(про відмову у забезпеченні позову)
03 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/4851/24
категорія 111031101
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 05.04.2023: №0022270-2409-0620 за податковий період 2022 рік на суму 36 632,70 (тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві) гривні 70 коп.; №0022271-2409-0620 за податковий період 2022 рік на суму 28 317,90 (двадцять вісім тисяч триста сімнадцять) гривень 90 коп.; №0022274-2409-0620 за податковий період 2022 рік на суму 5 518,50 (п'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять) гривень 50 коп.; №0022275-2409-0620 за податковий період 2022 рік на суму 11 345,10 (одинадцять тисяч триста сорок п'ять) гривень 10 коп.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Через відділ документального забезпечення суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована 02.07.2024. Зокрема, позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №681/06-30-13-05 від 29 лютого 2024 року про опис майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у податкову заставу, на підставі якого складено акт 299/06-30-13-05 від 29 лютого 2024 р; заборонити Головному управлінню ДІС у Житомирській області вчиняти дії з виконання рішення Головного управління ДПС у місті Києві №681/06-30-13-05 від 29 лютого 2024 року про опис майна ОСОБА_1 та допустити негайне виконання.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що відповідно до Акту опису майна від 29.02.2024 р. 299/06-30-13-03, складеного податковим керуючим Володимиром Золотунцем, проведено опис майна у податкову заставу згідно інформаційної довідки з ДРР на нерухоме майно №365622014 від 13.12.2023 року без визначення вартості майна за переліком найменування майна із 13 належних заявнику об'єктів нерухомого майна, повторно під 12 порядковим номером зазначено належний йому житловий будинок. На думку позивача, оскільки ним подано позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Житомирській області, то прийняте рішення про опис майна до вирішення судового спору є протиправним.
У відповідності до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Положеннями частини першої статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06 березня 2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову заявника, суд зауважує, що заявником у даному випадку не наведено та не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст.150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Позивач в заяві про забезпечення позову посилається на рішення про опис майна у податкову заставу як основний аргумент для задоволення його заяви про забезпечення позову.
Суд наголошує, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом (пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
За загальним правилом, визначеним п.56.1 та п.56.2 ПКУ, оскаржити в адміністративному порядку можна будь-яке рішення податкового органу, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень податкового органу.
Як зазначалось, позивач вважає протиправним рішення про опис майна у податкову заставу, проте оцінка даному рішенню може бути надана лише у справі про його оскарження й саме там може бути зупинено його дію.
Інших обставин щодо існування реальної та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі в заяві не наведено.
Враховуючи наведене та принцип співмірності й співвідношення прав, які просить захистити позивач, суд не вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.А.Шуляк