Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 липня 2024 року Справа№200/2604/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про
визнання неправомірною дію щодо зазначення у відповіді на скаргу ОСОБА_2 , оформлену листом № 130921/К-29197/20.4.1 від 05.10.2023, інформації про те, що за результатами перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження № НОМЕР_3 встановлені порушення приватним виконавцем ОСОБА_1. вимог законодавства;
зобов'язання надати скаржнику ОСОБА_2 нову відповідь на скаргу, в якій зазначити про відсутність з боку приватного виконавця ОСОБА_1. встановлених порушень вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження № НОМЕР_3, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом.
Позивач в обґрунтування позову зазначила, що з 27.10.2020 до 19.05.2023 здійснювала діяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області в м.Маріуполі. 19.05.2023 нею змінено виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області.
05.05.2021 позивачем - приватним виконавцем відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 відносно ОСОБА_2 про стягнення на користь ПАТ «Банк Форум» суму боргу за кредитним договором у розмірі 818 298,13 грн., суму судового збору 1700 грн. та інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 250 грн.
09.01.2024 на електронну адресу позивача надійшов запит Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про проведення перевірки та надання протягом п'яти робочих днів з дня надсилання запиту копій матеріалів виконавчого провадження на підставі скарги боржника ОСОБА_2 та пояснень щодо його здійснення.
Відповідачем розглянуто скаргу боржника, щодо діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. та повідомлено, що на підставі відомостей Системи проведена перевірка дотримання приватним виконавцем вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження НОМЕР_3.
Позивач вважає дії відповідача щодо зазначення у відповіді на скаргу боржника ОСОБА_2 , оформлену листом № 130921/К-29197/20.4.1 від 05.10.2023, про те, що за результатами перевірки встановлені порушення вимог законодавства, неправомірними, тому звернулась до суду з позовом.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, який вмотивований тим, що на розгляді в Міністерстві перебувала скарга ОСОБА_2 від 15.08.2023 щодо діяльності приватного виконавця, у якій зазначалось, що позивач відмовила йому у визначенні поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
При розгляді скарги ОСОБА_2 від 15.08.2023 відповідно до розділу V Порядку, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства проведена перевірка дотримання приватним виконавцем вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження НОМЕР_3 з питань порушених у зазначеній скарзі.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , скаржнику надана правомірна обґрунтована відповідь листом Міністерства, в якій зазначалось, що на підставі відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень проведена перевірка дотримання приватним виконавцем вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження НОМЕР_3, за результатами якої встановлені порушення вимог законодавства та повідомлено, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства вирішується питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Діяльність приватного виконавця ОСОБА_1. зупинена відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-VIII за порушення вимог підпункту 1 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» стосовно винесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
Наказом Міністерства від 27.12.2023 № 3022/7 діяльність приватного виконавця ОСОБА_1. поновлена.
Після поновлення діяльності позивача, з відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що 09.01.2024 приватним виконавцем ОСОБА_1. у виконавчому провадженні НОМЕР_3 вже була винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
Вказали, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства, за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 15.08.2023, подання про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-VIII до Дисциплінарної комісії приватних виконавців не надсилалось, при цьому, вказане не спростовує наявність на час надання відповіді ОСОБА_2 порушень в діяльності позивача, про які правомірно зазначалось у ній.
Також вказали, що виконавець зобов'язаний винести постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій та надіслати її до банку у якому відкритий рахунок такий рахунок, у разі надходження до нього відповідної заяви боржника. Проте, приватним виконавцем ОСОБА_1. на заяву боржника надана відповідь про неможливість визначення поточного рахунку у зв'язку з відсутністю підзаконного нормативно-правового акту та відсутністю додаткових коштів-витрат на папір, друк, поштовий конверт та поштову марку.
Вважають, що невиконання боржником рішення, а також відсутність у приватного виконавця коштів на виготовлення відповідної постанови не є підставою для відмови боржнику у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
Просили відмовити в задоволенні позову.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 22.07.2022 №5105-5001907567.
З 27.10.2020 по 19.05.2023 позивач здійснювала діяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області, після чого нею змінено виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області.
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
15.08.2023 до Міністерства юстиції України від ОСОБА_2 надійшла скарга про вжиття заходів щодо недопущення в подальшому грубого порушення Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1.
Скарга вмотивована тим, що ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця ОСОБА_1 з проханням про винесення постанови про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій та направлення її до банку.
Позивачем повідомлено ОСОБА_2 про те, що станом на момент розгляду його заяви відсутній нормативно-правовий акт та зазначено, що винесення постанови на направлення її до банківської установи потребує додаткових витрат на папір, друк, поштовий конверт та поштову марку, які у неї відсутні.
В скарзі ОСОБА_2 зазначив, що дії позивача позбавляють його засобу для існування в частині стягнення з нього 100% пенсії та інших соціальних виплат, які надавались йому, як інваліду третьої групи через каліцтво, отримане під час захисту Батьківщини.
Скаргу ОСОБА_2 розглянуто відповідачем та надано відповідь №130921/К-29197/20.4.1 від 05.10.2023, в якій повідомлено про те, що на підставі відомостей Системи проведена перевірка дотримання приватним виконавцем вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження НОМЕР_3, за результатами якої встановлені порушення вимог законодавства. Вказали, що Департаментом державної виконавчої служби вирішується питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
05.10.2023 позивачем на адресу відповідача направлено запит про надання інформації та копій документів, в якому просила повідомити про період проведення перевірки із зазначенням дати початку та дати закінчення, осіб, які проводили перевірку (ПІБ, посада), яким документом оформлені результати перевірки, якою встановлені порушення вимог законодавства (наказ, розпорядження, довідка тощо) та надання копії відповідного документа.
Листом відповідача №60698/41284-33-24/20.4.1 від 22.04.2024 позивачу повідомлено, що на розгляді в Міністерстві юстиції перебувала скарга ОСОБА_2 від 15.08.2023 (зареєстрована 28.08.2023 за № К-29197). При розгляді цієї скарги відповідно до розділу V Порядку проведена перевірка дотримання приватним виконавцем ОСОБА_1. вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження НОМЕР_3 з питань порушених у скарзі ОСОБА_2 .
За результатами розгляду зазначеної скарги, ОСОБА_2 надана відповідь листом Міністерства юстиції України від 05.10.2023 №130921/К-29197/20.4.1, у якій зазначалось, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції вирішується питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Згідно листа Міністерства юстиції України № 60698/41284-33-24/20.4.1 від 22.04.2024 наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2023 № 3022/7 діяльність приватного виконавця ОСОБА_1. поновлена. З відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що 09.01.2024 приватним виконавцем ОСОБА_1. у виконавчому провадженні НОМЕР_3 винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 15.08.2023, подання про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. на підставі підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону до Дисциплінарної комісії приватних виконавців не надсилалось.
Додатково повідомили, що згідно РМК № К-29197 (скарга ОСОБА_2 ) відповідальним виконавцем (згідно резолюції) було визначено провідного спеціаліста відділу контролю за діяльністю органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень Управління контролю за діяльністю органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 . Результати передбаченої пунктом 1 розділу V Порядку перевірки у разі виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень оформлюються поданням про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць.
Відповідачем надано лист №27273/6262-33-24/20.4.1 від 20.02.2024, наданий позивачу на її звернення, в якому повідомлено, що 28.08.2023 за вих.№К-29197 в системі електронного документообігу «АСКОД» зареєстрована скарга ОСОБА_2 від 15.08.2024 року. Відповідь на скаргу надано листом Міністерства юстиції від 05.10.2023 №130921/К-29197/20.4.1.
До позовної заяви позивачем додано інформаційні довідки №36191820230509 від 09.05.2023 про місцезнаходження офісу приватного виконавця ОСОБА_1: АДРЕСА_4, приміщення 101 та №49200920230522 від 22.05.2023 про місцезнаходження офісу приватного виконавця ОСОБА_1: АДРЕСА_3.
В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження №12022162160000514, податкова декларація про майновий стан і доходи ОСОБА_1 .
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 228 (далі - Положення №228), Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.
Згідно з пунктом 4 Положення № 228 Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: надає роз'яснення з питань, пов'язаних з діяльністю Мін'юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються; аналізує результати діяльності та вживає заходів для підвищення ефективності функціонування територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства; організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Мін'юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються; здійснює контроль за діяльністю державних виконавців; забезпечує контроль за роботою структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують здійснення повноважень у сфері примусового виконання рішень; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Пунктом 5 Положення № 228 передбачено, що Мін'юст з метою організації своєї діяльності, зокрема, організовує та контролює роботу державних виконавців, вживає заходів щодо її поліпшення, здійснює керівництво та проводить перевірку діяльності структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують здійснення повноважень у сфері організації примусового виконання рішень; забезпечує представництво, самопредставництво інтересів Мін'юсту в судах України, зокрема через територіальні органи Мін'юсту; організовує ведення діловодства та архіву відповідно до встановлених правил.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 2 червня 2016 року № 1403-VIII передбачено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Стаття 17 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 2 червня 2016 року № 1403-VIII регулює державне регулювання діяльності приватного виконавця Міністерство юстиції України:
1) формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень;
2) забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, для чого визначає: порядок проходження навчання та стажування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця; перелік документів, які подаються Кваліфікаційній комісії приватних виконавців особою, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для підтвердження відповідності цієї особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону; порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту; порядок складання кваліфікаційного іспиту; порядок підвищення кваліфікації приватними виконавцями;
3) видає посвідчення приватного виконавця;
4) визначає вимоги до офіса приватного виконавця;
5) забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців;
6) формує Єдиний реєстр приватних виконавців України, визначає порядок його ведення;
7) встановлює форму та порядок подання приватними виконавцями інформації про здійснення ними діяльності;
8) здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця;
9) подає Кабінету Міністрів України пропозицію про встановлення розміру основної винагороди приватного виконавця;
10) вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
11) зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця;
12) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Приватний виконавець, як суб'єкт незалежної професійної діяльності, відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 2 червня 2016 року № 1403-VIII контролюється Мін'юстом шляхом проведення планових і позапланових перевірок у чітко визначеному порядку.
Особливості здійснення Міністерством контролю за діяльністю приватних виконавців у період дії воєнного стану визначені розділом V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1195/32647.
Пунктом 1 Порядку передбачено, що у період дії воєнного стану структурний підрозділ Міністерства здійснює перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.
За результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку відповідно до пункту 3 розділу VII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.
У разі необхідності одержання від приватного виконавця інформації або пояснень щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків, або копій відповідних документів структурний підрозділ Міністерства може надіслати приватному виконавцю відповідний обґрунтований запит. Запит надсилається на адресу електронної пошти приватного виконавця, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Запитувану інформацію або копії документів приватний виконавець має надати структурному підрозділу Міністерства не пізніше п'яти робочих днів з дня надсилання запиту.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що у разі виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень структурний підрозділ Міністерства готує подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яке підписує керівник структурного підрозділу Міністерства.
Суд зазначає, що при розгляді скарги ОСОБА_2 від 15.08.2023 відповідно до розділу V Порядку, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства проведена перевірка дотримання приватним виконавцем вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження № НОМЕР_3 з питань порушених у зазначеній скарзі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , скаржнику надана правомірна обґрунтована відповідь листом Міністерства від 05.10.2023 №130921/К-29197/20.4.1., у якій зазначалось, що на підставі відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень проведена перевірка дотримання приватним виконавцем вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження № НОМЕР_3, за результатами якої встановлені порушення вимог законодавства та повідомлено, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства вирішується питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, а тому така відповідь не може бути порушенням прав чи інтересів позивача.
Крім того, за результатами перевірки скарги ОСОБА_2 подання про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. до Дисциплінарної комісії приватних виконавців не надсилалось.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність дій відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 02 травня 2024 року позивачеві відстрочено сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. до ухвалення судового рішення по справі.
Частиною другою статті 133 КАС України визначено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, судовий збір в розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Держави.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 258, 293-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання неправомірною дію щодо зазначення у відповіді на скаргу ОСОБА_2 , оформлену листом № 130921/К-29197/20.4.1 від 05.10.2023, інформації про те, що за результатами перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження № НОМЕР_3 встановлені порушення приватним виконавцем ОСОБА_1. вимог законодавства та зобов'язання надати скаржнику ОСОБА_2 нову відповідь на скаргу, в якій зазначити про відсутність з боку приватного виконавця ОСОБА_1. встановлених порушень вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження № НОМЕР_3 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Держави судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Аканов