01 липня 2024 рокуСправа № 160/14687/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010р.
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відкликати (скасувати) довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010р.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), сплаченого в установленому порядку.
Копію ухвали суду від 10.06.2024 скеровано позивачу засобами електронного зв'язку через Електронний суд.
Пунктом 1 частини 1 статті 241 КАС України до судових рішень віднесено ухвали.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «ст.169 ч.1,2 «Ухвала про залишення позовної заяви без руху» від 10.06.2024 у справі №160/14687/24 (суддя Бухтіярова М.М.) було надіслано одержувачу - ФОП ОСОБА_1 та доставлено до електронного кабінету 10.06.2024.
Враховуючи викладене, а також те, що ухвала суду є різновидом судового рішення у відповідності до статті 241 КАС України, копію ухвали суду від 10.06.2024 доставлено позивачу до електронного кабінету, суд дійшов висновку, що позивач є таким, що належним чином повідомлений про залишення його позову без руху.
25.06.2024 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення на ухвалу від 10.06.2024 з долученням квитанції про сплату судового збору.
У поданому поясненні зазначено, що порушення своїх прав позивач вбачає саме в тривалій бездіяльності відповідача, яка полягає у не відкликанні (не скасуванні) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010. На виконання подання прокурора Управління Держземагенства у Криворізькому районі повідомило, що було проведено відповідну нараду з приводу виявлених порушень та відповідальних працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Отже, Управління Держземагенства у Криворізькому районі фактично визнало власні неправомірні дії щодо формування довідки, в тому ж числі, довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010 замість витягів. Однак, видану довідку відповідач не відкликав, не відізвав, не скасував, та не вжив будь-яких інших дій, які б виправили допущені порушення внаслідок формування та видачі таких довідок. Відповідач мав би самостійно вжити заходів, які б виправили допущені порушення внаслідок формування та видачі довідок. Натомість зазначеного не зробив, про скасування (відкликання) виданих довідок землекористувачів не повідомив, публічних оголошень не оприлюднив, що свідчить про наявність триваючого правопорушення, а тому позивач звернувся до відповідача із відповідним листом. Саме листом від 29.11.2023 відповідач відмовив у відкликанні, відізванні чи скасуванні довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010р., посилаючись на відсутність для цього правових підстав, чим підтвердив, що вчиняє протиправну бездіяльність щодо позивача. Тому вважає, що шестимісячний строк звернення до суду не пропущений, просить долучити письмові пояснення до матеріалів справи, врахувати фактичне усунення, прийняти позов та відкрити загальне позовне провадження.
Дослідивши подані позивачем пояснення, судом встановлено часткове виконання вимог ухвали суду від 10.06.2024, оскільки позивачем хоч і подані докази сплати судового збору, однак не надано заяви про поновлення строку звернення до суду.
Суд зазначає, що частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі № 357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі № 663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 826/11545/17, від 9 листопада 2018 року у справі № 334/3536/17(2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 7 лютого 2019 року у справі № 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Скаржнику недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Як слідує із заявлених позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010р.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 27.06.2009 на підставі рішення Криворізької міської ради №3312 йому надано у строкове користування земельну ділянку загальною площею 0.6480га для розміщення автостоянки (кадастровий номер 1211000000:03:001:0222).
14.05.2010 Криворізькою міською радою було ухвалено рішення №3884 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», відповідно до якого базова вартість 1 кв.м. земель міста складає 240,05грн.
На підставі даного рішення Криворізької міської ради управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області була підготовлена та видана довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010р. щодо земельної ділянки (кадастровий 1211000000:03:001:0222) по вул. Гутовського біля житлових будинків №41 та № 57 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, згідно якої нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки становить 1627128,00грн., площа земельної ділянки 6480кв.м.
Позивач вважає дії відповідача щодо формування довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010 неправомірними, вказуючи, що довідка Управління Держкомзему у м. Кривому Розі №1222 від 10.08.2010 була видана - 10.08.2010, в той час, коли норма пункту 286.2 статті 286 ПК України, щодо можливості застосування відомостей про нормативну грошову оцінку у формі довідок було прийнято із змінами, внесеними згідно із Законом №3609-УІ від 07.07.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України». Більш того, Податковий кодекс України був прийнятий - 02.12.201 та вступив в дію лише з 01.01.2011. Станом на 10.08.2010 не існувало правової норми, яка передбачала надання відомостей про нормативну грошову оцінку у формі довідок. Більш того, довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки було видано на підставі рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3884 від 14.05.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яке було визнано нечинним у судовому порядку через порушення міською радою порядку та процедури прийняття цього рішення.
Водночас, із заявою про відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010 позивач звернувся до відповідача лише 01.11.2023.
Отримання ж позивачем листа відповідача від 29.11.2023 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у зв'язку із прийняттям довідки Управління Держкомзему у м. Кривому Розі №1222 від 10.08.2010, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у позивача можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів із цим позовом звернувся із значним пропуском строку, встановленого КАС України.
При цьому, в порушення ч.6 ст.161 КАС України не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Не надано такої і на вимогу суду.
Пояснення «про долучення письмових пояснень до матеріалів справи, врахувати фактичне усунення, прийняти позов та відкрити загальне позовне провадження» не може бути враховано судом в якості заяви про поновлення строку звернення до суду, оскільки не містить відповідних вимог.
При цьому, позивачем до письмових пояснень не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду із позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010, і що причини, що зумовили несвоєчасне звернення до суду виникли протягом строку, який пропущено.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «МіраґальЕсколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Однак, станом 01.07.2024 в матеріалах справи відсутні докази усунення недоліків позовної заяви, оскільки позивачем не надано заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, тобто на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставин, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010.
При цьому, обґрунтувань неможливості усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на усунення недоліків позову надано не було.
Згідно частин першої-другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що про наявність підстав для повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Щодо сплаченого позивачем судового збору в цій частині позову, суд роз'яснює, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги, а тому позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою про повернення сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Бухтіярова