02 липня 2024 року Справа № 280/3617/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ),
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невидачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановленої форми довідки військовослужбовця (військовозобов'язаного), який виїжджає за кордон від 30.11.2023;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видати встановленої форми довідку військовослужбовця (військовозобов'язаного), який виїжджає за кордон від 30.11.2023 у відповідності до п. 53 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 та п. 4 розділу ІІ Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 10.04.2017 № 206.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що отримав рішення Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про надання дозволу на виїзд до Республіки Польща на постійне проживання та звернувся до відповідача із заявою про зняття з військового обліку, у зв'язку з виїздом за кордон на постійне проживання. Вказує, що за результатами розгляду заяви 30.11.2023 його було знято з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до абз. 3 п. 2 ч. 5. ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Однак, зазначає, що відповідачем було відмовлено позивачу у видачі довідки про зняття з військового обліку військовозобов'язаних для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Республіки Польша. Покликається на те, що позивач звернувся до відповідача з заявами про видачу довідки про зняття з військового обліку військовозобов'язаних для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Республіки Польша від 16.02.2024 року та 20.03.2024 року. Листом від 25.03.2024 року за № 2101 відповідачем було фактично відмовлено позивачу у видачі довідки про зняття з військового обліку військовозобов'язаних для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Республіки Польща. Зазначає, що керівник відповідача не прийняв рішення про надання довідки про зняття з військового обліку військовозобов'язаних для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Республіки Польща, а виклав свою відмову в звичайному листі. Просить задовольнити позов.
Відповідач подав відзив на позовну заяву вх. № 22922 від 15.05.2024, в якому вказує, що до відповідача надійшло звернення ОСОБА_1 щодо видачі довідки, що підтверджує його зняття з обліку військовозобов'язаних для виїзду за кордон на постійне місце проживання. Зазначає, що 30.11.2023 позивача за результатами проходження ВЛК визнано не придатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час по гр. ІІ ст. 23 б. 73 б. наказ МО України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ" № 402 від 14.08.2008. Вказує, що ОСОБА_1 знято з військового обліку на підставі абз. 5 п. 2 ч. 5 ст. 37 «Про військовий обов'язок і військову службу» в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України. Довідка про зняття з військового обліку не передбачена законодавством України. Зазначає також, що позивач не звертався до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 29.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3617/24.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Головне управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області 04.09.2023 прийняло рішення щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про зняття з військового обліку у зв'язку з виїздом за кордон на постійне проживання.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.12.2023 повідомлено, що 30.11.2023 за результатами проходження військово-лікарської комісії позивача визнано обмежено придатним на підставі ст.37 п.5 п.п.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та знято з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказано також, що громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які мають військово-облікові документи з ІНФОРМАЦІЯ_3 із відміткою/записом «непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час» - не мають права виїжджати за межі України, оскільки такої категорії осіб, не передбачено частиною 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи викладене, зазначено, що ОСОБА_1 не наділений правом виїзду за кордон.
Листом від 16.01.2024 також повідомлено, що Наказ Міністерства оборони України (МОУ) №342 від 09.06.2006, на підставі якого позивач був знятий з військового обліку, втратив чинність відповідно до наказу МОУ «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» №24 від 15.01.2015. На даний час рішення про зняття з обліку вирішується на підставі наказу МОУ №402 від 14.08.2008 з подальшими змінами «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» запис у військовому квитку «знятий з військового обліку згідно з наказом МОУ №342» не означає, що військовозобов'язаний не підлягає призову у воєнний час. Оскільки, за станом здоров'я громадянин може бути непридатним до військової служби у мирний час, але підпадати під мобілізацію у період війни. Отже ОСОБА_1 на теперішній час має статус військовозобов'язаного.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо видачі відповідної довідки та з вимогою зобов'язати відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном встановлюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 р. № 3857-ХІІ (далі - Закон № 3857-ХІІ).
Відповідно до абзаців 1, 3 статті 4 Закону № 3857-ХІІ оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2016 р. № 816 затверджено Порядок провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, який визначає процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, прийняття за ними рішень та виконання прийнятих рішень.
Відповідно до п.4 розділу IV вказаного Порядку у разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п'яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно: зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні, надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, зразок якого наведено у додатку 6 до цього Порядку, або внесення відповідної інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки. У разі наявності в особи, яка виїжджає за кордон на постійне проживання, двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон надаються обидва такі паспорти; отримати довідку органу державної фіскальної служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур.
Відповідно до п.6 розділу IV даного Порядку після подання заявником паспорта громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої органом реєстрації, територіальний орган ДМС проставляє в паспорті громадянина України у формі книжечки (на одній із сторінок з одинадцятої по шістнадцяту) та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон (на одній із сторінок з другої по п'яту) штампи про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою (після повернення на проживання в Україну вказані штампи анулюються). У разі наявності в такої особи паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм територіальний орган ДМС вносить інформацію про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання до безконтактного електронного носія. Якщо до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки, орган реєстрації не вніс інформацію про зняття з реєстрації місця проживання, територіальний орган ДМС перед внесенням інформації про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання вносить до безконтактного електронного носія зазначену інформацію на підставі довідки про зняття з реєстрації місця проживання.
Як слідує з матеріалів справи, Управлінням ДМС в Запорізькій області 04.09.2023 прийнято рішення про оформлення документів для виїзду позивача за кордон на постійне проживання до Республіки Польща.
Таким чином, для виконання рішення територіального органу ДМС про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, заявнику необхідно було зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року №265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), яким визначено механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі - Порядок № 265).
Відповідно до п.50 Порядку № 265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, в тому числі, на підставі заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником), за формою згідно з додатком 5.
Згідно із п.57 Порядку № 265 у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає, серед іншого:
- військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
- рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв'язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.
В силу положень ч.1 ст.33 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально- якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до ч.3 ст.36 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться.
Згідно із ч.4 ст.37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції на час звернення позивача до відповідача), у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент виникнення спірних правовідносин та розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
За приписами ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Згідно із п.2 ч.5 ст.37 Закону № 2232-ХІІ, (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою), зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:
2) з військового обліку військовозобов'язаних:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
За нормами ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Згідно абз. 2 п. 29 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти, які вибувають за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, направляються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки для зняття з військового обліку та вилучення військово-облікових документів.
За п. 53 Порядку№ 1487 (у редакції на час спірних правовідносин), зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.
Крім того, згідно Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого Наказу Міністерства оборони України 10.04.2017 № 206 (далі - Порядок № 206), військові квитки військовослужбовців (військовозобов'язаних), які виїжджають за кордон на строк більш як три місяці, здаються до штабу військової частини (військового комісаріату за місцем військового обліку). Замість військових квитків, прийнятих на зберігання, видається довідка військовослужбовця (військовозобов'язаного), який виїжджає за кордон (додаток 4).
Таким чином, вищенаведені норми у редакції на час звернення позивача із заявою передбачали, що військовозобов'язані, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців знімаються з військового обліку, а також, отримують довідку військовослужбовця (військовозобов'язаного), який виїжджає за кордон. З цих же підстав, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що така довідка не передбачена нормами законодаства.
З матеріалів справи судом встановлено, що у тимчасове посвідчення військовозобов'язаного (замість військового квитка) ОСОБА_1 № НОМЕР_3 було внесено штамп 10.11.2023 «знято з військового обліку військовозобов'язаних».
При цьому, в силу положень Закону № 2232-ХІІ, Порядку № 1487 та Порядку № 206 у редакції на час звернення позивача до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_4 , після знання позивача з військового обліку, повинен був надати йому довідку військовослужбовця (військовозобов'язаного), який виїжджає за кордон встановленої форми.
Тому, з огляду на нормативно-правове регулювання правовідносин, чинне на момент їх виникнення, суд висновує, що бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо видачі ОСОБА_1 довідки військовослужбовця (військовозобов'язаного), який виїжджає за кордон, слід визнати протиправною.
Водночас, щодо позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 видати позивачу довідку військовослужбовця (військовозобов'язаного), який виїжджає за кордон, суд зазначає наступне.
Так, за приписами п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ у чинній наразі редакції, зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:
2) з військового обліку військовозобов'язаних:
які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
Крім того, змінено і редакцію 53 Порядку№ 1487, яка (в редакції Постанови КМ № 563 від 16.05.2024) встановлює, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон, не знімаються (не виключаються) з військового обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Тобто, наразі положення Закону № 2232-ХІІ та Порядку№ 1487 не передбачають зняття з військового обліку військовозобов'язаних осіб, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців з видачею їм відповідної довідки.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому, оскільки згідно положень чинного на час винесення вказаного рішення законодавства, відсутні підстави для зняття позивача з військового обліку військовозобов'язаних осіб, то покладання на відповідача обов'язку видати встановленої форми довідку військовослужбовця (військовозобов'язаного), який виїжджає за кордон від 30.11.2023 у відповідності до п. 53 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 та п. 4 розділу ІІ Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 10.04.2017 № 206, не має правових підстав.
Тобто, покладання на суб'єкта владних повноважень обов'язків, які наразі не визначені законодавством, буде прямо суперечити вимогам ст.19 Конституції України.
З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із викладеним, судові витрати у розмірі 484,48 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо видачі ОСОБА_1 довідки військовослужбовця (військовозобов'язаного), який виїжджає за кордон.
В іншій частині позовних вимог,- відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 02 липня 2024 року.
Суддя Л.Я. Максименко