02 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/33332/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду в Київській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійною фонду України в Житомирській області від 16.08.2023 №103750005953 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати стаж роботи з 24.04.2000 по 29.10.2001 та з 01.05.2022 по 31.12.2022 до пільгового стажу за списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового пенсійного стажу по одному додатковому року за кожен рік роботи за період з 24.04.2000 по 01.01.2004;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з моменту звернення за призначенням пенсії - з 07.08.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відшкодувати суму пенсії за період з 07.08.2023 по момент фактичного призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1. Однак, відповідач рішенням відмовив в такому призначенні, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 7 років 6 місяців та недосягненням пенсійного віку. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 24.04.2000 до 29.10.2001, оскільки в наказі про результати атестації робочих місць за умови праці відсутня інформація, що атестація проведена вперше. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 03.04.2007 до 31.03.2022, оскільки до заяви надано витяги з наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці від 30.12.2010 №184, від 30.12.2015 №463 та Переліки робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.05.2022 до 31.12.2022, оскільки не надано витяги з наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці та Переліки робочих місць виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Через відділ документального забезпечення суду 22.05.2024 надійшов відзив на адміністративний позов та клопотання, в якому представник відповідача наголошує, що із заявою про призначення пенсії позивач зверталась саме до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області.
Ухвалою від 23.05.2024 продовжено строк розгляду справи, застосовуючи ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та залучено до участі у справі №240/32776/23 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовує, що до пільгового стажу позивача не зараховано: період роботи відповідно пільгової довідки від 02.02.2023 №23, з 24.04.2000 по 29.10.2001, оскільки в наказі про результати атестації робочих місць за умови праці від 30.10.2001 №65 відсутня інформація, що атестація проведена вперше; період роботи 03.04.2007 по 31.03.2022, оскільки до заяви надано витяги з наказів про результати атестації робочих місць, умовами праці від 30.12.2010 №184, від 30.12.2015 №463 та переліки робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; період роботи з 01.05.2022 по 31.12.2022, відповідно пільгової довідки від 20.12.2022 № 327, оскільки не надано витяги з наказів про результати атестації робочих місць. Підтверджений належними документами, страховий стаж з урахуванням пільгового обчислення становить 37 років 02 місяці 05 днів, у т.ч. пільговий стаж за Списком №1, підтверджений в порядку, визначеному законодавством, становить 05 років 05 місяців 02 дні, що є не достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону. А тому, відмова у призначенні пенсії прийнята у відповідності до чинного законодавства.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що 07.08.2023 позивач звернулась через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 26 та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
Після розгляду вказаної заяви позивачу було повідомлено про відмову у призначенні пенсії, оскільки до стажу позивача із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 не зараховано періоди з 24.04.2000 до 29.10.2001, оскільки в наказі про результати атестації робочих місць за умови праці від 30.10.2001 №65 відсутня інформація, що атестація проведена вперше; з 03.04.2007 до 31.03.2022, оскільки до заяви надано витяги з наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці від 30.12.2010 №184, від 30.12.2015 №463 та Переліки робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; з 01.05.2022 до 31.12.2022, відповідно до пільгової довідки від 20.12.2022 №327, оскільки не надано витяги з наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці та Переліки робочих місць виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.
Вказане рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області за №103750005953 від 16.08.2023.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду із відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Зміст абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Закон №1058-IV доповнено розділом XIV "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За унормуванням абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (тут і надалі посилання на норми Закону № 1058-IV наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058).
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
За унормуванням статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно із записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 у періоди: з 24.04.2020 по 31.03.2007 позивач працювала на посаді медичної сестри кабінету комп'ютерної томографії та на посаді рентгенолаборанта кабінету комп'ютерної томографії. Отже, трудова книжка позивача містить необхідний запис.
Також, до матеріалів справи надано копію довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №25 від 03.02.2023, з якої встановлено, що за період з 24.04.2000 по 31.03.2007 ОСОБА_1 працювала в зоні іонізуючого випромінювання повний робочий день. Додатковими відомостями зазначено: накази про атестацію робочих місць №65 від 30.10.2001, №116 від 03.10.2005.
Довідкою про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній також підтверджено, що позивач працює повний робочий день в ТОВ "Капитал" Медичному центрі "Універсальна клініка "Оберіг" за період з 12.06.2020 по теперішній час, наказ про атестацію робочих місць №46/1-ат від 30.10.2020.
Вказані довідки підтверджують факт роботи позивача в оспорюваний період на посадах, які віднесені до Списку №1
Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про відсутність документів про атестацію робочих місць, суд зазначає таке.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 (далі - Порядок № 442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України № 41 від 1 вересня 1992 р.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно пункту 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 та Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а (постанова від 19.02.2020) сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 по справі №743/683/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи у періоди з 24.04.2000 по 29.10.2001, з 03.04.2007 по 31.03.2022 та з 01.05.2022 по 31.12.2022.
Враховуючи наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 16.08.2023 №103750005953 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
В свою чергу, вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового пенсійного стажу по одному додатковому року за кожен рік роботи за період з 24.04.2000 по 01.01.2004, не підлягає задоволенню, оскільки в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 16.08.2023 №103750005953 не надавалась оцінка зазначеному періоду та сторонами не надано жодних доказів незарахування зазначеного періоду.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з моменту звернення за призначенням пенсії - з 07.08.2023 та відшкодувати суму пенсії за період з 07.08.2023 по момент фактичного призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.9 КАС України).
Згідно із ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 07.08.2023 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку.
Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Таким чином, відповідачі входять в єдину систему територіальних органів Пенсійного фонду України.
З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення її прав, з метою ефективного захисту права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2023 про призначення пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання позивача.
Враховуючи, що судом обрано інший спосіб захисту порушеного права, ніж просив позивач, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги в розмірі 10 000 грн до матеріалів справи надано: договір про надання юридичних послуг від 09.11.2023, акт приймання-передачі за договором №0911202302 від 09.11.2023, квитанція від 09.11.2023 на 10 000,00 грн.
Слід врахувати, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанова Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі 200/14113/18-а).
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного: дана справа відноситься до справ незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін у спрощеному позовному провадженні; позов носить немайновий характер.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 2000,00 грн.
Крім того, позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову в розмірі 1073,60 грн, який відшкодовується позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (юридична адреса: вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, поштова адреса: вул. Варшавська, 3-Б, смт Макарів, Київська область, 08001. ЄДРПОУ: 22933548) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №103750005953 від 16.08.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 26 та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 26 та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 02 липня 2024 року.
Суддя Л.А.Шуляк