про відмову у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду
за допомогою власних технічних засобів
02 липня 2024 р.Справа №160/9798/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Тернопільської митниці про проведення судового засідання в режимі відеоконференції Гримала Андрія Петровича поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Мототехімпорт" в особі представника Балабанової Світлани Миколаївни до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-
15.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 15.04.2024 року через систему "Електронний суд" позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Мототехімпорт" в особі представника Балабанової Світлани Миколаївни до Тернопільської митниці, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000219/2 від 02.11.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000221/2 від 02.11.2023 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірними, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 16.04.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 22.04.2024 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
06.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9798/24 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
22.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці Гримала Андрія Петровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10.06.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці про проведення судового засідання в режимі відеоконференції Гримала Андрія Петровича .
24.06.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці про проведення судового засідання в режимі відеоконференції Гримала Андрія Петровича .
01.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Тернопільської митниці Гримала Андрія Петровича надійшла сформована 28.06.2024 року через систему "Електронний суд" заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
Аргументи означеної заяви зводяться до того, що у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"; від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"; від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"; від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.11.2023 № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"; від 05.02.2024 № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. У зв'язку із запровадженням по всій території України воєнного стану, ускладненим транспортним сполученням, а також в зв'язку із значною віддаленістю Тернопільської митниці доцільним для забезпечення права на участь в розгляді справи є розгляд справи в режимі відеоконференції в системі "vkz.court.gov.ua". Представник Тернопільської митниці - Гримало Андрій Петрович, зареєстрований в системі "vkz.court.gov.ua" за допомогою електронного цифрового підпису за електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон НОМЕР_1.
Дослідивши дану заяву, суд встановив наступне.
Так, ст. 195 КАС України встановлено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.
Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 року у справі № 554/8322/16-а, аналіз статті 195 КАС свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначена стаття не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Крім того, такий спосіб участі в судовому засіданні, носить винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.
Суд наголошує, що представником відповідача не наведено причин, які фактично ускладнюють або роблять неможливою його участь у судовому засіданні суду першої інстанції.
За нормами Кодексу адміністративного суду України, участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою. При цьому, сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив або заперечення до позовної заяви.
Додатково, суд зазначає, що якість зв'язку в умовах проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, є незадовільною та не створює умов для належного розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника Тернопільської митниці про проведення судового засідання в режимі відеоконференції Гримала Андрія Петровича поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.
Суддя С. В. Прудник