СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9035/24
пр. № 1-кп/759/1212/24
26 червня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12024100080001365, внесеного 12 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, який офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти.
ОСОБА_3 10.04.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , помітив припаркований автомобіль марки «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 . У цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища та діючи в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , впевнившись у тому, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, та його дії залишаються таємними для сторонніх осіб підійшов до автомобіля марки «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 та через ліве бокове переднє водійське вікно дверцят, яке на той момент було привідчинене, проник до салону вищевказаного автомобіля, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «IPhone 7+», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_2 ,MEID НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , вартістю 2145 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в мотивувальній частині вироку щодо часу, місця, мети, способу вчиненої ним крадіжки чужого майна, вартість якого він не оспорює. Пояснив, що він 10.04.2024 о 01 год. 00 хв., проходячи біля будинку АДРЕСА_2 , побачив у автомобілі «Мазда» мобільний телефон та вирішив його викрасти, скориставшись тим, що вікно водійських дверцят було відчинене, а водій спав та викрав мобільний телефон марки «IPhone 7+». У вчиненому щиро каявся.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням до сховища, в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; обставину, яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, здобув середню освіту, офіційно не працює, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, згідно ст. 89 КК України не судимий.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, те, що злочин має лише одну кваліфікуючу ознаку позицію прокурора, який просив встановити іспитовий термін, з огляду на особу винного, наявності по справі обставини, що пом'якшує покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та довести те, що він став на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ по справі:
-мобільний телефон марки «IPhone 7+», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_2 , MEID НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 - вважати таким, що повернутий за належністю законному володільцю.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових втрат за проведення судової експертизи у сумі 200 грн. 00 коп. в дохід держави.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1