевірки обставин та фактів неправомірною бездіяльністю та зобов'язання перевірити обставини та факти передано за юрисдикцією на розгляд Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як встановлено судом, позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2023 року становить 2684,00 грн.
Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом позивачеві необхідно було сплатити 1073,60 грн судового збору (2684*0,4).
Проте, позивач не долучив до позовної заяви докази оплати судового збору.
Так, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Всупереч зазначених вимог процесуального законодавства позивач не надає всі докази, які б дозволили всебічно встановити фактичні обставини справи та дотримання позивачем правил підсудності.
Позовні вимоги стосуються ймовірної бездіяльності щодо не опрацювання скарги від 30.09.2023 року у повній мірі.
Скарга від 30.09.2023 є скаргою щодо не розгляду скарги від 21.08.2023, яка в свою чергу є скаргою на не розгляд заяви від 25.06.2022.
У заяві від 25.06.2022 позивач зазначає, що електропостачання тимчасової споруди по АДРЕСА_1 , здійснюється всупереч п. 3.1.6 ПРРЕЕ без договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та без технічних умов на підключення, без проектно-технічної документації на підключення та без рішення по проекту.
Однак, доказами зазначені твердження позивач не підкріпляє.
У скарзі від 21.08.2023 позивач зазначає, що Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією не вирішене питання стосовно його звернення, хоча відповідних доказів також до суду не надає.
Також, згідно з ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Тому, позивачу буде необхідно обґрунтувати в чому полягають порушення його особистих прав і законних інтересів або які створені перешкоди в їх реалізації та яким чином відповідні скарги могли чи можуть їх поновити.
Крім цього, ст. 50 КАС України визначено, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
У зверненнях та скаргах позивача мова йде про тимчасову споруду, яка приєднана до мережі, а тому судовий розгляд може вплинути на права та обов'язки власників такої тимчасової споруди.
Тому, позивачу необхідно надати до суду інформацію, передбачену п. 2 с. 5 ст. 160 КАС України з підтверджуючими документами для вирішення судом питання щодо доцільності залучення такої особи до судового розгляду.
Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.
Всупереч зазначеній процесуальній вимозі позивач не вказав відповідні відомості.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема те, що електропостачання тимчасової споруди по АДРЕСА_1 здійснюється всупереч п. 3.1.6 ПРРЕЕ без договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та без технічних умов на підключення, без проектно-технічної документації на підключення та без рішення по проекту; що Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією не вирішене питання стосовно його звернення;
- письмові пояснення у друкованому вигляді або розбірливим почерком в чому полягають порушення особистих прав і законних інтересів позивача або які створені перешкоди в їх реалізації;
- відомості передбачені п. 2 с. 5 ст. 160 КАС України стосовно власника тимчасової споруди по АДРЕСА_1 ;
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи;
- оригіналу документа про сплату 1073,60 грн судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про прийняття адміністративної справи до провадження та залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.