Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
03 липня 2024 року Справа №200/2217/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, б. 3) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії щодо невиплати з 01.12.2019 по теперішній час частини пенсії по інвалідності у сумі 233975 грн. 89 коп.;
- зобов'язати здійснити виплату частини пенсії по інвалідності у сумі 233975 грн. 89 коп., не виплаченої з 01.12.2019 по теперішній час;
- визнати протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.12.2019 по день фактичної виплати;
- зобов'язати виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у справі № 200/10420/21, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати пенсії, в сумі 101343 грн. 96 коп.
Позов обґрунтований тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у справі №200/10420/21, яке набрало законної сили 17.01.2022, відповідачем в лютому 2022 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» про розмір грошового забезпечення від 02 липня 2021 року №33/25-1598. Сума заборгованості за пенсійними виплатами (по вказаному судовому рішенню) за підрахунками відповідача за період з 01.12.2019 становить 233 975 грн. 89 коп., що відображено у розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача N/А 0503019631 за вказаний період.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом встановлено, що позивач є отримувачем пенсії за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 .
Передумовою виникнення даного позову є неналежне, як на думку позивача, виконання Головним управлінням ПФУ в Донецькій області рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у справі №200/10420/21, яким відповідача зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 02 липня 2021 року № 33/25-1598 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.04.2024 №7694-5569/О-02/8-0500/24 вбачається, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у справі №200/10420/21, яке набрало законної сили 17.01.2022, виконано у повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства. Доплата до пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у загальній сумі 233975,89 грн.
Отже, одним із спірних питань у цій справі є правомірність невиплати позивачеві пенсії за період з 01.04.2019 по 01.04.2024.
Спір між сторонами щодо розміру заборгованості з пенсійних виплат за спірний період відсутній.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у вищезазначеній частині позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону №1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги щодо невиплати з 01.12.2019 по теперішній час частини пенсії по інвалідності у сумі 233975 грн. 89 коп. стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішеня суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, яким він скористався, подавши відповідну заяву у справі №200/10420/21.
З урахуванням того, що питання виплати позивачу недоплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 охоплюється судовими рішеннями у справі №200/10420/21 та належить до предмета його виконання, - заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили, та у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов'язати відповідача вчинити тотожні дії.
Інакше кажучи, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту «визнати протиправними дії щодо невиплати з 01.12.2019 по теперішній час частини пенсії по інвалідності у сумі 233975 грн. 89 коп. та зобов'язати здійснити виплату частини пенсії по інвалідності у сумі 233975 грн. 89 коп., не виплаченої з 01.12.2019 по теперішній час» - є одним із способів виконання рішення суду у справі №200/10420/21.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі №120/13369/23.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відтак, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо невиплати з 01.12.2019 по теперішній час частини пенсії по інвалідності у сумі 233975 грн. 89 коп. та зобов'язання здійснити виплату частини пенсії по інвалідності у сумі 233975 грн. 89 коп., не виплаченої з 01.12.2019 по теперішній час, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року у справі №820/4261/18, від 21 грудня 2020 року у справі №440/1810/19.
Керуючись статтями 140, 238, 239, 241, 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі №200/2217/24 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, б. 3) в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо невиплати з 01.12.2019 по теперішній час частини пенсії по інвалідності у сумі 233975 грн. 89 коп. та зобов'язання здійснити виплату частини пенсії по інвалідності у сумі 233975 грн. 89 коп., не виплаченої з 01.12.2019 по теперішній час.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Повний текст ухвали складено і підписано 03 липня 2024 року.
Суддя С.В. Ушенко