29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" вересня 2010 р.Справа № 14/7/16/3924
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Подільські Товтри”, с. Вербка Кам'янець-Подільського району
до Приватного підприємства „Укрбудагроторг”, с. Гуменці Кам'янець-Подільського району
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. на стороні позивача - Гуменецької сільської ради, с. Гуменці Кам'янець-Подільського району
2. на стороні відповідача - Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, м. Кам'янець-Подільський
про зобов'язання усунути перешкоди у доступі до земельної ділянки шляхом знесення металевої огорожі;
про заборону відповідачу до моменту оформлення ним правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку зводити на спірній земельній ділянці будь-яку огорожу чи інші тимчасові споруди.
Суддя Гладюк Ю.В.
Представники сторін:
Позивача: Іванців Ю.С. - за довіреністю від 25.08.2010р.
Бобров В.В. - за довіреністю від 25.08.2010 р.
Відповідача: Тіньков Д.Л. - за довіреність від 22.09.2008р.
Третіх осіб: не з'явились
Суть спору: позивач просить суд зобов'язати відповідача за власний рахунок усунути перешкоди у доступі ВАТ „Подільські Товтри” до земельної ділянки загальною площею 3,1579 га., що належить останньому на праві землекористування згідно Державного акту від 28.12.04р. та договору оренди від 18.07.08р. шляхом знесення металевої огорожі, яка знаходиться на залізобетонному мості та унеможливлює використання позивачем під'їзного шляху до вказаної земельної ділянки та заборонити відповідачу до моменту оформлення ним правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку зводити на спірній земельній ділянці будь-яку огорожу чи інші тимчасові споруди, які б перешкоджали ВАТ „Подільські Товтри” в доступі до земельної ділянки, що надана йому в користування під розробку корисних копалин, згідно Державного акту від 28.12.04 р. та договору оренди від 18.07.03 р. загальною площею 66,3051 га (в т.ч. земельною ділянкою площею 3,1579 га). Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що приватним підприємством „Укрбудагроторг”, чиняться йому перешкоди у доступі до своєї земельної діяльності. Таке перешкоджання полягає у зведенні металевої огорожі. За таких обставин позивач позбавлений можливості розпочати роботи з видобутку корисних копалин Гуменецького родовища, що знаходиться на вказаній земельній ділянці. У своїх поясненнях від 21.09.2009 року зазначив, що обов'язок відповідача забезпечити проїзд через залізобетонний міст ВАТ „Подільські Товтри”, випливає із зобов'язання безпідставного користування частиною земельної ділянки на якій розташовано міст, яка в свою чергу належить позивачу.
Відповідач проти позовних вимог заперечує. Посилається на те, що ПП „Укрбудагроторг” має у власності нерухоме майно - комплекс будівель: 1) цегляну вагову; 2) гіпсоблоковий дробильно-сортувальний цех; 3) кам'яний клуб; 4)кам'яний магазин; 5) кам'яний погріб; 6)кам'яний гараж; 7)кам'яну водокачку; 8) кам'яну трансформаторну підстанцію; 9) цегляну альтанку 10) кам'яну лазню; 11)кам'яну майстерню; 12)цегляну вбиральню. Зазначене майно належить ПП „Укрбудагроторг” на підставі договору купівлі-продажу комплексу будівель від 22.05.2008 р. Зазначений договір зареєстрований в бюро технічної інвентаризації. Вказане вище нерухоме майно в минулому належало ВАТ „Подільські товтри”, але було реалізоване з прилюдних торгів. Торги відбулися 06.02.2004 р. Набувачем нерухомого майна стало приватне підприємство „Сатурн-К”, про що 17.05.2004 р. було видане відповідне свідоцтво. В подальшому, власником нерухомого майна стало ПП „Укрбудагроторг”, придбавши нерухоме майно у фізичної особи - ОСОБА_1.
Стосовно твердження позивача про те, що відповідач мав звертатися до позивача з пропозицією укласти договір суборенди земельної ділянки з 2006 р., зазначив, що згідно ст.92, 93, 95 Земельного Кодексу України особа, що має в постійному користуванні земельну ділянку (а не в оренді) не має право виступати суборендодавцем земельної ділянки. Крім того, ПП „Укрбудагроторг” став користувачем земельної ділянки за адресою с.Гуменці, вуд.Кармелюка, 1-а лише у 2007 р. (момент підписання договору оренди). На початку 2008 р. договір оренди земельної ділянки був визнаний недійсним за рішенням суду. Але власником нерухомого майна ПП „Укрбудагроторг” стало 22.05.2008 р. Тому, на думку відповідача, чинити будь-які перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою ПП „Укрбудагроторг” не мав жодної змоги. Огорожа, яка перешкоджає позивачу, була побудована декілька років тому назад, коли нерухоме майно перебувало у власності позивача, а тому знесення огорожі у нового власника нерухомого майна, на думку відповідача, є недоцільним. Крім того, в разі знесення огорожі, підпадає під ризик цілісність майна, що знаходиться на території за адресою с.Гуменці, вул.Кармелюка, 1-а.
Відповідач наголошує, що у відповідності до ст.377 ЦК України якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. З огляду на зазначене та на приписи чинного законодавства України, ПП „Укрбудагроторг” звернулося з заявою про внесення змін до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого на ім'я ВАТ „Подільські Товтри” в частині виключення з Державного акту земельної ділянки розміром 3,1579 га з подальшою передачею в оренду даної земельної ділянки ПП „Укрбудагроторг”.Зі слів відповідача, з 2007 р. по теперішній час, єдиним платником за земельну ділянку розміром 3,1579 га, що знаходиться за адресою с.Гуменці - вул. Кармелюка, 1-а, є ПП „Укрбудагроторг”, що підтверджується платіжними документами та довідкою з Державної податкової інспекції.
Від третьої особи на стороні позивача - Гуменецької сільської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.
Третя особа на стороні відповідача - Кам'янець-Подільська районна державна адміністрація, м.Кам'янець-Подільський направила на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі її представника, проте, у наданих суду в попередній судових засіданнях поясненнях повідомила суд, що до Кам'янець-Подільської райдержадміністрації надійшла заява від ПП „Укрбудагроторг” з пропозицією щодо вилучення з користування ВАТ „Подільські Товтри” земельної ділянки площею 3,16 га з огляду на наявність права власності на нерухоме майно, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу, яке розташоване на спірній земельній ділянці яка на даний час перебуває на розгляді і жодного рішення за результатами її розгляду не прийнято. Земельна ділянка площею 3,16 га, на яку претендує відповідач знаходиться в постійному користуванні позивача. Як стверджує третя особа, підтвердженням даного факту є Державний акт від 28.12.2001 року. При цьому третя особа зазначила, що на сьогодні жодних змін до вказаного акту не внесено. 18.06.08 р. позивачем та Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією внесено зміни до Договору від 18.07.03 р., якими встановлено строк дії договору 49 років. Земельна ділянка в розмірі 3,16 га включена до складу всієї земельної ділянки, що передана в оренду ВАТ „Подільські Товтри”.
Враховуючи відсутність на даний момент будь-яких змін в правовстановлюючих документах ВАТ „Подільські Товтри” правомірно користується земельною ділянкою загальною площею 66,3051 га в т.ч. спірною земельною ділянкою 3,16. Разом із тим, як вказує третя особа, враховуючи, що до відповідача перейшло право власності на будівлі та споруди, що знаходяться на спірній ділянці, а право користування даною земельною ділянкою останнім не реалізовано, то в силу вимог ст.ст.401-403 ЦК України ПП „Укрбудагроторг”, не позбавлено права на укладення земельного сервітуту з ВАТ „Подільські Товтри” як правомірним володільцем вищезгаданої земельної ділянки.
Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне.
ВАТ „Подільські товтри” на підставі рішень Гуменецької сільської ради Кам'янець-Подільського району від 17.12.1998р. та від 26.12.2002р. за № 9,11 та 202 отримало в користування земельну ділянку розміром 16,5058га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею № ІІ-ХМ № 002764, реєстраційний № 22 від 28.12.2001 року (а.с. 11-14).
Для здійснення виробничих потреб позивач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.11.1997р. № 1142, який виданий Міністерством навколишнього природного середовища України (а.с. 15).
18.07.2003р. між ВАТ „Подільські товтри” та Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування (5 років) земельну ділянку із земель запасу Гуменецької сільської ради площею 66,3051 га, в тому числі земельна ділянка загальною площею 3,1579 га з нерухомим майном - комплексом будівель (а.с. 69-74).
06.02.2004р. були проведені прилюдні торги, на яких відповідно до протоколу №7 було реалізовано майно ВАТ „Подільські товтри” і на підставі акту про проведення прилюдних торгів від 13.05.2004р. було видано свідоцтво №1061 від 17.05.2004 про право власності, яким визнано ПП "Сатурн-К" власником спірного майна, в тому числі залізобетонного мосту (а.с.49).
21.02.2005р. відповідно до умов договору купівлі-продажу ПП „Сатурн-К” передало у власність фізичній особі ОСОБА_1 нерухоме майно, в тому числі залізобетонний міст, який знаходиться за адресою Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Кармелюка, 1-А (а.с. 140).
22.05.2008р. між ПП „Укрбудагроторг” та фізичною особою ОСОБА_1, укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого у власність відповідача переходить нерухоме майно, в тому числі спірний залізобетонний міст (а.с. 50-53).
29.05.08 р. управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства. За результатами перевірки складено акт перевірки від 29.05.08 р., яким встановлено, що відповідач на території Гуменецької сільської ради використовує земельну ділянку площею 3,1579 га без правовстановлюючих документів. Зазначено, що вказана земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні позивача, а встановлення металевої огорожі унеможливлює використання під'їзних шляхів та самої земельної ділянки. Крім того, в акті зазначено, що відповідач перешкоджає доступу позивача до користування земельної ділянки під розробку родовища корисних копалин своїми діями (а.с. 23).
13.08.06 р. Кам'янець - Подільською райдержадміністрацією було прийнято розпорядження №651/2006р. про надання відповідачу на умовах договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,1579 га, яка одночасно знаходилась у позивача на праві постійного землекористування.
Розпорядженням Кам'янець-Подільської райдержадміністрації від 05.05.08 р. скасовано розпорядження №651/2006 р. від 13.08.06 р. „Про надання в оренду земельної ділянки ПП „Укрбудагроторг” загальною площею 3,1579 га та припинено договір оренди земельної ділянки площею 3,1579 від 06.02.07 р.
18.06.08 р. позивачем та Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією внесено зміни до Договору від 18.07.03 р., відповідно до яких, Договір укладається строком на 49 років, а орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок Гуменецької сільської ради в розмірі 112718,67 грн. на рік.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про безпідставність позову виходячи з наступного.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно зі ст. ст. 316-319, 328 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 391 ЦК України лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
ВАТ „Подільські товтри” подано позов про зобов'язання усунути перешкоди у доступі до земельної ділянки шляхом знесення металевої огорожі та про заборону відповідачу до моменту оформлення ним правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку зводити на спірній земельній ділянці будь-яку огорожу чи інші тимчасові споруди.
Позивач сформулював позовні вимоги у спосіб, що формально відповідає визначеним законодавством способам захисту порушеного права, проте з викривленням суті спірних правовідносин. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, між ними фактично виник спір щодо користування належного відповідачу мосту, оскільки заїзд та виїзд з належного позивачу кар'єру при його промисловому використанні можливий лише через спірний міст. Шляхом пред'явлення даного позову позивач намагається не лише вирішити питання доступу до належної йому земельної ділянки (кар'єру), а й фактично узаконити використання неналежного йому мосту без будь - яких погоджень з його власником. Тобто предмет позову та його підстави не відповідають дійсній меті позову.
Відповідач не вчинив будь-яких протиправних дій. Правомірна ж поведінка не може тягнути несприятливих наслідків, в тому числі притягнення у справі в якості відповідача.
Суд виходить з того що предмет доказування у справі визначається предметом та підставами позову. Зокрема у позові про усунення перешкоди в користуванні майном з'ясуванню підлягає належність позивачу права на майно та наявність зі сторони відповідача неправомірної перешкоди. В процесі розгляду справи судом встановлено, що огорожа, яку позивач просить знести (демонтувати) відповідачем не встановлювалась та час розгляду справи фізично відсутня. Таким чином позов в цій частині безпредметний.
Законом України „Про автомобільні дороги” мости віднесено до штучних споруд як інженерних споруд, призначених для руху транспортних засобів і пішоходів через природні та інші перешкоди, а також сталого функціонування автомобільної дороги.
Затвердженим ПКМУ від 28.10.2004р. №1442 Національним стандартом №2 „Оцінка нерухомого майна” визначено споруди як земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тунелі, естакади, мости, тощо.)
В процесі розгляду справи та дослідження всіх обставин справи не здобуто доказів закінчення будівництва мосту та введення його у встановленому порядку в експлуатацію. За таких обставин немає правових підстав стверджувати наявність у відповідача права на міст як завершений будівництвом об'єкт нерухомого майна. Відтак його експлуатація будь-якою із сторін неприпустима, а отже наявність на мосту металевої огорожі чи її відсутність не може тлумачитись позивачем як обмеження його права користування земельною ділянкою.
Посилаючись в своїх обґрунтуваннях позову на те, що частина мосту знаходиться на земельній ділянці належній ВАТ „Подільські Товтри” і тим порушується його право користування земельною ділянкою позивач не враховує, що в такому випадку обраний ним спосіб захисту цього права не відповідає змісту порушення і не відновлює зазначене право.
За таких обставин, виходячи з предмету та підстави позову з'ясування кола питань пов'язаних з наявністю у відповідача права на землю під мостом, а також з'ясування права на якому позивач володіє земельною ділянкою (постійне користування чи оренда) не має вирішального значення для правильного вирішення спору.
Щодо переходу до відповідача права на земельну ділянку під мостом слід враховувати, що про перехід цього права можна було б стверджувати при наявності документального підтвердження введення мосту -як об'єкту нерухомості в експлуатацію. Тобто при переході права власності на об'єкт нерухомості, а не на об'єкт незавершеного будівництва.
В своїх запереченнях проти позову відповідачем не в повній мірі враховує законодавство, яким врегульовані питання переходу права на землю при переході права на нерухоме майно. Зокрема стаття 120 Земельного кодексу України передбачає, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Аналогічна норма викладена у ст. 377 Цивільного кодексу України.
При цьому, слід зазначити, що згідно із вимогами чинного законодавства розмір земельної ділянки, на яку переходить право користування, повинен визначатися відповідно до чинних будівельних норм та правил, санітарних норм та правил, інших нормативних документів та містобудівної документації.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами врегульовано главою 19 Земельного кодексу України, згідно з ч. 1 ст. 116 громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Разом з тим, статтею 141 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою. Так, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, ця норма не встановлює припинення землекористування у зв'язку з відчуженням об'єктів нерухомості, які на ній розміщені.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, надання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється після вилучення цієї ділянки у попереднього користувача.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та в оренду встановлений статтями 123 і 124 Земельного кодексу України.
Отже, у законі не йдеться про безпосередній перехід до набувача майна за договором відчуження будівлі або споруди, укладеним з фізичною чи юридичною особою, права користування земельною ділянкою, що перебуває у державній власності або власності органу місцевого самоврядування, а про перехід такого права з дотриманням порядку, встановленого законом для прийняття відповідних рішень про надання земельних ділянок.
Крім того, у законі йдеться про перехід до набувача майна права користування земельною ділянкою на підставі договору придбання нерухомості у фізичної або юридичної особи не від продавця, а саме від власника землі, яка перебуває у державній або комунальній власності. У цих спірних правовідносинах таким власником є Кам'янець-Подільська районна державна адміністрація.
У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процессу.
Позовна вимога, яка ґрунтується на припущенні позивача, про те що у майбутньому відповідач може чинити перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою безпідставна з огляду на те, що будь-яка особа, в тому числі відповідач не повинен чинити таких перешкод в силу закону, а тому дублювання цієї заборони рішенням суду не можна вважати обґрунтованим. Отже вимога в цій частині безпідставна.
Судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Суддя
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.10.2010р.
Віддруковано 5 примірників:
1-до справи,
2-позивачу,
3-відповідачу
4-5 -третім особам.