про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
03 липня 2024 р. Справа № 120/1183/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Ухвалою від 14 червня 2024 року, що постановлена після відкриття провадження у справі, позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачці усунути виявлені недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
02 липня 2024 року на виконання вимог ухвали від 14 червня 2024 року позивачкою подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Така обґрунтована тим, що про порушення прав та інтересів позивачці стало відомо в жовтні 2023 року, оскільки в цьому місяці вона ознайомилася з матеріалами пенсійної справи. При цьому, як зазначає позивачка, 11 грудня 2023 року вона звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії. Проте листом від 12 січня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку, а тому, на думку позивачки, строк звернення до суду в даному випадку слід обчислювати з моменту отримання нею листа пенсійного органу від 12 січня 2024 року. Окрім того, у поданій заяві позивачка вказує на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і триває по даний час, що також перешкодило позивачці вчасно звернутися з цим позовом до суду. Більше того, як зазначає позивачка, невчасне звернення до суду з позовом обумовлено також і тим, що в Україні з 12 березня 2020 року діяв карантин, пов'язаний із поширенням гострої респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. За таких обставин позивачка просить поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи оцінку обставинам, наведеним у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зважає на таке.
Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Так, пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Водночас згідно з частинами 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак однією із підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).
Разом із тим особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частинами 1, 2 та 3 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу наведених норм слідує, що за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, як правило, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, суд установив, що 14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте пенсійним органом не призначено позивачці пенсію за віком, а переведено її з одного виду пенсії на інший, застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за останні три роки, що передують року звернення за призначенням відповідної пенсії, а саме 2014 - 2016 роки.
11 грудня 2023 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 - 2018 роки (фактично заява стосується перерахунку пенсії).
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 12 січня 2024 року повідомило позивачку про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, зазначивши, що підстави для здійснення обрахунку пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 роки відсутні.
Разом із тим предметом оскарження у позові визначено відмову пенсійного органу в призначенні та виплаті позивачці пенсії з 14 березня 2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 - 2018 роки.
При цьому в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду йдеться про те, що про порушення своїх прав позивачці стало відомо з листа пенсійного органу від 12 січня 2024 року.
В контексті наведеного суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на тому, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 суд касаційної інстанції дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
За наведених обставин слід дійти висновку, що позивачці ще з березня 2019 року мало б бути відомо про той факт, що при обчисленні її пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014 - 2016 роки.
При цьому отримання листа відповідача у січні 2024 рогку у відповідь на заяву позивачки не змінює момент, з якого ОСОБА_1 повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації такого права, і цей момент не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки дії щодо захисту прав позивачки почались вчинятись більш ніж через три роки відтоді, коли мав місце факт порушення прав.
Окрім того, як на одну з причин пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду у заяві вказано на запровадження в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану.
Проте до заяви не долучено жодних доказів, які б підтверджували те, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість вчасного звернення до суду з цим позовом.
При цьому сам по собі факт запровадження в Україні воєнного стану не може бути достатньою підставою для поновлення процесуального строку (зокрема й строку на звернення до адміністративного суду) у всіх абсолютно випадках, тим більше, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Щодо посилань позивачки на запроваджений в Україні карантин у зв'язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, то тут слід зауважити таке.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким внесено зміни, зокрема до КАС України.
Так, відповідно до запроваджених змін пункт 3 розділу VI КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
При цьому пунктом 2 розділу ІІ Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 3 розділу VI КАС України в редакції Закону України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)'' від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, саме лише посилання позивача на факт запровадження карантинних заходів без зазначення обставин, що безпосередньо пов'язані з карантином та об'єктивно вилинули на пропуск процесуального строку, не може бути підставою для поновлення строку для подання позовної заяви.
За усіх наведених вище обставин слід дійти висновку, що позивачкою пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, а ті аргументи, що наведені у заяві про поновлення такого строку, не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
Таким чином, в даному випадку застосовним є пункт 8 частини 1 статті 240 КАС України, відповідно до якого суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 240 КАС України).
Таким чином, оскільки факт пропуску позивачкою строку звернення до суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, а доводи позивачки, що наведені у поданій заяві, визнані судом неповажними, тому суд дійшов висновку про необгрунтованість поданої заяви та наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України,
Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович