03 липня 2024 року Справа № 280/4110/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Ухвалою суду від 27.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10.06.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№ 27096). В обґрунтування клопотання зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) направлялась на податкову адресу позивача та повернута з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Отже, на думку відповідача, контролюючим органом не порушено належного порядку повідомлення платника про наявний борг з єдиного соціального внеску, вимога вважається належно врученою, а сума ЄСВ узгодженою.
Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавцем встановлено строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.4 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 дійшов до висновку, що Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску. Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI. Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі №580/3469/19. При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Таким чином, строк оскарження вимоги про сплату боргу обчислюється з моменту отримання такого рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана вимога про сплату боргу була направлена позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повернуто до контролюючого органу 27.08.2023 без вручення із відміткою поштової служби “за закінченням терміну зберігання”.
При цьому, відмітка поштового відділення про причини невручення поштової кореспонденції: “за закінченням терміну зберігання”, не є свідченням ухилення позивача від отримання кореспонденції.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач не отримував вимогу про сплату боргу, що відповідачем не спростовано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не знав і не міг знати про порушення своїх прав, оскільки не отримав оскаржувану вимогу про сплату боргу, а тому не мав можливості її оскаржити.
Натомість, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується, що представник позивача 25.04.2024 отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження з якої позивачу стало відомо, що виконавче провадження відкрито на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6451-50 У від 19.07.2023. Доказів іншого суду не надано.
Оскільки позов подано до суду 02.05.2024, засобами поштового зв'язку, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого процесуальним законом, з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, суд дійшов висновку що строк звернення до адміністративного суду не пропущений, а тому відсутні підстави для застосування наслідків пропуску такого строку.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248, 294 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду від 10.06.2024 (вх.27096) - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.О. Семененко